Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
13.11.2024 10:22

Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій

Адвокат, Керуючий партнер Glagos

Розглядаються сучасні зміни у сфері судового представництва, включаючи впровадження відеосуду, електронного суду та вплив ШІ.

Судова практика є одним із найдавніших напрямів діяльності правників. Можемо припустити, а історики нас за це не сваритимуть, що адвокатура народилася разом із першим судовим процесом, де перед першим суддею виступив і перший адвокат.

І хоча з часів перших процесів минуло не одне тисячоліття, проте, як у стародавніх юдеїв, так і в сучасному Ізраїлі чи будь-якій іншій країні, формат судочинства загалом не змінився. Очолює процес все той же суддя, якого адвокат намагається схилити до необхідного йому рішення. Віддаючи данину давнім традиціям, деякі країни і донині використовують такі зовнішні атрибути судового процесу, як перуки з кінського волосся чи навіть бриджі старовинного фасону і туфлі з пряжками.

Відсилка до історичного контексту має на меті продемонструвати рівень консерватизму, що притаманний послугам судового представництва. Саме тому в цьому напрямі так складно з чимось новим.

Утім, глобальні тренди й виклики у вигляді пандемії самі знаєте чого змінили навіть таку орієнтовану на традиції сферу послуг.

1. Відеосуд

Те, що раніше мало місце лише у форматі відеозв’язку між двома судами, зараз взагалі не має обмежень. Представляти інтереси клієнта можна з будь-якого місця та будь-якого гаджета з камерою за однієї лише умови — наявність підключення до Інтернету. І це деколи знаходить комічні прояви у класичних вже історіях про відсутні штани, а подекуди і перегини, коли адвокати беруть участь у судовому засіданні з салону авто, інколи навіть керуючи ним.

І якщо на початку карантинів судді з насторогою ставилися до цих нововведень, то зараз самі активно пропонують такий формат участі, хоча є й антагоністи, які системно не знаходять технічної можливості чи мають хронічно зайняті обладнані зали.

Однак вже зараз можна констатувати, що надання послуг судового представництва має нову форму участі в судовому засіданні, і навряд чи вона зникне разом із COVID-19.

2. Електронний суд

Від необхідності особистого відвідування судових установ взагалі поступово позбавляє ЄСІТС, а саме один з її модулів — електронний суд.

Переведення судочинства в електронний вигляд не може не тішити, адже кількості дерев, що знайшли останній притулок у судах у вигляді тисяч томів справ, напевно, вистачило б, щоб засадити ще одні Карпати.

З початку жовтня 2021 року, окрім підсистеми відеоконференцзв’язку, офіційно запрацювали також електронний кабінет та електронний суд.

У майбутньому, сподіваємося в недалекому, можливим буде подання до суду заяв по суті справи, процесуальних заяв і нових доказів лише в електронному вигляді. Окрім того, для цього навіть не потрібно буде надавати докази відправки таких документів іншим учасникам справи засобами поштового зв’язку.

Усі існуючі документи по справі будуть оцифровані, а отже, й необхідність зберігання сотень фотографій, після ознайомлення з матеріалами справи, відпаде.

Так, процес не може змінитися за один день, і паперовий розгляд все ще залишається, проте маємо надію застати часи, коли адвокатська професія назавжди перестане асоціюватись із паперовою рутиною.

3. Адвокатська монополія — complete

Ще з початку запровадження у 2017 році питання монополії адвокатів на судове представництво довго було дискусійним і неоднозначно сприймалось і клієнтами, і ринком. Наразі можемо сміливо констатувати повне прийняття такої моделі і її ефективність.

Сьогодні у більшості випадків лише адвокати можуть представляти інтереси в судах, що надає такій діяльності ознак професійної, а отже, з відповідними правами, обов’язками і, найголовніше, можливістю притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У випадку ж представництва юриста без статусу адвоката його відповідальність обмежена лише ринковими важелями впливу.

4. Гонорар успіху

Орієнтація на результат, а не процес його здобуття — це світовий тренд. Клієнти воліють саме таких підходів до судових справ, і важко звинуватити їх у надмірних вимогах. Цілком зрозуміло, що метою отримання послуг представництва в суді, зазвичай, є не саме по собі супроводження в цій процедурі, а отримання — внаслідок її проходження — певного рішення, позитивного чи навпаки.

Трендсетером у цьому випадку виступають самі клієнти, і нам, адвокатам, залишається обирати з двох варіантів: або йти разом із клієнтами в цьому напрямі, або в іншому — і далі, на вихід.

5. Фінансування судових процесів

Ще один сучасний тренд сягає корінням у західні юридичні ринки. Все більше компаній і навіть окремих платформ пропонують клієнтам інвестиції в їх справи в обмін на частину отриманого зиску.

Під фінансування підпадають будь-які витрати, пов’язані з отриманням необхідного рішення: послуги адвоката, експертів, перекладачів тощо.

В Україні вже є пропозиції таких послуг, але поки поодинокі, як і попит на них.

6. Штучний інтелект

У світі вже багато прикладів роботи ШІ в правосудді. Дослідники зі Стенфордського університету створили алгоритм, що допомагає суддям під час обрання запобіжного заходу для підсудного у вигляді тримання під вартою або застави. Китай через свій WeChat розглянув вже сотні тисяч справ у сфері авторського права, господарських спорів в Інтернеті, а також у сфері електронної комерції.

А ось Франція навпаки забороняє спроби впливу ШІ на судову систему, ввівши кримінальну відповідальність за аналіз судової практики судді, що дозволяє спрогнозувати, яке рішення у справі він може винести.

Україна також робить динамічні кроки в цьому напрямі. В лютому минулого року Вища рада правосуддя ініціювала запуск пілотного проєкту у вигляді експерименту на базі одного із судів першої інстанції в частині автоматизованого розгляду системою із застосуванням штучного інтелекту судових справ про адміністративні правопорушення із формальним складом.

В Мін’юсті вже працює «Касандра» — програмне забезпечення з елементами штучного інтелекту, що аналізує можливість повторного порушення закону злочинцем.

На щастя, ШІ поки не розвинувся до рівня судового адвоката, а тому навіть у такій формі судочинства послуги представника надаються за допомогою натурального інтелекту, але перуки і бриджі все ж у зоні ризику.

Якби ми були істориками, то варто було б підсумувати висновком про серйозні розвиткові зрушення у сфері послуг судового представництва у світі взагалі і Україні зокрема. Адже за останні роки послуги судової адвокатури змінилися більше ніж за пів сторіччя до цього. Але кому цікаві такі очевидні висновки в часи, коли за п’ять попередніх років людством вироблено інформації більше ніж за всю попередню історію.

А ось справді цікавими в контексті оцінки послуг «судебників», як між собою ми називаємо один одного, будуть висновки маркетолога, який би точно нам сказав, що людство змінює модель споживання, і ми як адвокати, і вся система судочинства, що по суті і є сервісною, маємо принаймні не пручатися цим змінам, а ще краще — бути їх провідниками.


Опубліковано в Електронному віснику Асоціації правників Україні у січні 2022 року

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи