Наближення економічної бурі

Економіка України хитається мов старий хиткий сарай.

Економіка України хитається мов старий хиткий сарай. Писати про економічну ситуацію в нашій країні останнім часом – справа невдячна. Той хто слідкує за подіями і розуміє наслідки поточних подій і дій уряду – ніяк не хоче псувати собі настрій ще дужче. Пересічний читач заглиблюватися в нюанси економічних трендів просто не має часу. До того, попри всі апокаліптичні прогнози що лунали досі, ситуація в країні погіршується доводі повільно, не викликаючи ані економічних провалів, ані якогось масових протестів. Проти волі складається враження, що експерти з економіки згущують фарби.

Правда ж така, що коли в економіці справді стаються катаклізми (як стрибок інфляції у 2008 р. через неадекватну підготовку до світової кризи прем’єром Тимошенко) – боржомі пити стає пізно. Назад – не повернеш. Найбільш постраждалими тоді стають як раз ті, хто нехтував економічними новинами і думками експертів. Тому й доводиться писати знову і знову про гіркий стан у який занурюється Україна – аби читачі усвідомили міру загрозі і зробили адекватні висновки.

Аналітики Національного банку України визнали, що реальне падіння економіки України може бути більшим за раніше прогнозовані 5%. Що це означає? Те що реальна ситуація в економіці країні виявилася гіршою за всі прогнози. Вже за перший квартал 2020 року реальний ВВП України зменшився на 1,5%, при тому що за президента Порошенка від І кварталу 2016 р. ВВП постійно зростав і сягнув піку у ІІ кварталі 2019 р. (як раз на президентські вибори), +4,7%. НБУ у квітні 2020 р. оголосив прогноз річного падіння ВВП у 5%. МВФ тоді ж віщував падіння значно більше, -8,2%.

Нині аналітики НБУ заявляють, що за результатами ІІ кварталу очікується поглиблення падіння реального ВВП і збільшення падіння ВВП річного. Враховуючи те, що ще у квітні НБУ оцінював падіння ВВП у 11% з подальшим відновленням у ІІІ та IV кварталах, що на нас чекає реально, можна тільки здогадуватися. Але гарантовано – нічого гарного.

Споживчий та інвестиційний попит зростає набагато повільніше, ніж очікувалося. Обсяги інвестицій скорочуються шалено. Валове нагромадження основного капіталу скоротилося на 21,4% в річному вимірі. Щось подібне відбувалося в Україні у 2014-2015 рр. – під час гарячої фази війни, коли інвестувати в Україну ділки просто боялися.

Великі і середні підприємства у І кварталі поточного року вперше від 2016 р. заявили про чистий збиток у 4,9 мільярди грн. Частина збиткових підприємств зросла до 41% проти 27% роком раніше.

Водночас із прогнозами падіння ВВП українські банки за результатами травня отримали 3,759 мільярди грн. чистого прибутку, що на 29,3% менше, ніж за аналогічний період минулого року (5,313 млрд грн.). Ця новина ідеально збігається з широко розпіареним владою зменшенням облікової ставки НБУ до 6% і повідомленням, що індекс споживчих цін у травні до попереднього місяця зріс всього лише на 0,3%. Звісно, на тлі цін на полуницю і черешню показник виглядає фантастикою, але це – «середня температура по лікарні» і свідчить вона, що чимало виробників змушені скидати ціну і жертвувати прибутками аби здобути бодай якісь оборотні кошти. Бо впала купівельна спроможність громадян. А це в свою чергу означає зменшення обсягів кредитування – і це підтверджують чимало підприємців. Які вже тут прибутки?

До всього цього треба додати жахливу наповнюваність Державного бюджету. На 17 червня надходження до загального фону склали 21,6 мільярди грн., що становило 20,3% від плану. Порівняно з попереднім роком обсяг надходжень впав на 12,68 мільярдів грн., тобто на 36,9%. Характерно що надходження від податкових органів порівняно з аналогічним періодом минулого року упали на 52,9%, тобто скоротилися більше ніж у два рази.

Тощо й тощо. Падіння іде по всіх галузях економіки. Шахтарі уже стукають касками під ОПУ. Енергетики погрожують віяльними відключеннями. Економічна буря насувається невідворотно. На жаль – уникнути її неможливо. Можна лише до неї приготуватися. Час ще є. Небагато часу.