Що буде, якщо аварійна баржа перекриє судновий хід на Дніпрі
Сьогодні 400-метровий контейнеровоз Ever Given, який заблокував Суецький канал, зняли з мілини. З 24-го березня він блокував трафік товарів, вартістю 9,6 мільярдів доларів щодня.
В Україні ж, нагадаю, майже рік намагалися вирішити проблему з Delfi на пляжі Одеси. І хоча міністр інфраструктури обіцяв особисто президенту підняти Delfi влітку минулого року, а не восени, відповідальності за запізнення він не поніс.
Світова ж економіка не могла дозволити такого повільного темпу, тому з Ever Given все відбулося більш-менш швидко. Та для України приклад цього контейнеровоза має стати стимулом для вирішення нагальної проблеми, яка існує в нас на річках.
Бо що б ми робили, якби у наших внутрішніх водах сталася би подібна катастрофа і умовно якась баржа перекрила б судновий хід на Дніпровському каскаді чи ділянці неподалік Каховки?
Проблема в тому, що в Україні не існує органу чи підприємства, яке б відповідало за порятунок суден на річках. Так само немає відповідального за рятувальні операції поза межами акваторії порту.
Державна служба морського та річкового транспорту, відповідно до чинного законодавства, лише розробляє профілактичні заходи щодо запобігання аварійних ситуацій, а також аналізує причини та може брати участь у розслідуванні аварій.
Тому, якщо баржа чи судно потоне на судновому ходу, перекинеться, заблокує його чи пошкодить стулки шлюзу, то проводити рятувальну операцію чи ремонт в Україні взагалі ніхто не зобов’язаний. У нас не існує відповідного механізму. Зрозуміло, що це будуть проблеми судновласника, місцевої влади, потім, як зазвичай, дійде аж до центральної. І звісно ж, ніхто не захоче швидко брати на себе відповідальність за щось самостійно. Почнеться звичайне перекидання проблеми, а страждатимуть експортери.
Випадок з Ever Given - це можливість для нас не просто спостерігати за ситуацією і сміятися з "мемів", але й спрогнозувати можливі ризики для себе.
Нам необхідно чітко визначити орган та державну організацію, яка буде відповідати за порятунок суден на річках. Ми повинні прописати відповідний механізм фінансування у випадку аварійної ситуації з судном, його порятунку, ремонту суднового каналу тощо.
Бо подібна аварія на річці Дніпро може заблокувати весь експорт по ній. Залізниця ж впоратися з обсягами вантажів, які зараз курсують річками, не зможе. І така аварія точно стала б величезною проблемою для аграріїв, які експортують продукцію за допомогою внутрішнього водного транспорту. Частина їхнього врожаю могла б банально згнити у тимчасових сховищах, бо потужностей внутрішніх елеваторів не вистачило б для кількості продукції, що сьогодні експортується у великі порти річками.
Натомість, в Міністерстві інфраструктури не звикли мислити глобально. Бо якби мислили, то у розпіареному законі про внутрішній водний транспорт могли б передбачити таку "дрібницю". Та навіть після Ever Given якоїсь реакції від профільного міністра щодо розрахунку наших внутрішніх ризиків ми не бачимо. Мабуть, на цьому великого піару не зробиш.
- Як перемогти прокрастинацію: "Закон задоволення" та переговори із власним мозком Олександр Скнар 11:44
- Бронювання у 2025 році: як бізнесу підтвердити "критичність" і зберегти працівників Андрій Лотиш 10:41
- Англійська як нова вимога до держслужби: чому без неї вже неможливо працювати Інна Лукайчук вчора о 18:26
- Саботаж мобілізації ув’язнених – злочин проти національної безпеки Микола Ореховський 09.12.2025 20:36
- Західний регіон у глобальному контексті: можливості та виклики Мар'яна Луцишин 09.12.2025 16:46
- Спонсорство громадських організацій: як залучати пряме фінансування від бізнесу Олександра Смілянець 09.12.2025 14:23
- Майбутнє клієнтського досвіду: передбачуване, персоналізоване та проактивне Станіслав Нянько 09.12.2025 11:44
- Списки справ vs тайм-блокінг: коли що працює і як уникнути хаосу Олександр Скнар 09.12.2025 09:37
- Нитки, які рвуть обличчя: правда про улюблену процедуру зірок, яку від вас приховують Дмитро Березовський 09.12.2025 09:30
- Чи є мобілізація працівника підставою для продовження або перенесення щорічної відпустки Анна Мілієнко-Самсонова 08.12.2025 22:34
- "16 днів проти насильства": як війна змінила не тільки життя, а й масштаби насильства Галина Скіпальська 08.12.2025 15:11
- CSR-фандрейзинг: як бізнес і соціальні проєкти будують взаємовигідні партнерства Олександра Смілянець 08.12.2025 14:14
- Чому імпорт не гарантує світла: що стоїть за відключеннями "по аварійці" Ростислав Никітенко 08.12.2025 08:12
- Геніальність від народження? Філософія, маркетинг чи шлях розвитку? Вільям Задорський 06.12.2025 20:02
- Лобіювання як інструмент для українських ветеранів Олексій Шевчук 06.12.2025 18:16
- Бронювання працівників: правила та вимоги 425
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі 318
- Переоцінка безпомилковості ШІ студентами: експериментальні докази 191
- "16 днів проти насильства": як війна змінила не тільки життя, а й масштаби насильства 151
- Не бути туземцем 127
-
"Голова служби пише заяву на звільнення". Сухомлин – про скандал з дорогою в Буковель
Бізнес 21621
-
Лагард вважає запропоновану ЄС схему репараційного кредиту "найближчою до міжнародного права"
Фінанси 16181
-
Нові контракти в ЗСУ коштуватимуть 552 млрд грн у 2026 році і понад 1 трлн грн у 2027-2028
Фінанси 3283
-
США активували радар Lockheed Martin для протиракетного захисту
Технології 3011
-
Хто вкладає у вуха Трампу думки щодо України – все стало очевидним
Думка 2266
