Реалізація, як спосіб управління АРМА арештованим майном: За чи Проти
Тенденції реформування АРМА
Нагадаємо, що відповідно до Закону України «Про АРМА» управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими, здійснюється двома способами – шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління за договором.
Найбільш резонансним є повноваження АРМА з реалізації арештованого майна до моменту набрання вироком або іншим рішенням суду про конфіскацію майна законної сили.
Чому законодавець наділив АРМА таким повноваженням? Що змінює проект Закону № 5141, прийнятий у першому читанні Верховною Радою України 30 червня 2021р.? Які наслідки блокування функції АРМА з реалізації активів до вироку або іншого рішення суду про конфіскацію майна?
Створення агентства з повернення активів пов’язано з активною компанією протидії корупції в Україні. Крім того, існувала необхідність збереження економічної вартості речових доказів, арештованого майна, яке було вилучене правоохоронними органами. Тому, 10 листопада 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про АРМА», який визначає організаційні засади управління АРМА арештованим та конфіскованим майном, сума або вартість якого дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. З 2020 року планувалось поширити повноважень АРМА на активи, вартість яких менша як 200 розмірів мінімальної заробітної плати, а також на ті, що підлягають стягненню за цивільними позовами фізичних та юридичних осіб, та на забезпечення зберігання речових доказів у кримінальних провадженнях (п. 4 Прикінцевих положень вказаного Закону).
Приймаючи Закон, Верховна Рада України врахувала положення Директиви ЄС від 03 квітня 2014 року 2014/42/EU про арешт і конфіскацію предметів злочинної діяльності та доходів від неї в ЄС, які встановлювали для країн-членів зобов’язання забезпечити вжиття заходів з ефективного розпорядження арештованими активами шляхом реалізації таких активів, та наділила АРМА повноваженням з продажу активів до вироку чи іншого рішення суду про конфіскацію з подальшим розміщенням вторгованих грошових коштів на депозитних рахунках АРМА. Тобто, на законодавчому рівні отримав закріплення дієвий механізм збереження саме економічної вартості майна.
Останнім часом дедалі більша кількість держав запроваджує практику продажу рухомого і нерухомого майна до винесення остаточного рішення суду. Якщо раніше такі заходи застосовувались до товарів, що швидко псуються та втрачають свою вартість, то на сьогодні, у зв’язку зі зростанням витрат на зберігання/утримання майна впродовж тривалого часу, трапляється дедалі більше випадків продажу арештованого майна до остаточного рішення суду.
Таким чином, імплементація норм Директиви ЄС № 42 в Законі України «Про АРМА», врахування найкращих світових практик та закріплення на рівні національного законодавства такого способу управління арештованим майном, як реалізація до вироку чи іншого рішення суду про конфіскацію, означає для українського народу:
- зменшення ризиків знецінення та втрати арештованого майна;
- можливість повернення на користь держави доходів, отриманих злочинним шляхом, у разі завершення розгляду кримінального провадження конфіскацією чи спеціальною конфіскацією;
- виконання міжнародних домовленостей України;
- поповнення державного бюджету.
30 червня 2021р. Верховна Рада України прийняла у першому читанні проект закону № 5141 про внесення змін до Закону України «Про АРМА», який передбачає:
- повноваження АРМА з управління активами на суму або вартістю сукупно понад 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня відповідного року;
- реалізацію активів лише після винесення вироку, що набрав законної сили, окрім щодо майна, яке швидко псується та/або відносно якого власник надав письмову згоду на його реалізацію.
З вище викладеного вбачається, що Верховна Рада України змінює напрям державної політики у сфері управління арештованими активами.
Згідно з пояснювальною запискою до вказаного законопроекту, його мета - збільшення надходжень до державного бюджету від реалізації активів, які перебувають в управлінні Національного агентства.
Звісно, правові та економічні наслідки прийняття того чи іншого закону іноді важко спрогнозувати, однак ми не позбавлені можливості, навіть зобов’язані, поміркувати над перспективою досягнення окресленого ним ефекту.
З цією метою, пропоную розглянути дію законопроекту № 5141 на реальних прикладах.
