Волога в дефіциті
"Ми засіялись у суху землю – посіяли 2 тисячі гектар пшениці та ячменю. Дощі, які пройшли раніше, були невеликими, вологи було лише на 3-4 міліметри", – учасник ВАР, керівник СТОВ "Іва" Юрій Мулєнков
Під час осінньої посівної аграрії півдня знову стикнулись із браком вологи у ґрунті.
Після посухи, яка тривала в Одеській області з весни цього року, та призвела до загибелі озимих культур на понад 300 тис га у південних районах регіону, деяким аграріям знову довелось сіяти практично у сухий ґрунт.
Аграрії Одещини вже два роки поспіль потерпають від посухи. Через втрату урожаю стикнулись з чималою кількістю проблеи – неможливістю сплатити податки, виплатити орендну плату пайовикам, взяти кредит через мінусові баланси рахунків, донарахуванням «умовного» ПДВ на втрачений урожай та проблемами із форвардними контрактами через неможливість поставити обумовлений об’єм зерна.
Сільгоспвиробники неодноразово звертались до влади із проханням надати допомогу, принаймні на виплату податків та орендної плати. Однак, коштів так і не дочекались. У Мінекономрозвитку посилались на нібито відсутність механізму виділення коштів, хоча Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) неодноразово наголошувала, що такі механізми існують і кошти можна було виділити.Клімат на Півдні країни змінюється і на це потрібно реагувати на державному рівні. Наразі прийнято закон про державну підтримку сільського господарства, в якому за пропозицією ВАР до пунктів держпідтримки включено програми надання компенсації для сільськогосподарських підприємств, які постраждали від природних катаклізмів. Вона здійснюватиметься на безповоротній основі. З боку ВАР також ведеться робота з Державною податковою службою щодо не нарахування «умовного» ПДВ за втрачений урожай. А з Торгово-промисловою Палатою – робота по оформленню сертифікатів про форс-мажорні обставини. Однак, переконаний, що робота у даному напрямку має бути системною. А це неможливо без розвитку зрошення в Україні та агрострахування. Разом з тим, на жаль, ми бачимо, що з проекту державного бюджету зник пункт про виділення 1,5 мільярдів гривень, який був запланований на наступний рік на розвиток зрошення.
На одному з засідань Координаційної ради з питань розвитку зрошувальних систем було ініційовано запровадження нових якісні програм у сфері зрошення:
часткова компенсація вартості капітальних інвестицій в об’єкти зрошувальної інфраструктури та дренажу;
пільгове кредитування для будівництва зрошувальних об’єктів та відновлення дренажних систем;
надання державних портфельних гарантій суб’єктам, що не мають належного забезпечення. Однак на сьогодні бюджетні кошти на 2021 рік на вказані заходи не передбачено.
Також на стадії обговорення перебувають зміни до законопроєкту «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», до якого включені запропоновані ВАР пропозиції щодо страхування доходу агровиробника. Даний вид страхування передбачає страхування не посівів, а саме доходу аграрія, оскільки він може знизитись або втратитись повністю не лише через втрату урожаю, а, приміром, зміну кон’юнктури ринку. Таким чином, основним завданням агровиробника залишається якісне вирощування урожаю з дотриманням усіх технологій. А якщо через певні причини він не отримує запланований дохід, страхова компанія компенсує йому різницю. Даний вид страхування широко розповсюджений у Сполучених Штатах Америки, однак, доволі дорогий. Тому у законопроєкті передбачається, що держава компенсуватиме аграрію до 80% вартості страхового платежу.
Дані ініціативи були б серйозною допомого аграріям у боротьбі з кліматичними змінами.
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов вчора о 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда вчора о 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак вчора о 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова вчора о 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак вчора о 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов вчора о 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін вчора о 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
- Як реагувати на вимоги поліції та ТЦК: поради адвоката Павло Васильєв 19.11.2024 17:55
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні Дмитро Салімонов 19.11.2024 14:12
- Українські діти війни: більше 10 років російської агресії, 1000 днів незламності Юрій Гусєв 19.11.2024 12:16
-
Головний прапор країни приспустили: яка причина
Життя 68618
-
Віктор Ющенко та партнери відчужили право на видобуток газу на Полтавщині
Бізнес 62595
-
Ми втрачаємо покоління інженерів і програмістів. Як математика впливає на майбутнє України
11247
-
Британія утилізує п'ять військових кораблів, десятки гелікоптерів і дронів задля економії
Бізнес 9004
-
За вітраж Тіффані троє учасників торгів змагалися 6 хвилин – його продали за $12,48 млн: фото
Життя 8659