Боржникам заборонено виїжджати за кордон
Ви збираєтесь у відпустку? Можливо ви навіть збираєтесь за кордон? Тоді не поспішайте, адже у Вас можуть бути не лише непогашені борги. Минулого року Указом Президента України "Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів" від
Ви збираєтесь у відпустку? Можливо ви навіть збираєтесь за кордон? Тоді не поспішайте, адже у Вас можуть бути не лише непогашені борги.
Минулого року Указом Президента України "Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів" від 24.03.2008 N 261/2008 Міністерством юстиції України та Адміністрацією Державної прикордонної служби України було розроблено механізм позбавлення громадян України права на виїзд з території нашої держави. Цей порядок знайшов своє відображення в спільному Листі цих органів від 27.05.2008 р. N 25-32/463, N 25-5347 «Щодо запровадження єдиного порядку застосування державними виконавцями деяких норм чинного законодавства» (надалі за текстом – Лист).
Слід зазначити, що пунктами 2, 5 та 8 частини 1 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» 21 січня 1994 року N 3857-XII (надалі за текстом – Закон), вже було передбачено можливість тимчасово відмовити у видачі паспорта або тимчасово відмовлено у виїзді за кордон якщо:
- діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання
- до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України;
- у випадку якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням,
- до виконання зобов'язань;
- а також якщо щодо нього подано цивільний позов до суду
- до закінчення провадження у справі.
Те ж саме положення закріплено і в Правилах оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, які затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 р. N 231.
Та, лише з появою відповідного Листа Мінюст дав вказівку органам державної виконавчої служби подавати відповідні подання до суду з вимогою про позбавлення права на виїзд. Як правило, такі подання виникають лише після того, як стягував напише відповідне клопотання до державного виконавця. Отже, якщо судом буде задоволено відповідне подання, то Вам або не видадуть закордонний паспорт, або ж, у разі якщо він у Вас вже є, у Вас мають його відібрати для зберігання до того часу, поки таке обмеження не скасують.
Фактично, Мінюст та АДПС надала право органам ДВС подавати клопотання які мали б подавати самі сторони цивільних відносин, у яких виникло непогашене зобов’язання. Таке право було надано органам ДВС не силою закону а саме роз’яснюючи листом. З такою позицією Мінюсту та АДПС навряд чи можна погодитись. І ось чому.
Дійсно, Закон передбачає можливість обмеження права на виїзд громадян України. Та правова система складається не лише з прав та обов’язків, а й з порядку їх реалізації.
Статтею 6 Закону передбачено, що тимчасове затримання або вилучення паспорта здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами, та консульською службою України. Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження". Та, цим Законом передбачено право державного виконавця лише звертатися до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення з заявою про видачу дубліката виконавчого документа, порушувати клопотання про встановлення чи зміни порядку і способу виконання, відстрочку та розстрочку виконання рішення. І не більше! Тобто державний виконавець не має права робити подання про обмеження права на виїзд з України боржника.
Звісно, Мінюст намагається розширено трактувати повноваження державних виконавців та посилається на те, що вони «зобов'язані вживати заходів примусового виконання рішень, установлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії». Та навряд чи варто нагадувати Вам статтю 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В своєму ж Листі від 06.06.2008 р. N 25-32/507 «Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов'язання, в тому числі зі сплати аліментів, покладені на них рішеннями судів» Мінюст посилаються як на процесуальну норму права, якою мають керуватись суди виносячи відповідне рішення про заборону боржникам виїжджати за кордон, на статтю 217 Цивільного процесуального кодексу України. Разом з цим, статтею 217 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Як бачимо, права просити суд вижити заходів для виконання рішення у державного виконавця те ж немає.
Отже, для того щоб звернутись до суду в порядку цивільного судочинства, дії державного виконавця повинні відповідати наступним формальним ознакам:
- бути стороною у справі в судовому процесі, в протилежному випадку суд не має права задовольняти його клопотання;
- державний виконавець повинен подати відповідне подання до того, як буде винесено рішення по справі;
- державний виконавець повинен мати передбачене законом право на подання відповідного клопотання (подання).
Як бачимо, жодній з цих вимог не відповідають подання працівників ДВС про обмеження права на виїзд з території України її громадянам. Та тим не менш, державні виконавці з початку 2009 року почали масово застосовувати цей нібито правовий механізм забезпечення виконання рішення суду. Більш того, непоодинокими є випадки, коли державний виконавець подає відповідне подання до суду за місце проживанням особи, в той час як виконавче провадження відкрито на підставі рішення виконавчого документу виданого зовсім іншим судом справі, що ним слухалась. І такі подання задовольняють посилаючись на ту ж статтю 217 Цивільного процесуального кодексу! Якщо Вам все ж таки не поталанило і по відношенню до Вас винесено рішення про обмеження права на виїзд, то дізнатись про це Ви можете лише під час перетину кордону. Бо, хоча Вас і мало б бути повідомлено про таке рішення, та навряд чи це відбудеться. Перевірити, чи не включено Вас до переліку осіб, право яких виїзд з України обмежено можливо в Окремому центрі управління ризиками Державної прикордонної служби України (тел. 8.044.239.85.86) та безпосередньо Окремому відділі обробки даних ЦП ГАІС "Гарт" Державної прикордонної служби України (тел. 8.044.239.84.36). До них інформація надходить від органів ДВС, які повинні надсилати засвідчену копію ухвали суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до АДПС України (м. Київ, вул. Володимирська, 26).
Якщо ж Вами вже погашено свій борг, то обов’язком державного виконавця буде в трьох денний термін направити копію постанови про закінчення виконавчого провадження до Адміністрації Державної прикордонної служби України.
Та все одно, навіть у випадку обмеження Вашого права на виїзд радимо Вам оскаржувати відповідні рішення, оскільки законного механізму для реалізації обмеження права на виїзд громадянам України з території своєї держави досі немає.
- Факапнули грант? ТОП-5 причин, чому заявка «провалилась» Олександра Смілянець вчора о 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський вчора о 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус вчора о 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський 17.10.2025 15:01
- "Водна армія": як хвиля фейків знищує репутацію за ніч Михайло Зборовський 17.10.2025 13:39
- Нерухомість під час війни: чому інвестиції в Київ та область стають "новою класикою" Антон Мирончук 17.10.2025 10:43
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 16.10.2025 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар 16.10.2025 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 15.10.2025 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 121
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 94
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 88
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету 66
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами 55
-
У Києві приватизують офіс компанії, яка проєктувала майже всі станції метро
Бізнес 8038
-
Росія програла 20-річний судовий процес проти ексакціонерів ЮКОСу: має заплатити $65 млрд
Бізнес 6582
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
5638
-
В Україну заходить новий фонд, який хоче інвестувати $500 млн. Які галузі його цікавлять
Технології 5045
-
Планета Кіно запустила онлайн-кінотеатр, а потім закрила. Що не спрацювало – пояснює співвласник
Технології 3451