Так, в управління АРМА в межах кримінального провадження щодо незаконного привласнення майна у 2020 році передано нерухоме майно - свинарники у Сумській області. Цей актив розташований у віддаленій місцевості та перебуває у занедбаному стані. АРМА виставляла його на конкурс з пошуку управителя тричі, але цей актив так і не знайшов свого управителя. Законного власника цього активу слідством не встановлено.
Нещодавно в управління АРМА передано Ямпільський орендний молокозавод. Оглядом цього активу (скоріше того, що від нього лишилося) встановлено низьку інвестиційну привабливість, бо навряд чи потенційному інвестору буде цікава купа іржавого металолому. Така сама ситуація і з Сумським м’ясокомбінатом, який вже більше року тому передано в управління АРМА.
Щодо права, яке залишено АРМА - права на реалізацію майна, яке швидко псується.
Наразі, чинним законодавством України до переліку майна, що швидко псується, відноситься майно, у вигляді товарів або продукції, до закінчення строку придатності якого залишилося менше шести місяців.
Нещодавно до реалізації на електронних торгах АРМА виставлено: лісоматеріали, тюки з текстильними виробами, бурштин, ячмінь, пшеницю, партію рису.
Що робити з таким майном, яким чином їм управляти? Адже воно явно не відноситься до такого, яке швидку псується, а функції збереження майна АРМА не має.
Поки ці активи чекатимуть на кінцеве рішення суду, від їх передачі в управління АРМА нуль позитивного ефекту власнику, бізнесу, державі.
Отже, такий спосіб управління активами, як реалізація дозволяє ефективно зберегти економічну вартість певних активів під час кримінального провадження, що іноді триває декілька років.
Підсумовуючи викладене, можна констатувати, що позбавлення АРМА функції з реалізації арештованих активів до вироку чи іншого рішення суду про конфіскацію, ніяким чином не сприятиме досягненню мети, яка означена законопроектом № 5141, а тільки поглибить існуючі проблеми. Якщо ж реформувати сферу управління арештованими активами, то з урахуванням міжнародної практики, практики застосування національного законодавства та пропозицій державного органу, який безпосередньо здійснює функції з виявлення, розшук та/або управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності Валерій Карпунцов вчора о 21:42
- Як оформити спадщину на будинок: відповіді на питання Павло Васильєв вчора о 19:44
- Реклама на межі: як ШІ перевертає бізнес-моделі агентств Христина Кухарук вчора о 19:19
- Обшук без ухвали суду: що робити до прибуття адвоката – покрокова інструкція Денис Терещенко вчора о 15:24
- Судове стягнення шкоди за договором поставки: дефект акумулятора спричинив пожежу Артур Кір’яков вчора о 13:36
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати Павло Кожухар вчора о 12:28
- ВП ВС: продовження позовної давності й нюанси зменшення процентів річних Андрій Хомич вчора о 11:18
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю Володимир Гончаров 17.07.2025 14:10
- Юридичні гарантії та захист інформації в ЕДО Олександр Вернигора 17.07.2025 12:00
- Донорство без пільг: Україна переходить на європейську модель з 2025 року Валентин Митлошук 17.07.2025 11:24
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон Юрій Григоренко 17.07.2025 10:51
- Встановлення судом фактичних шлюбних відносин між двома чоловіками Леся Дубчак 16.07.2025 18:44
- Смакуй українське: перспективи українського продуктового експорту в Німеччині Наталія Церковникова 16.07.2025 15:51
- Журнал засідання як ключ до перевірки правомірності негласних слідчих дій Діна Дрижакова 15.07.2025 14:10
- Самосаботаж: коли твій найбільший ворог – це ти сам Олександр Скнар 15.07.2025 14:00
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності 543
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю 236
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон 170
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати 156
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу 125
-
"Повністю знецінений актив": девелопер UDP про майбутнє заводу "Більшовик"
Бізнес 10886
-
У Києві відсторонили від посади голову Департаменту транспортної інфраструктури
Бізнес 9923
-
НБУ закрив одну з найстаріших страхових компаній України
Фінанси 6509
-
КНДР заборонила росіянам відвідувати відкритий для них курорт після візиту Лаврова
Бізнес 5266
-
Допомогли конкуренти та партнери: як після обстрілу відновлюється компанія Gemini
Бізнес 5187