Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
15.05.2014 20:39

Нововведення Закону про банкрутство, які змінюють його значення

Приватний виконавець

Нововведення Закону практично повністю виключають можливість відновлення платоспроможності боржника, залишаючи при цьому єдиним можливим рішенням - рішення про його ліквідацію

Нормами статті 14 Закону про банкрутство, який діяв до 19 січня 2013 року, було передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в строк або не заявлені взагалі вважаються погашеними.

На практиці це означало, що кредитор який не звернувся або не вчасно звернувся з грошовими вимогами до боржника в процедурі банкрутства, повністю втрачав свої права вимоги.

В цьому був сенс, оскільки після офіційного оприлюднення інформації про банкрутство була можливість чітко визначитись з пасивом підприємства, так як кредиторами залишались лише ті хто вчасно звернувся з відповідною заявою. Всі інші залишались «за бортом».

Потім після співставлення активів і пасивів можна було визначитись з доцільністю процедури санації або оцінити можливість відновлення платоспроможності боржника. Як правило це відбувалось за допомогою залучення інвестора.

В якості прикладу можу навести справу про банкрутство ВАТ «Голосіївський завод СМіК» (м. Київ). Це колишнє підприємство-виробник будівельних матеріалів, яке в 2002 році опинилось в стані банкрутства.

В той час як був тільки затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство, цим підприємством зацікавився інвестор, інтереси якого я представляв. Оцінивши активи і пасиви, провівши переговори з акціонерами підприємства, було прийнято рішення про викуп акцій підприємства.

В самій справі про банкрутство згодом я представляв інтереси боржника. Перш за все я оскаржив включення деяких «кредиторів» до реєстру вимог кредиторів. Згідно рішень апеляційної та касаційної інстанцій ці «кредитори» були виключені із реєстру вимог кредиторів як безпідставно включені.

Потім за допомогою залучених коштів було погашено повністю всі вимоги кредиторів згідно реєстру. Справа про банкрутство була припинена. Таким чином, підприємство повністю відновило свою платоспроможність.

Зараз на місці цього підприємства збудовано чудовий Житловий комплекс «Голосіїво» (м. Київ, вул. Голосіївська, 13).

Після завершення процедури банкрутства ВАТ «Голосіївський завод СМіК» ми згодом мали з десяток позовів кредиторів, які вчасно не звернулись з заявами в процедурі банкрутства. По всім цим позовам судами було відмовлено. Судові рішення були обґрунтовані тим, що заявлені позовні вимоги вважаються погашеними в силу ст. 14 Закону про банкрутство, а тому відсутні підстави для задоволення позову і стягнення суми заборгованості.

 Погано уявляється ситуація коли інвестор змушений додатково нести «непередбачені витрати» у вигляді сплати заборгованості тим кредиторам, про існування яких він навіть не здогадувався. Є вірогідність того, що в такій ситуації підприємство знову опиниться в стані банкрутства.

На жаль така ситуація закладена в новій редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». За допомогою того, що в новій редакції Закону кредитори, які не вчасно звернулись або в загалі не звернулись з заявою у справі про банкрутство, не втрачають своє право вимоги, а включаються до шостої черги кредиторів.

У відповідності до ст.ст. 17, 23 Закону в редакції від 19 січня 2013 року, такі кредитори не втрачають право вимоги сплати заборгованості у випадку відновлення платоспроможності боржника.

В такій ситуації втрачається сенс відновлення платоспроможності, оскільки підприємство не очищується від «зайвого тягарю». Залишається лише один можливий шлях – шлях ліквідації підприємства.

 Відновлення платоспроможності це по суті єдиний шлях врятувати підприємство, оскільки при ліквідації підприємство фактично розтягується на шматки.

 Також складно пояснити нововведення і з точки зору захисту прав кредиторів, тому що включення цих кредиторів в шосту чергу нічого по суті не дає. Як я вже вказував, в такій ситуації єдиним рішенням є ліквідація підприємства, а при цьому в більшості випадків при ліквідації вже четверта черга погашається частково, а на шосту взагалі нічого не залишається.

  Таким чином, в новій редакції Закону практично повністю зникла можливість для боржника відновити свою платоспроможність.

Доречно було б і змінити назву закону на ЗУ «Про визнання боржника банкрутом», так було б більш зрозуміло.

  Залишити коментар

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net