Троянди під балконами і субсидії грошима

Аналізуємо новий Закон про житлово-комунальні послуги. Якими бонусами можна скористатись, якщо проявити трошки активностей?

У минулому році був прийнятий новий закон «Про житлово-комунальні послуги». Передбачалося, що діяти він почне вже з 10 червня, але частину нововведень відтермінували. Зокрема, в частині регулювання комунальних послуг і введення в дію пені за несвоєчасно сплачені житлово-комунальні послуги та, відповідно, штрафні санкції до виконавців послуг.  Утім, новації вже відбулися і торкнуться кожного, хто не в лісі живе і не росою вмивається. 

Передовсім звертає на себе увагу те, що новий закон, у порівнянні зі старим, не схожий на декларацію всього хорошого з елементами пролобійованих для монополістів плюшок. Він більше став схожим на нормально виписані правила, якими повинні будуть керуватися всі учасники процесу. Для простого споживача це означає можливість відкрити закон і знайти конкретну відповідь на конкретне запитання, якщо воно виникне в якійсь конкретній життєвій ситуації. Дотепер за такою відповіддю треба було ходити до десятків а то й сотень всяких відомчих наказів, інструкцій, правил і т.п. Заняття це ніколи не входило до переліку найприємніших і, особливо, якщо врахувати що половина з таких джерел були майже таємними, а інша половина написана для людей із надприродною здатністю розгадувати шифри. 

Відтепер ЖЕК – це бізнес 

Дуже велика частина закону, яка вже вступила в дію, присвячена управлінню багатоквартирними будинками. Тут прослідковується головна ідея комунальної реформи, суть якої можна викласти так: відтепер ЖЕК – це бізнес і бізнес дуже не поганий. Якщо ви хочете щоб на вас добре заробляли, а ви отримувати те саме, що 30 років тому, то продовжуйте ігнорувати життя будинку  − все вирішать без вас і за вас. Якщо ж захочете пожити як «біла» людина, то треба проявити трошки завзятості і ще чогось такого. 

У деталях це виглядає наступними чином. Таке поняття як «балансоутримувач» припиняє існувати. Будинок буде належати власникам квартир. А от що з ним робити, вони повинні до 1 травня 2020 року визначитись самі. Опції існують такі: створити товариство співвласників квартир чи обслуговуючий кооператив і самим обслуговуватись; не створювати нічого але разом із сусідами знайти бізнесмена, а відтепер ним може бути і простий ФОП, який буде обслуговувати будинок; не робити нічого і тоді після 1 травня 2020 р. районні чиновники призначать вам управителя будинку. Ось тут варто замислитися, чи не буде він близьким родичем чиновників? Точно не буде брати з вас плату у кілька мільйонів гривень за квітку, вирізану із пластикової плашки зі смітника? Гарантовано виростить гранатовий сад під під’їздом? 

Домоправитель, а не мучитель… 

А ось якими бонусами можна скористатись, якщо таки проявити трошки активностей, обрати, створити собі сумлінного управителя і час від часу проявляти інтерес до того, що він робить... По-перше, на значну частину комунальних сервісів він може укладати загальні договори (колективний споживач), оплачувати їх і вести комунікацію із провайдерами цих послуг. Це означатиме, що замість, скажімо, десятка окремих платіжок на місяць, ви оплачуватимете одну (на управителя), а вже він оплачуватиме самостійно послуги з постачання води, тепла, електрики, газу та поводження з відходами. По-друге, управитель може контролювати якість послуг, які отримуєте ви і самостійно «воювати» з постачальниками, якщо вони ще не зрозуміли, що рівень сервісів у XIX і XXI ст. має дещо відрізнятися. Ну і, нарешті, можливість змінювати управителя в разі коли його послуги перестають вас задовольняти, стає абсолютною реальністю, а не декларацією. Щоправда, для того, щоб скористатися такою можливістю, потрібно бути дуже уважним до змісту договору, який укладається з управителем, бо кілька зайвих слів у розділі про розірвання угоди можуть перетворити процес такого розлучення у безкінечний серіал  без щасливого кінця. 

Хто кому винен? 

Ще один чималий блок нововведень стосується відносин споживача і постачальника комунальних послуг. Тут ми бачимо досить потужний «перекос» у бік інтересів споживачів і спробу позбавити комунальників можливості відсижуватися в кущах. Скажімо, з 1 травня 2019 року вводиться так звана презумпція «неналежної якості послуг». Тобто, у випадку, коли ви маєте сумніви в тому, що рідина, яка витікає із вашого крана, називається водою, достатньо буде заявити про свої претензії, а вже постачальник має довести належну якість послуги. До цього часу все відбувалося навпаки. Зокрема, нам спочатку треба було довести неналежну якість послуги (акти, експертизи, перевірки тощо), а вже потім вимагати виправлення ситуації. До речі, по-новому в законі описано історію з реакцією постачальника на претензії споживача. Ті, кому відома кількість кульбітів, які дотепер треба було робити для того, щоб отримати відповідь на свою претензію, оцінять: у випадку, якщо постачальником у визначений строк не надано аргументовану відповідь споживачеві, претензія вважатиметься визнаною. Як тільки-но це станеться, ви отримаєте змогу притягати постачальника до відповідальності: штрафи, компенсації і таке інше. 

Про субсидії і дещо важливе… 

Насамкінець – про кілька розрізнених, але важливих нововведень, які торкаються проблем, що багато разів виникали раніше, але не мали однозначного вирішенні або не мали взагалі:

- З 1 січня 2019 року пільги і субсидії повинні надавати грошима.

- З 1 травня 2019 року запроваджується правило, за яким споживач має право відмовитись від послуги централізованого гарячого водопостачання та теплопостачання, якщо в будинку це зробило не менше половини мешканців. Тобто, для відключення гарячої води і опалення не потрібно буде шукати чиюсь згоду, коли в ньому половину споживачів вже відключено.

- Невдовзі, в разі аварії якоїсь із систем постачання, сервісна компанія почне користуватись правом припинити постачання послуги споживачеві, який відмовився надати доступ до свого приміщення задля локалізації, усунення наслідків аварії.

- У сфері житлово-комунальних послуг вводиться солідарна відповідальність усіх мешканців в частині оплати послуг. Це означає, що борги за послуги зможуть і будуть стягувати не тільки з того, з ким договір підписаний (на кого особовий рахунок відкрито), а з усіх, хто проживає разом із споживачем (і не обов’язково «прописаних»). 

Усе те, про що йдеться вище, очевидно, почне працювати і не відразу і не так ідеально, як описано. Але тенденції у цій сфері вже є очевидними: держава, влада відсторонюється від активної участі в процесах між споживачем та сервісними організаціями і заохочує перших брати контроль над ситуацією у свої руки. Якщо споживач скористається такою нагодою, то отримає приз у вигляді економії грошей і вищої якості сервісу, збільшення позитивних емоцій тощо. Якщо не скористається, то спихнути вже не буде на кого.