Скасування банківської таємниці в Україні

Конфіденційність персональної фінансової інформації є фундаментальним принципом сучасного банківського сервісу. Закони про банківську таємницю захищають право людей на приватність, забороняючи банкам розголошувати конфіденційні дані, такі як деталі транзакцій, залишки на рахунках та активність за кредитними картками третім сторонам без належних правових підстав.

Однак наприкінці 2023 р. в затвердженій урядом Національній стратегії доходів з'явилася пропозиція аби Державна податкова служба України отримала доступ до інформації про рух коштів на банківських рахунках українських платників податків. Метою є оподаткування доходів, які українці нібито приховують від контролюючих органів. Також пропонується прийняття змін до законодавства, яке дозволить банкам виступати в ролі податкових агентів, автоматично стягуючи податки до бюджету з коштів на рахунках клієнтів. 

Ця ініціатива викликає серйозні занепокоєння та загрожує підірвати довіру до української фінансової системи.

Пояснення від Міністерства фінансів, що нібито пропонована практика є природною для європейських податкових систем - не витримує жодної критики. У країнах ЄС існує широкий спектр законодавства щодо банківської таємниці, але загалом воно більш жорсткі, ніж в Україні.

Більшість країн ЄС зобов'язують банки розкривати інформацію про клієнтів за запитом держорганів лише у рамках розслідувань кримінальних справ, податкових злочинів та інших серйозних порушень. Деякі європейські країни такі як Австрія, або Швейцарія, мають одні з найбільш сурових правил банківської таємниці, і роблять винятки тільки для випадків, коли це необхідно для запобігання кримінальним злочинам або захисту національної безпеки. До того ж в ЄС діють норми GDPR, які гарантують, що будь-яке використання персональних даних, включно з банками, має бути законним, справедливим та прозорим.

Натомість всупереч будь-яким нормам існуючим в ЄС 21 лютого 2024 р. Національний банк України виступив з пропозиціями змін до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, які доповнюють перелік інформації, що становить банківську таємницю та розкривається банками за запитами уповноважених державних органів.

В разі прийняття змін, державні органи зможуть отримати доступ до номерів банківських карт, усіх операцій списання з карт та зарахування на карту (як власника карти, так і контрагента), а також залишку коштів на карткових рахунках.

Прийняття цієї постанови означатиме початок реалізації ідеї Державної податкової служби щодо оподаткування усіх зарахувань на особисті карткові рахунки українців (податок на прибуток 18% + військовий збір), а банки будуть виступати податковими агентами.

Чому ця ідея зі збільшення державних доходів, яку приписують голові Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Д.Гетьманцеву, є ризикованим кроком, який не базується на жодних економічних розрахунках, можна легко довести наступними аргументами.

1. Загроза приватному життю громадян

В основі банківської конфіденційності лежить захист особистої та фінансової свободи громадян. Можливість здійснювати покупки, заощаджувати та проводити транзакції без постійного державного моніторингу є важливою складовою фінансової незалежності. Якщо банки будуть зобов'язані надавати податковим органам вичерпні дані про транзакції , це може розкрити фактично усі деталі життя людей – від лікування до особистих стосунків. Такий масштаб передачі особистих даних державним органам став би  нечуваним втручанням у приватне життя громадян. Великий обсяг конфіденційних фінансових даних, зібраних в такій системі, що буде доступна ДПС, був би надзвичайно привабливим для злочинців, зокрема і спецслужб РФ. Будь-який витік таких даних міг би піддати громадян фінансовим втратам, крадіжці особистих даних та шкоді репутації.

Важливо пам'ятати, що в Україні вже існує процедура фінансового моніторингу. Банки і небанківські фінансові установи перевіряють клієнтів  та аналізують їхні фінансові операції. У разі виявлення підозрілих операцій банки інформують Державну службу фінансового моніторингу та правоохоронні органи України. Зокрема, протягом минулого 2023 року було виявлено фінансові операції, які можуть бути пов'язані з незаконною легалізацією коштів та із вчиненням кримінальних правопорушень, на суму 102,1 мільярда гривень.

2. Падіння довіри до фінансових установ

Фактичне скасування банківської таємниці може підірвати суспільну довіру до банківської системи загалом. Віра в те, що персональні фінансові дані ретельно охоронятимуться, є ключовим принципом, що лежить в основі готовності фізичних осіб та бізнесу використовувати банки як зберігачів їхніх активів та посередників фінансових операцій.

3. Перехід розрахунків на "кеш"

Скасування банківської таємниці може відштовхнути значну кількість населення від офіційної фінансової системи. Відсутність впевненості в тому, що приватні дані будуть належним чином захищені, а транзакції з картку на картку будуть оподатковуватися, створює стимули для людей здійснювати операції переважно готівкою або використовувати інші фінансові канали. Це перешкоджатиме зусиллям із забезпечення більшої фінансової інтеграції та економічної прозорості, водночас посилюючи тіньову економіку. Згідно даних НБУ за 2023 р. кількість операцій з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками та фінансовими установами, становила 7 912,5 млн, а їхня загальна сума – 6 140,8 млрд грн. Для порівняння ВВП України в 2023 р. склав 6510,0 млрд грн. Тобто увесь прогрес з переводом економіки України на безготівкові платежі може бути перекреслено одним непрорахованим рішенням.

4. Непрактичність та обтяжливість

Окрім питань приватності, операційна підтримка оподаткування коштів на карткових рахунках сповнена практичних труднощів. Це вимагатиме від банків значних інвестицій у технології для розрізнення оподатковуваних та неоподатковуваних транзакцій. Можна прогнозувати, що в результаті траплятимуться численні випадки подвійного або помилкового оподаткування. Відповідно зросте кількість оскаржень, в тому числі через суди.  Як результат, складність адміністрування та юридичний тягар дотримання нормативних вимог будуть стримувати інновації банківського сектору України, водночас збільшуючи витрати, які в кінцевому підсумку будуть перекладені на споживачів.

5. Непрораховані економічні наслідки

Найголовніше, що збільшення податкового тягаря шляхом оподаткування карткових транзакцій українців може мати катастрофічні економічні наслідки. Відмова частини населення від використання карток як платіжних інструментів та перехід на готівку, а також фактичне здороження вартості деяких товарів та послуг (та сама загроза подвійного оподаткування) призведуть до того, що зміниться платіжна поведінка українців та структура споживання в цілому. Чи готова до такого шоку економіка України в умовах повномасштабної російської агресії?

Окрема увага має бути приділена, яким чином ця ініціатива позначиться на діяльності волонтерів. Розповсюдженою є практика використання банківських карток для зборів на потреби ЗСУ, відповідно можна очікувати значне падіння донатів з подальшими наслідками для ситуації на фронті.

Таким чином скасування банківської таємниці та перетворення банків на податкових агентів є надмірним кроком, що несе занадто великі ризики для приватності громадян та надзвичайно складну реалізацію. Пріоритетом має залишатися збереження банківської таємниці для захисту прав громадян та підтримання цілісності фінансової системи, на яку ми всі спираємося. Податкові органи можуть використовувати більш збалансовані та прозорі підходи до підвищення податкового комплаєнсу українців, які не вимагатимуть перетворення банківських установ на агресивних виконавців фіскальних дій проти тих самих клієнтів, яких вони мають обслуговувати.