Обов’язковість сплати судового збору фіскальним органом

Звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкта владних повноважень від сплати судового збору у зв’язку із відсутністю коштів (кошторисного призначення).

Положеннямичастини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, якікореспондуються з приписами частини 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Просудовий збір» встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належнихдля оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення аборозстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони,тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про складсім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківськідокументи про відсутність на рахунку коштів, довідка контролюючого органу проперелік розрахункових та інших рахунків тощо).

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання,згідно зі частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства Україниповинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що їїмайновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору увстановленому законодавством порядку і розмірі.

Часто-густо інформуючи про свій фінансовий стан,контролюючий  (податково-фіскальний) орган зазначає, що на час поданняпозову/скарги кошторисні призначення для оплати судового збору відсутні.

Разом з тим вищевказані доводи не свідчать про такиймайновий стан податкової інспекції, за якого контролюючий орган позбавленийможливості сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засадсудочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом ісудом, у тому числі й органів державної влади.

ВАЖЛИВО: У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуваннямустанови чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньомукоштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньоюпідставою для відстрочення або звільнення від сплати такої.

Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону Українивід 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчихактів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів Українизобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, якіпозбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Верховний Суд України в ухвалі від 25 квітня 2016 року(справа № 686/19687/14-а) зазначив, що оскільки скасовано встановлені ранішедля державних органів пільги щодо сплати судового збору, Кабінет МіністрівУкраїни було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Щодо обов'язку контролюючого органу сплачувати судовийзбір на умовах, визначених Законом України «Про судовий збір» в чиннійредакції, така позиція висловлена Верховним Судом України в ухвалі від 24грудня 2015 року у справі №477/2598/14-а, в ухвалі від 9 листопада 2015 рокуу справі № 810/2302/15, вухвалі від 23 січня 2017 року у справі  № 826/9725/15, вухвалі від 25 січня 2017 року у справі №722/1112/16-а, в ухвалі від 30 січня 2017 року усправі № 826/25559/15.

ВИСНОВОК: Отже, звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єктувладних повноважень сплати судового збору буде суперечити завданню та метіЗакону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодосплати судового збору» в частині надходження до спеціального фонду Державногобюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватись,як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншимиучасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язанісплачувати відповідний судовий збір (УхвалаВищого адміністративного суду України від  08 червня 2017 р. у справі № К/800/18373/17, ЄДРСРУ № 67039401 та у справі № К/800/18388/17, ЄДРСРУ № 67039458).