Штучний інтелект – інтелектуальний помічник чи конкурент для винахідника?

Останні декілька років однією із «гарячих» тем є штучний інтелект.

Хтось вважає цю технологію справжнім науковим проривом, хтось впевнений, що це наступна форма життя на планеті, а хтось стверджує, що це лише хайп. Так, думки різні, але про майбутнє штучного інтелекту продовжують говорити. 

Сьогодні штучний інтелект пише музику, малює на рівні іменитих художників, ставить медичні діагнози, обігрує професіоналів у шахи та навіть робить спроби створити винаходи. Штучний інтелект серед світових технологічних трендів, велика кількість стартапів позиціонує себе як дотичні до цієї технології, а саме застосування технології знаходить місце ледь не в усіх галузях — від сільського господарства до ракетобудування. 

Інтелектуальна власність у широкому розумінні — це результати інтелектуальної та творчої діяльності людини. У цьому контексті штучний інтелект стає новим центром дискусії: чи можна віднести його результати діяльності до інтелектуальної власності і в якій мірі він спроможний замінити «творця»?    

За визначенням Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) штучний інтелект (Artificial Intelligence) — це галузь інформатики, метою якої є створення машин і систем, які здатні до виконання завдань, для яких необхідна виключна присутність людського розуму (творчі та креативні, які неможливо або вкрай складно алгоритмізувати), за обмеженої присутності людини або й без такої.

Одна з ключових умов результативної роботи алгоритмів ШІ — необхідність навчатися. Лише якісний набір даних (так званих датасетів) може забезпечити якісну та ефективну роботу цих алгоритмів. Зазвичай для цього необхідні складніші технології ШІ, такі як машинне навчання, глибинне навчання, нейронні мережі. Системи на основі технології ШІ потребують колосальної кількості даних, тому недарма говорять: дані — це нафта 21 століття.

Патентні бази даних цілком можна віднести до такої «нафти». Насамперед слід зауважити, що сама сфера інтелектуальної власності активно використовує технологію ШІ. З багатьох поглядів це дає можливість оперативно обробляти величезні масиви патентної інформації, що значно пришвидшує процес прийняття рішень.

За даними ВОІВ, національними та регіональними патентними відомствами вже розроблено 65 ініціатив із використання ШІ у власній роботі. Основною перевагою такого використання стає покращення експертизи заявок на реєстрацію об’єктів права інтелектуальної власності, а саме зменшує навантаження на експертів та строки розгляду заявок, водночас не зменшуючи якості такої експертизи. Такі технології вже апробовуються в Австрії, Австралії, Канаді, ЄС, Фінляндії, Японії, Кореї та США. У практиці патентних відомств цих країн найчастіше ШІ використовується для автономної патентної класифікації, попереднього пошуку рівня техніки, автоматизації довідкових служб та систем (Q&A в режимі реального часу для заявників), класифікації товарів та послуг для торговельних марок та пошуку схожих та тотожних позначень. У цьому контексті ШІ лише доповнює та допомагає людині. 

Технології ШІ безпосередньо використовуються й у технологічних компаніях чи сервісних компаніях із захисту ІВ, особливо спеціалістами з моніторингу та протидії порушень прав ІВ. LegalTech проєкти вже зараз дають змогу правовласникам, представникам креативних індустрій та винахідникам спрощувати управління ІВ та покращувати представництво своїх інтересів з питань охорони та захисту прав ІВ. Деякі з проєктів уже успішно функціонують та дають змогу заявникам самостійно проводити попередні пошуки на патентну чистоту, рівень техніки, виявляти факти порушення їхніх прав третіми особами та спрощувати процес комерціалізації.   

Теперішні результати застосування ШІ у сфері ІВ показують, що він стає ефективним допоміжним інструментом полегшення бюрократичних процедур та заповнення шаблонних елементів заявок на отримання правоохоронних документів. ШІ також може стати помічником у питаннях вдосконалення власних розробок та творів, а також асистентом у їхній комерціалізації (на основі аналізу датасетів та прогнозування ефективних рішень) та захисті (моніторингу порушень прав).

Ми бачимо, що штучний інтелект швидко інтегрується у сферу інтелектуальної власності  і дійсно невдовзі замінить багато шаблонних та рутинних процесів, які можна автоматизувати, але він ще дуже не скоро зможе замінити винахідників та творців, ні в технологічному, ні в соціальному плані. У центрі уваги стоїть інтелектуально-творча діяльність та креативність орієнтована на результат та корисність, адже це не просто історія про перебір «варіантів», які здійснює фрагментарно «машина» на основі заданих критеріїв, а про комплексне глибинне мислення, яким має володіти «творець» не лише у одній вузькій сфері! До прикладу розробивши ергономічний дизайн стільця за виставленими параметрами, «машині» важко буде відповісти на скільки він буде зручний і візуально-сприйнятний для людини!

Важливу роль для розвитку технологій штучного інтелекту сприяє міжнародний обмін знаннями та дослідженнями, який просувається ВОІВ. Саме за ініціативи ВОІВ проводиться Дискусія з питань інтелектуальної власності та штучного інтелекту, у рамках якої держави-члени та інші зацікавлені сторони на міжнародному рівні обговорюють вплив ШІ на ІВ, з метою спільно визначити коло питань, які потребують уваги законодавців, а також допоможуть сформувати урядові та міжнародні політики використання ШІ у сфері ІВ. Слід зазначити, що Україна, як держава-член організації та учасниця багатьох міжнародних договорів у сфері інтелектуальної власності, бере активну участь в обговореннях та багатосторонніх форумах. Представленість України на таких заходах забезпечується представниками Уряду України, Державної системи правової охорони інтелектуальної власності (ДСПОІВ), в яку входить Укрпатент. Так, у цьому контексті одним із векторів взаємодії ВОІВ та ДСПОІВ на 2021 рік визначено роботу з імплементації інструментарію та досвіду використання технології ШІ в роботі патентних відомств та індустрії загалом. 

За будь-якого розвитку технологічного прогресу, творча складова залишається в людей і для людей. Програми, системи, машини функціонують у заданих рамках, а ми з вами маємо можливість мислити неординарно. Не забувайте належним чином захищати результати своєї творчої діяльності, навіть якщо вашим помічником є штучний інтелект!

Данило Цьвок

Директор з питань розвитку відносин у сфері інтелектуальної власності, ДП «Український інститут інтелектуальної власності (Укрпатент)», кандидат економічних наук.