Періодична митна декларація при експорті електроенергії: а якщо її не подати?

Погодьтеся, що зовнішньоекономічна діяльність пов’язана з експортом електроенергії це досить специфічний та особливий вид господарської діяльності як і не менш особливий алгоритм його митного оформлення.

Так, згідно п. 2.2 «Порядку та строків митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються лініями електропередач», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 629 від 30.05.2012 р. (далі – Порядок № 629), переміщення товарів через митний кордон України лініями електропередач здійснюється на підставі періодичної митної декларації. Аналогічне правове регулювання вказує ст. 260 МК України, за якою періодична МД може подаватися експортером на переміщення товару протягом 180 днів під зобов’язання подання додаткової декларації. 

Тобто, суб’єкт ЗЕД, який лише має намір у майбутньому здійснити переміщення за межі митного кордону України електроенергію, повинен задекларувати такий намір перед митним органом шляхом подання періодичної МД. Зрозуміло, що при цьому не можливо задекларувати у періодичній МД точні та достовірні відомості про обсяг фактично переміщеної електроенергії, позаяк такі відомості надходять від ДП «Укренерго» як до митниці так і до експортера до 15-го числа наступного місяця після місяця у якому відбулося фактичне переміщення електроенергії.  

Тоді, на що очікувати експортеру у разі подання до митного оформлення лише додаткової МД з усіма необхідними відомостями про фактично переміщену електроенергію без попереднього подання періодичної МД? 

З даного приводу зовсім нещодавно, а саме 07.12.2018 Подільським районним судом м. Києва прийнято фактично перше рішення у провадженні про порушення митних правил, яким закрито провадження (справа №758/13511/18, рішення у ЄДРСР за №78441496) за відсутністю події порушення митних правилпередбаченого статтею 472 МК України, якою встановлено відсутність ознак порушення митних правил у випадку декларування фактично переміщеної за експортом електроенергії без попереднього подання періодичної МД в порядку ч. 4 ст. 260 МК України та п. 2.2 Порядку № 629. 

Приймаючи вказану постанову, суд першої інстанції врахував позицію захисту про те, що положення ч. 4 ст. 260 МК України не містять імперативної вимоги, обов’язку подання періодичної митної декларації у разі здійснення експорту електроенергії за межі митної території України, а отже періодичну МД слід розглядати як документ про наміри експортера у майбутньому можливо здійснити переміщення товару за межі митного кордону, без відображення точних і достовірних відомостей про обсяг електроенергії, яку субєкт ЗЕД має намір експортувати.     

Необхідно враховувати, що за обставин справи № 758/13511/186, суд першої інстанції закрив провадження у справі про порушення митних правил також і за відсутності жодних недоліків поданих відомостей зі сторони декларанта щодо точності, достовірності та обсягу фактично переміщеної електроенергії. Тобто фабула даного провадження полягала у не поданні до Енергетичної митниці ДФС періодичної МД до моменту фактичного експорту,але за повної точності і достовірності усіх відомостей про електроенергію при її декларуванні після фактичного переміщення.    

Таку ж позицію підтримав Київський апеляційний суд у постанові від 21.01.2019 у справі № 33/824/517/2019, залишаючи без змін рішення Подільського районного суду м. Києва від 07.12.2018 № 758/13511/18.   

Отже, не подання періодичної МД до моменту фактичного переміщення електроенергії у режимі експорту за умови подання до митниці точних та достовірних відомостей про переміщений товар після його фактичного експорту не свідчить про порушення митних правил.