"Унтер-офіцерська удовиця" таки сама себе висікла
Акцизи на тютюн
І знову змушений згадувати пана Гетманцев всує. Хоча ще пару років про цього добродія ніхто нічого в країні не знав. Але “соціальні ліфти” нашого мудрого народу у 2019 році стільки своєрідних персонажів на чолі з паном Зе повиносили на поверхню, що доводиться лише хапатися з голову.
На жаль, але, схоже, пан Гетманцев стає “улюбленим” персонажем не тільки для бізнесу та багатьох експертів, а і, в тому числі, для мене. Він настільки не усвідомлює наслідки своїх дій та ідей, які намагається реалізувати, що пишається досягненнями, які, насправді, свідчить не про успіхи, а навпаки – про суцільний провал.
Так, днями у своєму телеграм-каналі він радісно повідомив:
“На початку 2020 року ВР України прийняла законопроект №1210, який запровадив з 1 січня 2021 року прогресивні зміни в частині оподаткування тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕН). Ставку акцизу підвищили на 320%.
І вже з 1 січня цього року запроваджені зміни призвели до наповнення державного бюджету. В результаті, за період січня-квітня рік до року до державного бюджету додатково надійшло більш ніж 2,6 млрд. грн”.
От тільки в реальності ці дані демонструють не успіх, а провал та наслідки неадекватних дій нинішніх можновладців.
Поясню, чому саме так варто трактувати “досягнення” нинішніх урядовців та нардепів.
Так дійсно, минулого року за даними звітів Держказначейча від імпортного акцизу з тютюнових виробів до держбюджету надійшло 0,676 млрд грн, а за 3 місяці 2021 року – аж 2,671 млрд. грн, що майже на 2 млрд. грн. більше. За рахунок ТВЕНів – біля 1,7 млрд. грн (у структурі ввезеної тютюнової продукції ТВЕНи займають близько 90%). Це, на перший погляд, позитивна тенденція і говорить про «перемогу». Проте це лише на перший погляд. Якщо мати бажання розібратися і проаналізувати більш детально, то висновки стануть інші.
По-перше, за останній рік відбулося різке збільшення ринку ТВЕНів. Експерти ринку говорять про зростання майже в 2 рази. І тенденція до збільшення зберігається і надалі.
От, наприклад, пані Ніна Южаніна (нардеп від фракції “Європейська солідарність”) про це пише: “За рік до різкого підвищення ставок ринок ТВЕНів зріс вдвічі і доходи бюджету мали б збільшитися у 8 разів — у 2 рази шляхом обсягу і в 4,2 рази — шляхом акцизу.
Але у першому кварталі 2021 року виробники тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕНів) купили 89 млн акцизних марок замість очікуваних 210 млн”.
По-друге, лише по надходженням одного кварталу 2021 року ще не можна робити категоричних висновків про ефективність або неефективність фіскальної політики. Для такого висновку потрібен значно більший період. Для оцінки фіскальних рішень в тютюновій галузі — це, як мінімум, рік. Як приклад, якщо подивитися надходження не в цілому за квартал, а по місяцям, то в січні та лютому були значні надходження, а вже в березні спостерігаємо обвал.
Які надходження будуть в наступні місяці складно спрогнозувати. У першому кварталі на ринку ще не було продукції, з якої сплачено новий підвищений акциз. Розпродається продукція, завезена ще минулого року і, відповідно, акцизний податок сплачено також у минулому році за старими акцизними ставками (про це свідчить факт, що з 1 січня 2021 року запроваджено окрему акцизну марку для ТВЕНів. У першому кварталі продукції з новою маркою на ринку ще не було, її почали продавати лише з квітня).
Враховуючи, що ТВЕНи не виробляються в Україні, а імпортуються, замовлення акцизних марок, і, відповідно, сплата податку відбувається, як мінімум, за 2-3 місяці до ввезення продукції в Україну і її споживання. Акцизний податок для імпортних тютюнових виробів сплачується авансом ще під час придбання марок акцизного податку, навіть до моменту виробництва, не кажучи вже, про споживання.
Тому сплата акцизного податку з імпортних товарів може відбуватися не плавно, а «стрибками». Це пов’язано з планами виробництва, логістичними операціями, тощо. Тому знову ж таки, по надходженням першого кварталу не можна зробити висновок про ефективність нових ставок і їхній вплив на надходження.
По-третє, існує ймовірність, що ціна на ТВЕНи зросте, після того, як на ринку з’явиться продукція з новою акцизною маркою (тобто з новим акцизом). І тоді зростання їхньої частки на тютюновому ринку або зупиниться. Або, навіть, почне зменшуватися. Принаймні в легальному сегменті. Скоріше за все ми побачимо ті самі негативні процеси “тінізації” обороту ТВЕНів, які спостерігаються останніми роками на ринку цигарок. Раніше контрабандистам було не дуже «цікаво» займатися ТВЕНами. Але при значному зростанні ціни, ситуація зміниться. Це спричинить зниження легальних продажів та падіння надходжень до бюджету.
Саме тому так наполегливо фахівці закликали робити це підвищення акцизу на ТВЕНи поступовим, розтягнути на декілька років.
До речі, якщо вже заговорили про тютюнові вироби, вироблені в Україні, то в березні невиконання плану до бюджету сягнуло вже 20%. І це точно не ознака скорочення тютюнопаління, а нарощування нелегального продажу цигарок. Бо надмірне, щорічне збільшення акцизу на тютюнові вироби, яке не відповідає зростанню рівню доходів населення, призводитиме лише до тінізації та криміналізації їхнього обороту. Впевнений, що в наступні місяці невиконання бюджету в цій частині буде ще суттєвішим.
На жаль, агресивна некомпетентність нинішніх можновладців нам щороку обходитиметься все дорожче. І питання не тільки про недоотримані гроші. Це впливатиме на криміналізацію відносин в економіці, бо замість змістовної, зваженої економічної та гуманітарної політики, яка повинна зменшувати згубну залежність громадян від тютюнопаління, ми спостерігаємо популізм та некомпетентність тих, кого в результаті “соціальних ліфтів” винесло на вищі щаблі влади в Україні.
- Економіка суперечностей: що Гегель — і каструля борщу — вчать про стратегію Сергій Дідковський 14:44
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв 11:17
- Аналіз законопроєкту №14098: розширення доступу до БВПД для сиріт та молоді Валентина Слободинска 10:11
- Як війна змінила українську економіку: виклики, адаптація та нові можливості Сильвія Красонь-Копаніаж 10:00
- Чому грантова заявка провалилась, і як зробити так, щоб наступного разу виграти Олександра Смілянець вчора о 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський вчора о 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус вчора о 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський 17.10.2025 15:01
- "Водна армія": як хвиля фейків знищує репутацію за ніч Михайло Зборовський 17.10.2025 13:39
- Нерухомість під час війни: чому інвестиції в Київ та область стають "новою класикою" Антон Мирончук 17.10.2025 10:43
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 16.10.2025 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар 16.10.2025 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 15.10.2025 13:29
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 122
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 89
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство 73
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету 66
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами 55
-
У Польщі назвали професію, де зарплати зростають швидше, ніж в IT
Бізнес 20324
-
В Україну заходить новий фонд, який хоче інвестувати $500 млн. Які галузі його цікавлять
Технології 9258
-
Планета Кіно запустила онлайн-кінотеатр, а потім закрила. Що не спрацювало – пояснює співвласник
Технології 6999
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
6221
-
Данська Vestas призупинила свій найбільший проєкт у Польщі
Бізнес 3198