Уже не перший рік триває протистояння мешканців Святошинського району м. Києва із забудовниками по вул. Львівській, 15
Уже не перший рік триває протистояння мешканців Святошинського району м. Києва із забудовниками по вул. Львівській, 15.
Земельна ділянка площею 4,5528 га по вул. Львівській, 15 на праві постійного користування належить Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України, яке уклало інвестиційний договір з приватною структурою на будівництво житлового комплексу.
Місцеві мешканці з самого першого дня будівельних робіт виступають категорично проти цього будівництва, адже на вказаній території була зелена зона із сотнями вікових дубів і сосен та нововиявлена пам'ятка архітектури – Маєток козацького роду Мировичів. До речі, у Мировичів гостював і перший президент України Михайло Грушевський.
З початком будівельних робіт садиба зникла з реєстру новиявлених пам'яток і була розібрана. Так само знищені прадавні дерева.
Забудовник жодним чином не звертає уваги на думку громади. Адже окрім питань, пов'язаних зі знищенням дерев та садиби Мировичів, є ще й інфраструктурні проблеми. Наприклад, проект будівництва житлового комплексу не передбачає зведення жодного соціального об'єкта – школи, дитячого садочка, лікарні. А збільшення населення мікрорайону суттєво посилить навантаження на них. Уже зараз дитячі дошкільні заклади Святошинського району переповнені.
З огляду на високу соціальну напругу у Святошинському районі, закликаю Головне управління розвідки Міністерства оборони як землекористувача відмовитись від цієї ділянки та разом з Київземом підшукати для будівництва інший майданчик, придатний для зведення житла. Переконаний, що нова влада не зацікавлена у конфлікті з киянами. Конфронтація з місцевими мешканцями – це не найкращий вихід із ситуації.
Якби забудовники і нові керівники Міністерства оборони пішли на контакт з місцевими мешканцями, то конфлікт можна було би вичерпати. Я думаю, якщо переглянути цей проект і врахувати інтереси мешканців, наприклад, будувати не 50 тис. кв. м житла, а 10 тис. кв. м і всі їх віддати військовослужбовцям, то люди не будуть виступати проти цього будівництва. Наприклад, якщо це житло, в тому числі, буде передане й військовослужбовцям, переведеним із Криму.
Натомість у чинному інвестиційному договорі передбачено передати військовим лише 7% квартир у новобудовах. Це утричі менше, ніж планувалось попередньою інвестиційною угодою. Звісно, люди обурені таким фактом. Адже наразі це будівництво не захищає ані інтереси військових, ані мешканців сусідніх будинків. Фактично забудовник спекулює на темі житла для військових.
Враховуючи, що ця проблема створена попередньою владою, закликаю нове керівництво Міністерства оборони або переглянути проект будівництва з урахуванням пропозицій місцевих мешканців, або відмовитись від цієї ділянки і разом з Київземом підібрати інший майданчик.
Так, пошук альтернативних земельних ділянок у Києві – це непроста справа. Але є низка військових містечок, які зараз не використовуються, і на їх території можна зводити житло для військовослужбовців. Чому ніхто не будує будинки для військових на території військових містечок? Вони прекрасно підходять для цього. Натомість вирубують дерева і зводять будинки в центрі житлового мікрорайону, інфраструктура якого не пристосована для суттєвого збільшення кількості мешканців.
Ще раз закликаю нове керівництво Міністерства оборони дослухатися до думки людей і врахувати їхню позицію. Адже даний проект – це наслідок негативної діяльності попередньої влади. Сподіваюсь, новий Міністр оборони врахує позицію святошинців. І житло для військовослужбовців буде збудовано без шкоди для довкілля і мешканців сусідніх будинків.
