Діалог з бізнесом: розв'язання проблем чи черговий піар?
Ручне блокування податкових накладних є однією з найбільших перепон для бізнесу в Україні.
Ручне блокування податкових накладних залишається однією з найболючіших перепон для бізнесу. Саме цей процес підприємці окреслюють найбільш корупційним. Джерелом корупції визначають керівників податкової служби. Для розв'язання цих проблем Кабмін з подачі голови Комітету Верховної Ради з питань фінансової фіскальної та митної політик 3 червня прийняв зміни до Постанови №1165, щоб кардинально змінити ситуацію. Та чи вдалося її змінити?
19 липня Спілка українських підприємців заявила, що за червень 2023 року було заблоковано понад 200 тисяч податкових накладних, а з безпосереднім блокуванням стикнулося понад 26 тисяч компаній. Джерелом таких заяв стали офіційні дані Державної податкової служби. Для кращого розуміння варто пригадати дані бізнес-омбудсмена Романа Ващука: в 4 кварталі 2022 року було заблоковано накладні більш ніж 65 тисячам компаній. Якщо підходити з точки зору арифметики, то за червень кількість блокування накладних зросла на 23,8% порівняно із середнім показником 2022 року. Отже, ситуація тільки погіршується.
Чи є у політичного керівництва держави розуміння, що ручне блокування податкових накладних є значною проблемою, яка псує бізнес-клімат держави? А він і без того знаходиться не в найкращих умовах внаслідок війни? Протягом останнього місяця відбулось дві прикметні зустрічі влади та бізнесу, обидві – «за закритими дверима». Перша – зустріч Президента Зеленського та його політичної команди разом з представниками українського бізнесу, що пройшла 29 червня. Присутніми були понад 40 представників українських компаній та бізнес-асоціацій. Не дивлячись на вкрай відверту розмову, за результатами зустрічі влада не представила жодного предметного бачення, як буде змінюватися бізнес-клімат в Україні. Попри те, що була зроблена вкрай амбіційна заява: до держави необхідно залучити сотні й тисячі іноземних компаній.
Друга зустріч відбулася 17 липня та наробила в інтернеті галасу не менше, ніж перша. На ній головували заступники керівника Офісу Президента Ростислав Шурма та Олег Татаров. Якщо Ростислав Шурма відомий своїм неоднозначним баченням з реформування економіки, то ось Олег Татаров має титул куратора всіх правоохоронних органів та суддівської гілки влади. Від бізнесу там було представлено чотири компанії. CEO мережі Multiplex Роман Романчук, співзасновник компанії Time Investment Group Радислав Ткаченко, менеджер з питань фіскального регулювання "Філіп Морріс Україна" Михайло Поляков, керівник зернового напряму "Олам Україна" Олексій Пахомов. Тобто – абсолютно різні напрямки зі своїми специфічними проблемами.
Жодних конкретних заяв за результатами зустрічі зроблено не було. А сам пан Шурма висловився, що подібні наради відбуватимуться в Офісі Президента тепер щотижня. Та невідомо, чи була ще хоча б одна така подія, хоча вже минуло три тижні.
Опис цих зустрічей може надати чітку відповідь на початкове питання – жодного розуміння стосовно проблем бізнесу, зокрема у сфері блокування податкових накладних у держави немає. Чому? Бо це радше сприймається як примусовий інструмент наповнення бюджету. Те, що він породжує страшенну корупцію, практично нікого, крім самого бізнесу, не цікавить. На додаток, не дивлячись на всі ці символічні кроки, у влади не прослідковується політична воля вести сталий публічний діалог з бізнесом. Формат зустрічей незрозумілий, а результати не повідомляються громадянському суспільству.
Між тим, 20 липня Дія.Бізнес опублікували свіже дослідження Індексу активності бізнесу. Воно показує активність бізнесу, його спроможність нарощувати товарообіг, створювати робочі місця. Загальний показник зріс до 35,3. Однак показник нижчий за 50 свідчить про негативні очікування бізнесу від подальшого розвитку подій. Тільки 38,4% підприємств очікує зростання обігу в поточному році.
