Що буде, якщо аварійна баржа перекриє судновий хід на Дніпрі
Сьогодні 400-метровий контейнеровоз Ever Given, який заблокував Суецький канал, зняли з мілини. З 24-го березня він блокував трафік товарів, вартістю 9,6 мільярдів доларів щодня.
В Україні ж, нагадаю, майже рік намагалися вирішити проблему з Delfi на пляжі Одеси. І хоча міністр інфраструктури обіцяв особисто президенту підняти Delfi влітку минулого року, а не восени, відповідальності за запізнення він не поніс.
Світова ж економіка не могла дозволити такого повільного темпу, тому з Ever Given все відбулося більш-менш швидко. Та для України приклад цього контейнеровоза має стати стимулом для вирішення нагальної проблеми, яка існує в нас на річках.
Бо що б ми робили, якби у наших внутрішніх водах сталася би подібна катастрофа і умовно якась баржа перекрила б судновий хід на Дніпровському каскаді чи ділянці неподалік Каховки?
Проблема в тому, що в Україні не існує органу чи підприємства, яке б відповідало за порятунок суден на річках. Так само немає відповідального за рятувальні операції поза межами акваторії порту.
Державна служба морського та річкового транспорту, відповідно до чинного законодавства, лише розробляє профілактичні заходи щодо запобігання аварійних ситуацій, а також аналізує причини та може брати участь у розслідуванні аварій.
Тому, якщо баржа чи судно потоне на судновому ходу, перекинеться, заблокує його чи пошкодить стулки шлюзу, то проводити рятувальну операцію чи ремонт в Україні взагалі ніхто не зобов’язаний. У нас не існує відповідного механізму. Зрозуміло, що це будуть проблеми судновласника, місцевої влади, потім, як зазвичай, дійде аж до центральної. І звісно ж, ніхто не захоче швидко брати на себе відповідальність за щось самостійно. Почнеться звичайне перекидання проблеми, а страждатимуть експортери.
Випадок з Ever Given - це можливість для нас не просто спостерігати за ситуацією і сміятися з "мемів", але й спрогнозувати можливі ризики для себе.
Нам необхідно чітко визначити орган та державну організацію, яка буде відповідати за порятунок суден на річках. Ми повинні прописати відповідний механізм фінансування у випадку аварійної ситуації з судном, його порятунку, ремонту суднового каналу тощо.
Бо подібна аварія на річці Дніпро може заблокувати весь експорт по ній. Залізниця ж впоратися з обсягами вантажів, які зараз курсують річками, не зможе. І така аварія точно стала б величезною проблемою для аграріїв, які експортують продукцію за допомогою внутрішнього водного транспорту. Частина їхнього врожаю могла б банально згнити у тимчасових сховищах, бо потужностей внутрішніх елеваторів не вистачило б для кількості продукції, що сьогодні експортується у великі порти річками.
Натомість, в Міністерстві інфраструктури не звикли мислити глобально. Бо якби мислили, то у розпіареному законі про внутрішній водний транспорт могли б передбачити таку "дрібницю". Та навіть після Ever Given якоїсь реакції від профільного міністра щодо розрахунку наших внутрішніх ризиків ми не бачимо. Мабуть, на цьому великого піару не зробиш.
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв вчора о 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1179
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 228
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 145
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 140
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 87
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 17274
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 10817
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8998
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6784
-
Німецький виробник одягу Gerry Weber закриває всі магазини – бренд викупили іспанці
Бізнес 5767