У соцмережах почалося жваве, на межі істерик, обговорення останніх рішень НАБУ та Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Попри їхні сумнівні рішення я би радив, як там кажуть, не виплеснути з водою дитину.
Для мене ситуація, яка почала складатись у цих органах, не була несподіваною. Ще коли створювали всю цю систему антикорупційних органів (НАБУ, САП, ВАКС, НАЗК) наголошував, що не можна просто створити їх, набрати “гарних” людей і розраховувати, що вони обов'язково дадуть гарні, а головне — справедливі, результати. У цьому контексті нагадував, що у тих же США взагалі немає всіх цих антикорупційних органів, а протидія корупції там має серйозну основу.
Насправді, все залежатиме від політичної волі еліт країни та суспільних настроїв. Якщо співробітники всіх цих органів бачитимуть, що від них чекають не протидію безпосередньо корупції, а “гучні” результати, то саме це поступово і відбуватиметься. Причому, формальна їхня незалежність від інших державних інституцій зовсім не означає, що, по факту, вони не будуть виконувати їхні побажання. Подекуди дуже віддалені безпосередньо від боротьби з корупцією.
Але якщо щодо антикорупційних органів ще можна казати, що необхідні певні переналаштування їхньої діяльності, ну хоча б на основі рішення Верховного Суду щодо практики застосування застави як запобіжного заходу у кримінальних процесах на основі існуючих вже рішень ЄСПЛ та судових прецедентів США, то значно гірша у нас ситуація з ДБР та БЕБ. Там в основі своїй ситуація просто жахлива. І навіть натяків на покращення там бути не може.
Так, ДБР була сформована шляхом відокремлення слідства з системи органів прокуратури. Причому, переважно саме слідчі прокуратури перейшли працювати у ДБР. Але всі, хто хоч трохи був знайомий з внутрішньою кухнею цих органів, розуміли, що саме слідчі прокурори у переважні більшості своїх — це завершені покидьки. Інші там в принципі не могли виживати. Інколи у прямому сенсі цього слова. Тому, коли всі ці особи перейшли працювати у ДБР, я наголошував, що нічого доброго для держави від цієї інституції не очікую. По суті, її потрібно повністю перезасновувати з новою, кардинально відмінною, системою набору кадрів у неї.
Схожою є ситуація з БЕБ. Її сформували на основі кадрів податкової поліції. Хоча знову ж таки, всі чудово знали, що це найбільш корумпована і цинічна складова податкових органів.
Ще більш показова ситуація безпосередньо з керівником цієї інституції. Те, що на ньому тавра немає де ставити, писали ще до його призначення на цю посаду. З цього приводу було безліч публікацій. Було “секретом Полішинеля”, що саме його в Офісі Президента планували призначити на цю посаду і призначили під красивим гаслом про конкурсний відбір.
Тому, коли почали вибухати корупційні скандали навколо БЕБ і у парламенті почали вимагати звільнення всього його керівництва, це могло викликати лише сумну усмішку: “яка несподіваність”.
Але на відміну від ситуації з ДБР, де потрібно вирішувати проблему кардинального іншого кадрового наповнення, з БЕБ все значно гірше. Бо в основі своїй сама філософія його діяльності базується на тому, що результати оцінюються по кількості порушених кримінальних справ, заблокованих активів підприємств, коштів які стягнули до держбюджету. Хоча очевидно, що в принципі це не повинно бути критерієм оцінки його діяльності. Наповнення податками держбюджету забезпечується сукупністю сприятливих економічних політик (фіскальної, бюджетної, регуляторної, митної, монетарної), а не тиском на бізнес. Що може виграти держава, якщо у тих чи інших потужних компаній (зовсім не “роги і копита”) блокуються рахунки, не дозволяють виплачувати зарплату працівникам? І це в умовах війни.
Де сам факт їхньої діяльності, інколи в умовах загрози ракетних ударів — це десь на межі подвигу тих, хто в тилу в силу своїх можливостей допомагає своєю діяльністю ЗСУ.
Місією БЕБ повинно бути не заробляння коштів на потреби держави. Вона полягає у тому, щоби, у першу чергу, на аналітичному рівні вивчати схеми, які дозволяють скоювати правопорушення у фінансовій сфері, у тому числі у вигляді ухиляння від сплати податків, з подальшим оприлюдненням цієї інформації та надання рекомендацій уряду і парламенту щодо змін у нормативній базі, щоби формувалось середовище, де немає порушень закону і держава не несе втрат.
Тому, коли очільник БЕБ в інтерв'ю “НВ” каже про фінансові показники та кількість заблокованих рахунків, у тому числі бюджетоутворювальних підприємств, і саме на цьому акцентує увагу як позитивних результатів її діяльності, то вже це напряму вказує, що він не розуміє, чим, насправді, у першу чергу, має опікуватись очолювана ним інституція.
Можна згадати, що свою діяльність у 2021 році БЕБ розпочав доволі абсурдними обвинуваченнями на адресу потужних підприємств Метінвесту та «АрселорМіттал Кривий Ріг», а у 2022 році — Ferrexpo, з їхніми величезними платежами до держбюджету, щодо розміру сплати рентних платежів та блокуванням їхніх рахунків. Тоді ще коментував це питання.
Тільки перевірки на підприємствах Метінвесту, по суті, нічим не закінчилися, а робота підприємств «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Ferrexpo була заблокована майже одразу. Хоча йшлось про абсолютно однакове питання визначення бази сплати рентних платежів при реалізації залізної руди і залізорудного концентрату. Взагалі, ця практика блокування рахунків, особливо коли йдеться про великі виробничі компанії з їхніми мільярдними податковими платежами до бюджетів всіх рівнів, тим більше ще до винесення остаточного рішення суду, відверто абсурдна. Вона нічого, окрім шкоди, державі не несе. Про те, що для оцінки інвестиційної привабливості України така практика просто є вбивчою, годі і говорити.
Очевидно, що блокування діяльності та намагання рейдерства щодо «АрселорМіттал Кривий Ріг», компанії, яка входить до складу ArcelorMittal, найбільшого інвестора в Україні — це була заздалегідь невдячна справа. А от підприємства Ferrexpo до цього часу відверто кошмарять.
Хоча, можна сказати, що своїми недолугими діями керівництво БЕБ дечого таки досягло. ArcelorMittal вирішив у тому ж таки 2021 році додатково інвестувати один млрд доларів у своє підприємство у Казахстані, а не в Україні. Це питання саме того, в якій мірі інвестиційно привабливо вкладати у бізнес діяльність в Україні. І чи буде, наприклад, Ferrexpo, яка вже інвестувала в Україну більше $3 млрд, продовжувати інвестувати в Україну?
По суті, на сьогодні роль БЕБ зводиться до вимагання хабарів та банального рейдерства. Тобто, того чим займались податкові поліцейські протягом багатьох років.
Пан Мельник каже, що він заробив для держави. Але тоді давайте порахуємо, скільки держава втратила через те, що підприємства не мають можливості працювати, їхні активи арештовані і держава недоотримує податки, надходження валюти, інвестицій, а також, як ці дії впливають на репутацію держави.
Щось мені здається, що оцінка результатів діяльності БЕБ буде зовсім іншою.
Та сама, про яку почали активно говорити у парламенті навіть представники парламентської більшості, які значною мірою і заклали основи саме такого кадрового наповнення БЕБ та результатів його діяльності.
