Обов’язковість сплати судового збору фіскальним органом
Звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкта владних повноважень від сплати судового збору у зв’язку із відсутністю коштів (кошторисного призначення).
Положеннямичастини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, якікореспондуються з приписами частини 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Просудовий збір» встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належнихдля оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення аборозстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони,тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про складсім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківськідокументи про відсутність на рахунку коштів, довідка контролюючого органу проперелік розрахункових та інших рахунків тощо).
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання,згідно зі частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства Україниповинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що їїмайновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору увстановленому законодавством порядку і розмірі.
Часто-густо інформуючи про свій фінансовий стан,контролюючий (податково-фіскальний) орган зазначає, що на час поданняпозову/скарги кошторисні призначення для оплати судового збору відсутні.
Разом з тим вищевказані доводи не свідчать про такиймайновий стан податкової інспекції, за якого контролюючий орган позбавленийможливості сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засадсудочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом ісудом, у тому числі й органів державної влади.
ВАЖЛИВО: У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуваннямустанови чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньомукоштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньоюпідставою для відстрочення або звільнення від сплати такої.
Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону Українивід 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчихактів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів Українизобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, якіпозбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Верховний Суд України в ухвалі від 25 квітня 2016 року(справа № 686/19687/14-а) зазначив, що оскільки скасовано встановлені ранішедля державних органів пільги щодо сплати судового збору, Кабінет МіністрівУкраїни було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.
Щодо обов'язку контролюючого органу сплачувати судовийзбір на умовах, визначених Законом України «Про судовий збір» в чиннійредакції, така позиція висловлена Верховним Судом України в ухвалі від 24грудня 2015 року у справі №477/2598/14-а, в ухвалі від 9 листопада 2015 рокуу справі № 810/2302/15, вухвалі від 23 січня 2017 року у справі № 826/9725/15, вухвалі від 25 січня 2017 року у справі №722/1112/16-а, в ухвалі від 30 січня 2017 року усправі № 826/25559/15.
ВИСНОВОК: Отже, звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єктувладних повноважень сплати судового збору буде суперечити завданню та метіЗакону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодосплати судового збору» в частині надходження до спеціального фонду Державногобюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватись,як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншимиучасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язанісплачувати відповідний судовий збір (УхвалаВищого адміністративного суду України від 08 червня 2017 р. у справі № К/800/18373/17, ЄДРСРУ № 67039401 та у справі № К/800/18388/17, ЄДРСРУ № 67039458).
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13353
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 12443
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5160
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4424
-
Сто днів на відповідь: став остаточно зрозумілим дедлайн Трампа для Путіна
Думка 4055