Сергій Лещенко в якості члена НР "Укрзалізниці" – ознака неадекватності дій влади

Побачив на “УП”, що Кабмін ініціює продовження повноважень Сергія Лещенка, як члена наглядової ради Укрзалізниці «УЗ». Зарплата пана Лещенка, коли він був членом наглядової ради, становила 332 тис. грн. на місяць. 

І це в той час, коли працівники «УЗ» мають намір страйкувати через низьку зарплату та погані умови праці. 

Слід нагадати, що середня щомісячна зарплата працівників «УЗ» у серпні цього року — 15,25 тис. грн. в місяць. Тому страйк працівників «УЗ» цілком обґрунтований і справедливий.

За зарплату пана Лещенка можна платити зарплату майже 22-ом працівникам «УЗ». Мабуть, риторичне питання, хто важливіший — машиністи тепловозів, інженери, кондуктори, шляхові робітники чи пан Лещенко? Здоровий глузд мав би підказувати, що для “УЗ” важливіші ті, хто справді працює там і створює додану вартість. Але це ми про здоровий глузд та інтереси держави.

Кабмін же хоче знову призначити пана Лещенка в наглядову раду «УЗ». Це означає, що для уряду, насправді для Офісу Президента Зе, Лещенко куди важливіший за десятків працівників «УЗ».

Призначення пана Лещенка членом наглядової ради наочно демонструє, що нинішні можновладці з нашим "одним з найвеличніших лідерів світу" робить вибір на користь дилетантів, дармоїдів, які займаються відбілюванням їхньої репутацію. І платять за це з державних коштів.

Не знаю, скільки ще зашкварів має бути, щоби у владних кабінетах зрозуміли, що ситуація з паном Лещенко — це не заклик до моральних імперативів нинішніх можновладців. З цим все дуже погано. Це питання неминучої майбутньої кримінальної справи, бо пан Лещенко не має жодних професійних знань у сфери залізничної галузі і платять йому шалену зарплату за функції, які не пов'язані з діяльністю «УЗ». Тобто, йдеться про розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах. А значить, усі причетні до призначення пана Лещенка членом наглядової ради «УЗ» неминуче стануть підозрюваними, а потім ймовірно і обвинуваченими, у кримінальній справі.

Мій життєвий досвід вчить, що ті, хто не піднімається поступово на верхні щаблі влади, а злітає туди, дуже швидко втрачають зв'язок з реальністю. Їм здається, що вони у владні крісла потрапляють довічна і їм ніколи нічого не загрожує. Але сподіваюсь, що у декого з них все ж таки спрацює інстинкт самозбереження, і вони скористаються можливістю «включити задню» і відкликати пропозицію про перепризначення пана Лещенка в наглядову раду «УЗ».