Інфільтрація в ПДВ

Український ПДВ – особливий вид податку. Це - ланцюг, між офіційною та так званою «тіньовою» економікою. А оскільки «тіньова» фактично у нас в державі є складовою офіційної економіки, то ще невідомо хто кого більше цим ланцюгом підтримує. Отже, по ПДВ-ланцюгу переміщується левова частина економіки. І оскільки переміщення відбувається між білою та темною масами грань між ними дуже тонка, а місцями вже затерлась.

Розуміючи це, та маючи владний адміністративний ресурс дуже важко втриматись не встромити в цей ланцюг свою «врізку», з метою відсмоктувати значну частину ПДВ на свої інтереси. Але кожен владний послідовник робить це в міру власної розпущеності та IQ.

Наприклад, попередники встромляли в ланцюг «інфекцію» у вигляді актів нікчемності, нульових (транзитних) актів, неможливості провести звірку та ін., мета була одна повтикати в систему ПДВ червоні прапорці та заганяти всіх на «стрижку» в інтересах Сім’ї. Не сильно турбуючись про правові підстави, бо підстави були не правові.

Приходять нові послідовники і ланцюг ПДВ між світом та тіню не дає їм спокою. Під вічним лозунгом – тіньова економіка загроза бюджету, розробляються нові механізми «врізки» в Національну економіку, з однією метою швидко заробити, але тепер вже на «реформи».

Який же механізм «врізки» застосувати, щоб без віддачі у вигляді політичної недовіри? Треба все негативне перевести на електроніку, і в тренді і відповідальність розмита. Головне розмістити ці живі потоки (кошти) у себе, і періодично «відключати» доступ їх власників, в залежності від сезонної кон’юнктури галузі, восени у будівельників та їх обслуговуючих, навесні у фермерів і паливників, і далі по колу. При цьому ще головне мати можливість систему «відключення» коригувати швидко, бо національний підприємець суб’єкт кмітливий, швидко пристосовується.

Ось і запроваджено нову інфільтрацію в національний ланцюг-ПДВ у вигляді критеріїв зупинки реєстрації податкових накладних та інших тавро позитивної історії. І знову не сильно турбуючись про правові підстави, бо підстави знову не правові. Адже законодавець зобов'язав визначити критерії рішенням Уряду, а не "ідеями" ДФС погодженими з Мінфіном.

Дуже важко мислити як бізнесмен, коли ти «адмінмен». (Адмінмени – новий тип чиновника, в тренді за реформи, але з мисленням переляканого клєрка). Це наче керівник ринку, з постійним відчуття дискомфорту, бо посада керівна, а продукція на ринку - чужа.

Час зрозуміти, що наповнення бюджету взаємопов’язано із розвитком економіки, економіка розвивається від руху, і чим вільніше рух по ланцюгам: грошовим, ПДВ, інших каналах, тим швидше і якісніше розвиток. Особливо коли розрізнити тінь від світла в цій економіці майже не можливо, а може навіть в цей час і недоречно.

Якщо директор ринку помиє прилавки та поліпшить оздоблення до нього прийдуть інші торговці, якщо на вході поставить касу, на виході охорону, а в туалеті, вибачте, забере папір, торговці підуть на іншу торгову площадку або на "тіньову" вулицю. Так із ринком ПДВ, критерії сприяння вільному руху активів можуть стати запорукою росту директора ринку до керівника ринковою мережею. Наповнення резервів для реформ має відуватись через позитивну енергію, через вивільнені добровільні надходження. А відібране, навіть в завуальований спосіб, ризикує перетвориться на бумеранг.