Волога в дефіциті
"Ми засіялись у суху землю – посіяли 2 тисячі гектар пшениці та ячменю. Дощі, які пройшли раніше, були невеликими, вологи було лише на 3-4 міліметри", – учасник ВАР, керівник СТОВ "Іва" Юрій Мулєнков
Під час осінньої посівної аграрії півдня знову стикнулись із браком вологи у ґрунті.
Після посухи, яка тривала в Одеській області з весни цього року, та призвела до загибелі озимих культур на понад 300 тис га у південних районах регіону, деяким аграріям знову довелось сіяти практично у сухий ґрунт.
Аграрії Одещини вже два роки поспіль потерпають від посухи. Через втрату урожаю стикнулись з чималою кількістю проблеи – неможливістю сплатити податки, виплатити орендну плату пайовикам, взяти кредит через мінусові баланси рахунків, донарахуванням «умовного» ПДВ на втрачений урожай та проблемами із форвардними контрактами через неможливість поставити обумовлений об’єм зерна.
Сільгоспвиробники неодноразово звертались до влади із проханням надати допомогу, принаймні на виплату податків та орендної плати. Однак, коштів так і не дочекались. У Мінекономрозвитку посилались на нібито відсутність механізму виділення коштів, хоча Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) неодноразово наголошувала, що такі механізми існують і кошти можна було виділити.Клімат на Півдні країни змінюється і на це потрібно реагувати на державному рівні. Наразі прийнято закон про державну підтримку сільського господарства, в якому за пропозицією ВАР до пунктів держпідтримки включено програми надання компенсації для сільськогосподарських підприємств, які постраждали від природних катаклізмів. Вона здійснюватиметься на безповоротній основі. З боку ВАР також ведеться робота з Державною податковою службою щодо не нарахування «умовного» ПДВ за втрачений урожай. А з Торгово-промисловою Палатою – робота по оформленню сертифікатів про форс-мажорні обставини. Однак, переконаний, що робота у даному напрямку має бути системною. А це неможливо без розвитку зрошення в Україні та агрострахування. Разом з тим, на жаль, ми бачимо, що з проекту державного бюджету зник пункт про виділення 1,5 мільярдів гривень, який був запланований на наступний рік на розвиток зрошення.
На одному з засідань Координаційної ради з питань розвитку зрошувальних систем було ініційовано запровадження нових якісні програм у сфері зрошення:
часткова компенсація вартості капітальних інвестицій в об’єкти зрошувальної інфраструктури та дренажу;
пільгове кредитування для будівництва зрошувальних об’єктів та відновлення дренажних систем;
надання державних портфельних гарантій суб’єктам, що не мають належного забезпечення. Однак на сьогодні бюджетні кошти на 2021 рік на вказані заходи не передбачено.
Також на стадії обговорення перебувають зміни до законопроєкту «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», до якого включені запропоновані ВАР пропозиції щодо страхування доходу агровиробника. Даний вид страхування передбачає страхування не посівів, а саме доходу аграрія, оскільки він може знизитись або втратитись повністю не лише через втрату урожаю, а, приміром, зміну кон’юнктури ринку. Таким чином, основним завданням агровиробника залишається якісне вирощування урожаю з дотриманням усіх технологій. А якщо через певні причини він не отримує запланований дохід, страхова компанія компенсує йому різницю. Даний вид страхування широко розповсюджений у Сполучених Штатах Америки, однак, доволі дорогий. Тому у законопроєкті передбачається, що держава компенсуватиме аграрію до 80% вартості страхового платежу.
Дані ініціативи були б серйозною допомого аграріям у боротьбі з кліматичними змінами.
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності Валерій Карпунцов вчора о 21:42
- Як оформити спадщину на будинок: відповіді на питання Павло Васильєв вчора о 19:44
- Реклама на межі: як ШІ перевертає бізнес-моделі агентств Христина Кухарук вчора о 19:19
- Обшук без ухвали суду: що робити до прибуття адвоката – покрокова інструкція Денис Терещенко вчора о 15:24
- Судове стягнення шкоди за договором поставки: дефект акумулятора спричинив пожежу Артур Кір’яков вчора о 13:36
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати Павло Кожухар вчора о 12:28
- ВП ВС: продовження позовної давності й нюанси зменшення процентів річних Андрій Хомич вчора о 11:18
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю Володимир Гончаров 17.07.2025 14:10
- Юридичні гарантії та захист інформації в ЕДО Олександр Вернигора 17.07.2025 12:00
- Донорство без пільг: Україна переходить на європейську модель з 2025 року Валентин Митлошук 17.07.2025 11:24
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон Юрій Григоренко 17.07.2025 10:51
- Встановлення судом фактичних шлюбних відносин між двома чоловіками Леся Дубчак 16.07.2025 18:44
- Смакуй українське: перспективи українського продуктового експорту в Німеччині Наталія Церковникова 16.07.2025 15:51
- Журнал засідання як ключ до перевірки правомірності негласних слідчих дій Діна Дрижакова 15.07.2025 14:10
- Самосаботаж: коли твій найбільший ворог – це ти сам Олександр Скнар 15.07.2025 14:00
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності 522
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю 236
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон 169
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати 154
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу 123
-
"Повністю знецінений актив": девелопер UDP про майбутнє заводу "Більшовик"
Бізнес 10470
-
У Києві відсторонили від посади голову Департаменту транспортної інфраструктури
Бізнес 9867
-
НБУ закрив одну з найстаріших страхових компаній України
Фінанси 5708
-
КНДР заборонила росіянам відвідувати відкритий для них курорт після візиту Лаврова
Бізнес 5125
-
Допомогли конкуренти та партнери: як після обстрілу відновлюється компанія Gemini
Бізнес 5080