Що буде, якщо аварійна баржа перекриє судновий хід на Дніпрі
Сьогодні 400-метровий контейнеровоз Ever Given, який заблокував Суецький канал, зняли з мілини. З 24-го березня він блокував трафік товарів, вартістю 9,6 мільярдів доларів щодня.
В Україні ж, нагадаю, майже рік намагалися вирішити проблему з Delfi на пляжі Одеси. І хоча міністр інфраструктури обіцяв особисто президенту підняти Delfi влітку минулого року, а не восени, відповідальності за запізнення він не поніс.
Світова ж економіка не могла дозволити такого повільного темпу, тому з Ever Given все відбулося більш-менш швидко. Та для України приклад цього контейнеровоза має стати стимулом для вирішення нагальної проблеми, яка існує в нас на річках.
Бо що б ми робили, якби у наших внутрішніх водах сталася би подібна катастрофа і умовно якась баржа перекрила б судновий хід на Дніпровському каскаді чи ділянці неподалік Каховки?
Проблема в тому, що в Україні не існує органу чи підприємства, яке б відповідало за порятунок суден на річках. Так само немає відповідального за рятувальні операції поза межами акваторії порту.
Державна служба морського та річкового транспорту, відповідно до чинного законодавства, лише розробляє профілактичні заходи щодо запобігання аварійних ситуацій, а також аналізує причини та може брати участь у розслідуванні аварій.
Тому, якщо баржа чи судно потоне на судновому ходу, перекинеться, заблокує його чи пошкодить стулки шлюзу, то проводити рятувальну операцію чи ремонт в Україні взагалі ніхто не зобов’язаний. У нас не існує відповідного механізму. Зрозуміло, що це будуть проблеми судновласника, місцевої влади, потім, як зазвичай, дійде аж до центральної. І звісно ж, ніхто не захоче швидко брати на себе відповідальність за щось самостійно. Почнеться звичайне перекидання проблеми, а страждатимуть експортери.
Випадок з Ever Given - це можливість для нас не просто спостерігати за ситуацією і сміятися з "мемів", але й спрогнозувати можливі ризики для себе.
Нам необхідно чітко визначити орган та державну організацію, яка буде відповідати за порятунок суден на річках. Ми повинні прописати відповідний механізм фінансування у випадку аварійної ситуації з судном, його порятунку, ремонту суднового каналу тощо.
Бо подібна аварія на річці Дніпро може заблокувати весь експорт по ній. Залізниця ж впоратися з обсягами вантажів, які зараз курсують річками, не зможе. І така аварія точно стала б величезною проблемою для аграріїв, які експортують продукцію за допомогою внутрішнього водного транспорту. Частина їхнього врожаю могла б банально згнити у тимчасових сховищах, бо потужностей внутрішніх елеваторів не вистачило б для кількості продукції, що сьогодні експортується у великі порти річками.
Натомість, в Міністерстві інфраструктури не звикли мислити глобально. Бо якби мислили, то у розпіареному законі про внутрішній водний транспорт могли б передбачити таку "дрібницю". Та навіть після Ever Given якоїсь реакції від профільного міністра щодо розрахунку наших внутрішніх ризиків ми не бачимо. Мабуть, на цьому великого піару не зробиш.
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики Христина Кухарук вчора о 20:14
- Суд захистив право дитини жити з батьком: рішення Верховного Суду Юрій Бабенко вчора о 17:27
- Тренди фінтеху: як технології розширюють можливості малого і середнього бізнесу Любов Даниліна вчора о 14:26
- Правовий статус ембріонів в Україні: як суди визначають межі репродуктивних прав Леся Дубчак вчора о 14:02
- Невдалі ідеї для першого бізнесу Олександр Висоцький вчора о 13:43
- Вихід на європейські ринки: 5 помилок планування рекламних кампаній Станіслав Галандзовський вчора о 12:24
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор Сергій Комнатний вчора о 10:35
- Поклик усередині: що означає жити в русі душі, а не в тиші страху Олександр Скнар вчора о 10:13
- Енергія-привид: юридичні ризики імпорту та генерації для українського бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 09:53
- Фінансова стійкість: як організаціям зберігати розвиток після завершення грантів Олександра Смілянець вчора о 06:25
- Владі пощастило, бо ми є. Та ми – причина, чому ця країна ще стоїть Дана Ярова 25.10.2025 16:03
- Перші ластівки: апеляційні суди почали скасовувати розшуки ТЦК Павло Васильєв 24.10.2025 19:04
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність Штефан Сабау 24.10.2025 11:29
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність Інна Лукайчук 23.10.2025 16:54
- Як мислити як донор: головний секрет ефективного грантрайтингу Олександра Смілянець 23.10.2025 16:36
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 158
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 145
- Енергетична помилка 129
- Гуманітарне реагування. Єдність у формуванні стратегії та механізмів для захисту 129
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність 128
-
Захисти свою крипту: чому юзери обирають некастодіальні гаманці – пояснюємо на прикладі Gem Wallet
Технології 26608
-
Об’єкт на 100 млн євро. Вінницький бізнесмен з партнерами будують акваполіс у центрі свого міста
Бізнес 21630
-
Китай до 2027 року планує запустити "штучне сонце" – відео, фото
Бізнес 11454
-
Російська ракета вщент знищила склад виробника соусів "Вогняр" – фото, відео
Бізнес 9378
-
Шведська Saab хотіла б відкрити завод із виробництва винищувачів Gripen в Україні
Бізнес 3530
