"Справедлива" сатисфакція від Уряду та рішення ЄСПЛ у справі Бурмич

  

           Із виступу Уповноважен ого у справах Європейського суду з прав людини Іван а Ліщин и: «За результатам тривалих дискусій Уряд пропонує зміни доЗакону про гарантії (Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судовихрішень»), щоб передбачити відшкодування за тривале невиконання у розмірі 10відсотків від присудженої суми, але небільше 1 мінімальної заробітної плати, остання дорівнює 3723 грн, щостановить приблизно 111 євро. Таке відшкодування покращило б ситуацію тих чиїпозовні вимоги становлять менше ніж 37000 гривень, тобто осіб з позовними вимогамищодо соціальних виплат, та не дозволить несправедливогозбагачення щодо осіб які подавали господарські позови».   

  

Отже держава роками не виконує судові рішення, але Урядтурбує як запобігти несправедливому збагаченню заявників. Дійсно, що при відшкодуванніу розмірі не більше 1 мінімальної заробітної плати немає мови про збагачення,але також не може бути мови про справедливу сатисфакцію за невиконання судовогорішення протягом років.   

  

Пропозиції Уряду щодо розміру відшкодування за триваленевиконання суперечить практиці Європейського суду з прав людини. Наприклад, Європейський суд з прав людини в пункті 29 рішення усправі «Максиміха проти України» (заява № 43483/02) від 14 грудня 2006 р. зазначив: 

  

«29. Суд нагадує, щорішення від 27 лютого 1997 року залишається невиконаним, та зазначає, щозаявник надав детальні розрахунки втрат, спричинених інфляцією, а такождокументи, що їх підтверджують. Беручи до уваги обставини справи та прецедентну практику Суду, Суд вважає, щояк компенсацію матеріальної шкоди Уряд має сплатити заявнику кошти, присудженісудом, та додатково суму в розмірі 36530 ЄВРО як відшкодування втрат узв'язку з інфляцією (див. "Рейнбах проти Росії", N 23405/03,пп. 34 - 35, від 29 вересня 2005 року; "Романченко проти України", N5596/03, п. 30, від 22 листопада 2005 року, та "Левін проти Росії", N33264/02, пп. 31 - 34, від 2 лютого 2006 року)».  

  

Отже Європейський суд зправ людини вважає, що компенсацією матеріальної шкоди за тривале невиконання євідшкодування втрат у зв’язку з інфляцією.

 

У 2014 р. інфляціяв Україні становила 24,9%, 2015 р. – 43,3 %, 2016 р. – 13,9%, 2017 р. - 14,4%. 

  

Таким чиномкомпенсація, яка запропонована Урядом, явно не відшкодує заявникам інфляційнівтрати у зв’язку з невиконання рішень судів, а тому не є справедливоюсатисфакцією. Державі може бути економічно вигідно не виконувати абозатримувати виконання рішення судів про стягнення грошових коштів з державногобюджету або з державних органів \ підприємств, оскільки внаслідок інфляції сумастягнення з бюджету на користь заявників фактично зменшується.