Протокол допиту «фіктивного директора» у податкових спорах

Верховний суд: спростування обставин викладених в протоколі допиту «фіктивного директора» необхідно здійснити шляхом допиту останнього в рамках адміністративної справи.

30.01.2018 р. Верховний Суд у складіколегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/2747/13-а (ЄДРСРУ №71911749) серед іншого вказав, що  з огляду на наявний правовий висновокВерховного Суду України, висловлений у постановах останнього від 05.03.2012року, від 22.09.2015 року та від 29.03.2017 року за  № 21-421а11, №810/5645/14 та № 21-1615а16 відповіднодо якого податкові накладні, які стали підставою для формування податковогокредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні тадіяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-якихпервинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписанимиповноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів,робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податковогокредиту є безпідставним.

(!!!) Отже, оскільки у справі, яка розглядається, містятьсявідомості, що директор контрагента позивача гр. Х заперечує свою участь удіяльності, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, топеревірка та встановлення такої обставини має значення для правильноговирішення спору у цій справі.

Судами ж попередніх інстанцій не перевірялись обставинизазначені у протоколі допиту гр. Х вказанаособа не була допитана у судових засіданнях, а отже такимпоясненням не надано належної правової оцінки.

З приводу вказаного є лише єдине питання: «Яка із сторін процесузобов’язана  забезпечити явку «фіктивного директора» контрагента в судовезасідання… і якщо все ж таки платник податку (кожна сторона повинна податидокази – ч. 1 ст. 77 КАС України) то як це зробити»?

Нажаль це питання залишається відкритим…хоча на мій суб’єктивнийпогляд, відповідний інструментарій має  виключно податкове управління з усімайого процесуальними можливостями.

Тим більш платник податку користується принципом «презумпціїневинуватості», а обов’язок доказування правомірності свого рішення вадміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльностісуб’єкта владних повноважень покладається саме на відповідача (ч.2 ст. 77 КАСУкраїни).

Матеріал по темі: «Податковіспори: обов’язок допиту «фіктивного» директора контрагента»

P.s.  І зовсім окремою є тема щодо належності тадопустимості, як доказу в адміністративній справі, «протоколу допиту директораконтрагента» без наявності вироку по кримінальному провадженню, оскількибудь-яка особа може відмовитися від показань або давати їх під натиском, абообмовити себе, або  відмовитись від них в суді… або, або, або…