Що буде, якщо аварійна баржа перекриє судновий хід на Дніпрі
Сьогодні 400-метровий контейнеровоз Ever Given, який заблокував Суецький канал, зняли з мілини. З 24-го березня він блокував трафік товарів, вартістю 9,6 мільярдів доларів щодня.
В Україні ж, нагадаю, майже рік намагалися вирішити проблему з Delfi на пляжі Одеси. І хоча міністр інфраструктури обіцяв особисто президенту підняти Delfi влітку минулого року, а не восени, відповідальності за запізнення він не поніс.
Світова ж економіка не могла дозволити такого повільного темпу, тому з Ever Given все відбулося більш-менш швидко. Та для України приклад цього контейнеровоза має стати стимулом для вирішення нагальної проблеми, яка існує в нас на річках.
Бо що б ми робили, якби у наших внутрішніх водах сталася би подібна катастрофа і умовно якась баржа перекрила б судновий хід на Дніпровському каскаді чи ділянці неподалік Каховки?
Проблема в тому, що в Україні не існує органу чи підприємства, яке б відповідало за порятунок суден на річках. Так само немає відповідального за рятувальні операції поза межами акваторії порту.
Державна служба морського та річкового транспорту, відповідно до чинного законодавства, лише розробляє профілактичні заходи щодо запобігання аварійних ситуацій, а також аналізує причини та може брати участь у розслідуванні аварій.
Тому, якщо баржа чи судно потоне на судновому ходу, перекинеться, заблокує його чи пошкодить стулки шлюзу, то проводити рятувальну операцію чи ремонт в Україні взагалі ніхто не зобов’язаний. У нас не існує відповідного механізму. Зрозуміло, що це будуть проблеми судновласника, місцевої влади, потім, як зазвичай, дійде аж до центральної. І звісно ж, ніхто не захоче швидко брати на себе відповідальність за щось самостійно. Почнеться звичайне перекидання проблеми, а страждатимуть експортери.
Випадок з Ever Given - це можливість для нас не просто спостерігати за ситуацією і сміятися з "мемів", але й спрогнозувати можливі ризики для себе.
Нам необхідно чітко визначити орган та державну організацію, яка буде відповідати за порятунок суден на річках. Ми повинні прописати відповідний механізм фінансування у випадку аварійної ситуації з судном, його порятунку, ремонту суднового каналу тощо.
Бо подібна аварія на річці Дніпро може заблокувати весь експорт по ній. Залізниця ж впоратися з обсягами вантажів, які зараз курсують річками, не зможе. І така аварія точно стала б величезною проблемою для аграріїв, які експортують продукцію за допомогою внутрішнього водного транспорту. Частина їхнього врожаю могла б банально згнити у тимчасових сховищах, бо потужностей внутрішніх елеваторів не вистачило б для кількості продукції, що сьогодні експортується у великі порти річками.
Натомість, в Міністерстві інфраструктури не звикли мислити глобально. Бо якби мислили, то у розпіареному законі про внутрішній водний транспорт могли б передбачити таку "дрібницю". Та навіть після Ever Given якоїсь реакції від профільного міністра щодо розрахунку наших внутрішніх ризиків ми не бачимо. Мабуть, на цьому великого піару не зробиш.
- Добре, поки все добре. Чому шлюбний договір – це не про розлучення Надія Вороницька вчора о 17:11
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів Ванда Орлова вчора о 15:30
- Перевірка нерухомості перед купівлею та де найчастіше "ламається" угода Вадим Графський вчора о 10:36
- Як перевести прощання зі співробітником із площини емоцій у цифри Олександр Висоцький вчора о 09:09
- Автоматичні штрафи за інвалідів: Чому українська інклюзія пахне рекетом Олександр Рось 06.02.2026 18:06
- Чому український бізнес боїться культури більше, ніж фінансових ризиків Ванда Орлова 06.02.2026 15:30
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях Віталій Булат 06.02.2026 14:38
- Ототожнення адвоката з клієнтом в Україні: "кейс Шевчука" та міжнародний контекст Олексій Шевчук 06.02.2026 11:13
- Домашнє насильство як правовий конструкт: ризики доказування і судових помилок Вадим Графський 06.02.2026 10:04
- Запитання, які підтримують команду у складні періоди Тетяна Кравченюк 05.02.2026 17:39
- Мистецтво в Україні: витрати чи стратегічний капітал для економіки та ідентичності Ванда Орлова 05.02.2026 15:30
- Медіаграмотність і глибока стурбованість: розбір без ілюзій Дмитро Золотухін 05.02.2026 11:50
- Криптовалюта в Україні: як залишатися в правовому полі при декларуванні та зберіганні Вадим Графський 05.02.2026 11:17
- Європейський Союз та Україна: від економічної інтеграції до безпекового партнерства Оксана Вжешневська 04.02.2026 14:59
- Стандарти доказування у справах про адміністративні правопорушення: аналіз практики Євген Жураковський 04.02.2026 14:52
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? 462
- Європейський Союз та Україна: від економічної інтеграції до безпекового партнерства 315
- Вплив аудитів Рахункової палати на управління Програмою медичних гарантій 263
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях 146
- Стандарти доказування у справах про адміністративні правопорушення: аналіз практики 145
-
Тонни готівки поїздами і кораблем. The Telegraph розповів, як РФ постачала мільярди доларів Ірану
Фінанси 89031
-
ПриватБанк списав 140 мільярдів гривень проблемних кредитів
Фінанси 4857
-
Японія виділила Україні перший транш за механізмом G7, Канада – останній
Фінанси 1216
-
Викиньте вітамінки та їжте морозиво взимку. Як працює імунітет – пояснює інфекціоніст
Життя 1058
-
"Основа енергомережі". Шмигаль розповів деталі російської нічної атаки на енергетику
Бізнес 1017
