Як скасувати арешт рахунків СЕА ПДВ у провадженні за ст. 212 КК України

Відповідно до ст. 170 КПК України метою застосування арешту майна є, зокрема,збереження речових доказів, виключно у разі існування сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення злочину. Тобто є очевидним, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження, кінцевою метою якого є встановлення об’єктивної істини, законодавець у п. 10 ст. 170 КПК України передбачив для слідчого судді можливість накласти арешт на майно, гроші у готівковій чи безготівковій формі у банківських чи фінансових установах.   

У кримінальних провадженнях за ознаками ст. 212 КК України з початком впровадження системи електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) шляхом відкриття усіма платниками ПДВ спеціальних рахунків у Казначействі, дістало широкої практики накладення правоохоронними органами арешту на реєстраційний ліміт сум ПДВ на рахунках у системі електронного адміністрування. Алечи є реєстраційний ліміт сум ПДВ на спеціальних рахунках майном чи грошовими коштами у розумінні п. 10 ст. 170 та ст. 98 КПК України?     

В першу чергу слід звернути увагу на адміністративно-правову природу спеціальних рахунків СЕА ПДВ, які в силу вимог ст. 200-¹.2 ПК України та п. 4 Порядку електронного адміністрування ПДВ затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 відкриваються, незалежно від волі окремо взятого платника податків  автоматично в Казначействі на безоплатній основі й виключно на підставі реєстру відповідних платників, який ДФС надсилає Казначейству. Тобто такі рахунки відкриваються з метою  централізованого моніторингу й обліку суми податку, на яку платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних, а також обліку сум податку сплачених при митному оформленні імпорту товару. 

Інакше кажучи СЕА ПДВ – централізована інформаційно-аналітична база даних ДФС, яка відображає показники відповідного підприємства щодо розміру реєстраційного ліміту сум ПДВ на яку платник має право зареєструвати податкові накладні, розрахунки коригування. Звідси реєстраційний ліміт – це лише віртуальне значення, яке обчислюється за формулою, встановленою ст. 200-¹.3 ПК України у межах якого платник має право зареєструвати податкові накладні, розрахунки коригування.          

Отже реєстраційний ліміт не є грошовими коштами або електронними грошима, адже відповідно до пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 15.04.2001 №2346-IIIелектронні гроші – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовими зобов’язаннями цієї, що виконується в готівковій або безготівковій формі.Таким чиномреєстраційна сума ліміту у СЕА ПДВ не є майном в розумінні ст. 170 КПК України, що унеможливлює накладення на такий об’єкт арешту,позаяк реєстраційні суми ліміту не відповідають критеріям речових доказів в розумінні ст. 98 КПК України.         

Така ж позиція знайшла своє відображення в окремих рішеннях слідчих суддів, зокрема в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.07.2018 № 761/24745/18 (рішення в ЄДРСР за № 75216793), від 11.07.2018 № 761/24529/18 (рішення в ЄДРСР за № 75345217), від 12.07.2018 №761/24528/18 (рішення в ЄДРСР за № 75822718), від 16.07.2018 № 761/24744/18 (рішення в ЄДРСР за № 75822703), від 18. 07.2018 № 761/24006/18 (рішення в ЄДРСР за №75822847), ухвалі слідчого судді Печерського районного суду від 30.07.2018 № 757/35860/18-к (рішення в ЄДРСР за №75787749), від 09.07.2018 №757/33103/18-к (рішення в ЄДРСР за № 75689128), ухвалі слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.08.2018 № 331/3705/15 (рішення в ЄДРСР за № 75696212), а також в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08.08.2018 № 761/27311/18 (рішення в ЄДРСР за № 75787464) та ін.   

Крім цього, як зазначено колегією суддів Апеляційного суду м. Києва в ухвалі від 28.08.2018 № 757/35202/18-к (рішення в ЄДРСР за № 75395525) слідчий суддя, застосовуючи такий вид обтяження як арешт майна, повинен переконатися у наявності доказів, які можуть дати підстави для пред’явлення обґрунтованої підозри, при цьому на даній стадії кримінального провадження (досудового слідства) процесуальний закон не вимагає аби такі докази були повними і достатніми, проте докази повинні давати слідчому судді обґрунтовану впевненість у необхідності накладення такого обтяження на майно (як арешт рахунків СЕА ПДВ) у кримінальному провадженні з метою уникнення негативних наслідків.