Тим часом Польський Економічний Інститут провів вкрай інформативне дослідження. Від початку повномасштабної війни та станом на кінець червня 2023 року в Польщі зареєстрували 29 400 українських фізичних осіб підприємців. За шість місяців 2023 року українці зареєстрували вже 14 тис. бізнесів. Кожна десята нова компанія в Польщі належала українцям. До 24 лютого 2022 року у Польщі реєстрували близько 200 українських індивідуальних підприємств на місяць. Уже з травня цей показник сягнув 1000, а з початку 2023 року – понад 2000.
Це свідчить одразу про декілька нерозривних процесів. Перш за все, українські біженці починають поступово асимілюватися в польському суспільстві та відкривати власний бізнес для отримання прибутку. Адже жити на соціальну допомогу біженців постійно не можна, а фінансові заощадження в багатьох людей вже давно вичерпані.
Другий процес складніший: українські підприємці починають переносити бізнес до Польщі. Порівнюючи умови ведення бізнесу в Україні та Польщі, виявляється, що стара європейська бюрократія створює набагато більш стабільні, передбачувані та зрозумілі правила гри, ніж українська. А за умов ширших ринків збуту практично в усьому (від надання послуг до прямих продажів) Польща перетворюється на місце еміграції українського бізнесу.
За таких умов ми можемо опинитися у ситуації, що на момент Перемоги в Україні не лишиться достатньої кількості внутрішніх ресурсів та інвестицій для швидкого відновлення, а підтримка союзників та кредити МВФ швидко можуть закінчитись. Владі необхідно зрозуміти: щоб Україна мала шанси на швидку модернізацію для перетворення на самодостатню й потужну східноєвропейську економіку, нам терміново потрібно змінювати економічні правила гри. І змінювати їх треба вже зараз, допоки ми маємо фінансовий ресурс союзників, що значно полегшує економічну «турбулентність». А для цього варто не імітувати діалог з бізнесом, а робити його публічним, відкритим, з чіткими висновками, результатами та дорожньою картою дій з розв'язання проблем.
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності Валерій Карпунцов вчора о 21:42
- Як оформити спадщину на будинок: відповіді на питання Павло Васильєв вчора о 19:44
- Реклама на межі: як ШІ перевертає бізнес-моделі агентств Христина Кухарук вчора о 19:19
- Обшук без ухвали суду: що робити до прибуття адвоката – покрокова інструкція Денис Терещенко вчора о 15:24
- Судове стягнення шкоди за договором поставки: дефект акумулятора спричинив пожежу Артур Кір’яков вчора о 13:36
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати Павло Кожухар вчора о 12:28
- ВП ВС: продовження позовної давності й нюанси зменшення процентів річних Андрій Хомич вчора о 11:18
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю Володимир Гончаров 17.07.2025 14:10
- Юридичні гарантії та захист інформації в ЕДО Олександр Вернигора 17.07.2025 12:00
- Донорство без пільг: Україна переходить на європейську модель з 2025 року Валентин Митлошук 17.07.2025 11:24
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон Юрій Григоренко 17.07.2025 10:51
- Встановлення судом фактичних шлюбних відносин між двома чоловіками Леся Дубчак 16.07.2025 18:44
- Смакуй українське: перспективи українського продуктового експорту в Німеччині Наталія Церковникова 16.07.2025 15:51
- Журнал засідання як ключ до перевірки правомірності негласних слідчих дій Діна Дрижакова 15.07.2025 14:10
- Самосаботаж: коли твій найбільший ворог – це ти сам Олександр Скнар 15.07.2025 14:00
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності 526
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю 236
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон 169
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати 154
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу 123
-
"Повністю знецінений актив": девелопер UDP про майбутнє заводу "Більшовик"
Бізнес 10502
-
У Києві відсторонили від посади голову Департаменту транспортної інфраструктури
Бізнес 9871
-
НБУ закрив одну з найстаріших страхових компаній України
Фінанси 5772
-
КНДР заборонила росіянам відвідувати відкритий для них курорт після візиту Лаврова
Бізнес 5140
-
Допомогли конкуренти та партнери: як після обстрілу відновлюється компанія Gemini
Бізнес 5089