Що штовхає гроші українського бізнеса в закордонну "тінь"

Щорічно бюджет України недоотримує близько 40 млрд грн через переміщення прибутків за кордон до низькоподаткових юрисдикцій. Що робити?

Лідери найбільших економік світу затвердили масштабний перегляд глобальних податкових правил, запровадивши з 2023 року ставку податку на рівні 15% з міжнародних корпорацій. Нова ставка, покликана побудувати більш стабільну систему оподаткування, зокрема, вирішити проблему застосування схем мінімізації і ухиляння від оподаткування для великих транснаціональних корпорацій, у тому числі – через низькоподаткові юрисдикції. 

В світлі рішення Великої двадцятки (G-20) підтримати пропозицію Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) щодо глобального мінімального корпоративного податку, це питання набуває неабиякої актуальності й для України.

Відповідно до розрахунків Global Financial Integrity, для України обсяги фальсифікації цін у рахунках-фактурах на товари за зовнішньоекономічними контрактами з метою незаконного переміщення прибутків через кордони, уникнення від сплати податків та від валютного контролю складають в середньому 20% від всього обсягу зовнішньої торгівлі. 

На це звертають увагу й дослідники Інституту соціально-економічної трансформації. Вони зазначають, що схеми уникнення від оподаткування за експортно-імпортними операціями, зокрема за допомогою офшорних схем, є найбільш популярними.

Під такими схемами розуміють використання всіх дозволених законом засобів зменшення податкового тягаря, тобто – легальна мінімізація податкових зобов’язань, зокрема: агресивне податкове планування, податкова оптимізація, зловживання правом або використання недобросовісних практик. В тому числі й використання розбіжностей, колізій та прогалин між різними системами оподаткування. Крім того, це пільгове оподаткування окремих видів діяльності або доходу, маніпулювання статусами резидентності, за допомогою чого здійснюється переведення прибутку вітчизняного походження без належного оподаткування податком на прибуток підприємств до країн із нижчими або нульовими податковими ставками. 

Причини, які породжують подібні схеми мінімізації податкових зобов'язань, полягають в намаганні бізнесу вирішити одразу декілька своїх потреб:

- уникнути національного оподаткування (або  так зване «транскордонне переміщення прибутку»);

- зменшити ризики використання ненадійної вітчизняної банківської системи та валюто-обмінних незручностей;

- юридично захистити інвестиції, знизити ризики рейдерства й спростити судовий захист майнових інтересів (вихід з-під юрисдикції українських судів, які вважаються ненадійними з огляду на політичну залежність та корумпованість);

- виведення за кордон фінансових результатів корупції, у тому числі політичної.

Хочу звернути увагу, що серед причин – не тільки бажання ухилитися від податків та сховати корупційні доходи, а й недосконалість вітчизняної судової та банківської систем. 

За розрахунками дослідників Інституту соціально-економічної трансформації, переміщення прибутків за кордон до низькоподаткових юрисдикцій лише від зовнішньо-економічної діяльності призводить до недонадходження податків в бюджет до 40 млрд грн щорічно – переважно через механізми трансфертного ціноутворення, які не повною мірою перешкоджають виведенню прибутків з-під оподаткування. 

В стратегічному плані, щоб мінімізувати витік капіталу з країни, доцільними видаються наступні кілька кроків:

- наближення вітчизняних та імплементація міжнародних методів та інструментів контролю для захисту податкової бази від транскордонних схем уникнення від сплати податків, а саме: покращення механізму контролю за трансфертним ціноутворенням (наприклад, правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній); 

- запровадження правил оподаткування контрольованих іноземних компаній з метою стягування податку з нерозподіленого прибутку іноземних компаній, що контролюються резидентами України;

- для повної валютної лібералізації необхідне удосконалення законодавства про BEPS (Плану з розробки заходів протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку)для обов’язкового обміну податковою інформацією з іншими країнами та приєднання України до процедур автоматичного обміну фінансовою та податковою інформацією за міжнародним стандартом Common Reporting Standard (CRS) ОЕСР із переважною більшістю торгових партнерів. 

- посилення відповідальності за ухилення від сплати податків з одночасним підняттям порогу шкоди від податкових злочинів.

Крім того, необхідно переглянути двосторонні Угоди про усунення подвійного оподаткування, що включають податкові ставки, які стимулюють "агресивне податкове планування" і схеми уникнення від оподаткування (Кіпр, Нідерланди, Швейцарія, Панама і т.п.), що потребуватиме скоординованої роботи фінансових, контролюючих і зовнішньополітичних представництв України.

Паралельно варто розробляти механізми, які роблять офшорні компанії непривабливими або менш привабливими для використання. Ці механізми мають нівелювати можливості ухилятися від сплати податків, запобігати незаконному виведенню капіталів за межі України, а також створювати запобіжники для відмивання коштів резидентами України. Але поруч з цим, як я вже вище звертав увагу, необхідно працювати над вдосконаленням судової та банківської систем. 

В нинішніх економічних умовах і з огляду на рішення, нещодавно ухвалені лідерами найбільших економік світу, перед українським урядом постає питання щодо визначення своїх первинних цілей і пріоритетних завдань. Очевидно, що це має бути забезпечення економічного благополуччя країни, наповнення державної казни, унеможливлення застосування схем мінімізації оподаткування резидентами через використання трансфертного ціноутворення і низькоподаткові юрисдикції. Тільки з такою мотивацією урядовців і депутатів у нас з'явиться шанс побудувати економічно потужну країну.