Маршала Маннергейма таврують за його порятунок Батьківщини від "червоної чуми"
Червона професура Фінляндії розпочала очорнення особистості Маннергейма. Того, хто врятував країну від "принад" більшовизму. Цікаво, що осуд здійснюють ті, хто вихваляє агресію Кремля в Україні!
Отже, як грім серед ясного неба ЗМІ Фінляндії розповсюдили скандальну новину про те, що викладач Університету Оулу (місто на Північному Заході країни) змусив своїх студентів видалити самознимку (тобто — selfie) з портретом маршала Карла-Ґустафа-Еміля Маннергейма. Виявилося, що професор соціології Веса Пууронен вважає людину, яка врятувала Фінляндію від червоної чуми та московської окупації у ХХ ст., не національним героєм, а "вбивцею тисяч ні в чому не винних громадян"! У соціальних мережах ситуація вже стала справжнім "Маннергеймґейтом".
Цікавим видається той факт, що названий викладач є не тільки прихильником культурмарксизму, але й колишнім кандидатом у народні депутати від партії "Союз лівих сил", якому виборці не дали посісти місце у парламенті Фінляндії весною 2015 р. Та менше з тим, Веса Пууронен закликає адміністрацію вишу та міську владу Оулу познімати всі наявні портрети Маннергейма, оскільки його постать (увага!) є "суперечливою для мультикультурного і толерантного фінляндського суспільства, де культ будь-якої історичної особистості не прийнятний". Натомість професор соціології пропонує популяризувати "менш подразливих" Карла Маркса чи Бертольта Брехта (котрі для Фінляндії нічого корисного не зробили), на руках яких, вважає викладач, не має крові тисяч загиблих людей і які не були прихильниками расової теорії.
Звісно, що з критикою Веси Пууронена вже виступили не тільки націонал-патріотичні сили, але й представники академічної спільноти, що закликали винуватця скандалу вибачитися та вклонитися праху рятівника Фінляндії на його могилі у Гельсінкі (бо ж для переважної більшості фінляндців маршал Маннергейм це як гетьман Хмельницький для українців, хоч ця подібність на правду і притягнута за вуха). Однак культурмарксист навідріз відмовляться вшановувати того, кого вважає особистим ворогом, що знівечив долі не однієї родини. Тому вірогідно, що за справу візьмуться народні месники, які допоможуть викладачу стати на шлях істини та патріотизму власними методами...
А ще, Веса Пууронен палкий прихильник агресивної путінської політики, зокрема в Україні. Професор соціології вважає, що агресія розв'язана Кремлем на Донбасі з весни 2014-го, це ніщо інше як "громадянська війна" між "фашистами"-бандерівцями та вільним народом (українцями та росіянами), спонсорована США І НАТО. А тому викладач і апологет культурмарксизму закликає владу Фінляндії триматися осторонь цього військово-політичного альянсу, "як головного розпалювача всіх війн на планеті", та відновлювати свої тісні двосторонні відносини з РФ.
Як бачимо, лівацька хвороба дедалі більше прогресує та шириться планетою. Знищення монументів героям Громадянської війни у США (з боку Конфедерації), боротьба з пам'ятниками колоніальної доби у країнах так званого "третього світу" та відбілювання відвертих вбивць як Іосіф Джугашвілі, Лейба Бронштейн, Нельсон Мандела і Ясір Арафат — все це частинки одного ланцюга з метою глобального переформатування усталеного порядку речей на Землі безчесними лицемірами й невігласами. Але історія ще нікому не корилася, оскільки її уроки ще нікого не навчили визнавати помилок минувшини й більше їх не повторювати.
На жаль, і у нас в країні ще є багато людей, котрі наче той Веса Пууронен, вважають славетних Івана Мазепу, Симона Петлюру та Степана Бандеру не національними героями, а зрадниками та вбивцями. Звісно, ще це провина влади, яка за 28 років відновленої державної самостійності так і не спромоглася сформувати чітку комплексну просвітницьку стратегічну програму, яка б ліквідувала наслідки окупації у головах наших співгромадян і визнала полеглих борців за волю України минулих років нарешті національними героями. Тому ми й досі на скресах двох світів кидаємося у крайнощі, перебуваючи у різних протиборчих таборах, чим підіграємо ворогам зі Сходу та Заходу.
- Компенсація за форму та спорядження: роз’яснення для військовослужбовців Юлія Кабриль вчора о 16:21
- Дует безпеки: як комплаєнс та служба безпеки захищають компанію Ігор Шевцов вчора о 12:50
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? Лариса Гольник 28.10.2025 19:56
- Мобілізація на папері: чому український бізнес все ще живе в мирний час Дана Ярова 28.10.2025 16:05
- Чому корпоратив треба планувати вже сьогодні та скільки він коштує Олексій Куліков 28.10.2025 14:41
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики Христина Кухарук 27.10.2025 20:14
- Суд захистив право дитини жити з батьком: рішення Верховного Суду Юрій Бабенко 27.10.2025 17:27
- Тренди фінтеху: як технології розширюють можливості малого і середнього бізнесу Любов Даниліна 27.10.2025 14:26
- Правовий статус ембріонів в Україні: як суди визначають межі репродуктивних прав Леся Дубчак 27.10.2025 14:02
- Невдалі ідеї для першого бізнесу Олександр Висоцький 27.10.2025 13:43
- Вихід на європейські ринки: 5 помилок планування рекламних кампаній Станіслав Галандзовський 27.10.2025 12:24
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор Сергій Комнатний 27.10.2025 10:35
- Поклик усередині: що означає жити в русі душі, а не в тиші страху Олександр Скнар 27.10.2025 10:13
- Енергія-привид: юридичні ризики імпорту та генерації для українського бізнесу Ростислав Никітенко 27.10.2025 09:53
- Фінансова стійкість: як організаціям зберігати розвиток після завершення грантів Олександра Смілянець 27.10.2025 06:25
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 228
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 186
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? 142
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність 139
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність 104
-
Трамп та Сі встановлюють нові правила. П’ять фактів про зустріч, на яку чекали шість років
38038
-
Після санкцій Трампа російський сорт нафти ESPO став дешевшим, ніж Brent
Бізнес 10208
-
Дрон, надрукований на 3D-принтері, розвинув швидкість 585 км/год – відео
Технології 5028
-
Nvidia інвестує $1 млрд у Nokia: акції фінської компанії злетіли на 26%
Бізнес 4841
-
Reuters: Найновіший китайський НПЗ подвоїв імпорт нафти з РФ після введення санкцій
Бізнес 3772
