Відтік прямих іноземних інвестицій у 2020 році: з чим це пов'язано
ПІІ, ринок електроенергії
Днями у соцмережах почали активно поширювати та коментувати інформацію, оприлюднену Нацбанком, про відтік іноземних інвестицій у розмірі 0,87 млрд. дол. США у 2020 році.
До речі, у межах співпраці з аналітичною групою UEO (Ukrainian economic outlook) та аналізу ситуації в українській економіці, можу констатувати, що цей негативний процес тривав і протягом перших двох місяців 2021 року.
Але для мене було показово, що цю інформацію почали поширювати навіть члени Ради НБУ, не пояснюючи її економічну сутність. Мені довелося навіть дорікати їм за це. Якщо політики, народні депутати та навіть урядовці, не кажучи вже про пересічних громадян та представників ЗМІ, не розуміють, що стоїть за цією інформацією, тоді вони об'єктивно неправильно її інтерпретують і, відповідно, роблять неправильні висновки.
Хоча у коментарях під чужими постами у ФБ я робив деякі пояснення, але враховуючи важливість розуміння для загалу цих оприлюднених даних, дозволю собі розлогіше зупинитися на цьому питанні.
Динаміка прямих іноземних інвестицій (ПІІ) визначається трьома складовими:
• нові інвестиції в акціонерний капітал підприємств;
• реінвестовані доходи інвесторів;
• борговий капітал інвесторів.
Подивимося на другий фактор, тому що саме він вніс найсуттєвіший внесок у відтік ПІІ (довідково: в акціонерний капітал був приплив, за борговим капіталом - відтік).
Якщо протягом 2016-2019 років підприємства з іноземними інвестиціями реінвестували 7,9 млрд. дол. отриманого прибутку в економіку України, то за підсумками 2020 року збитки іноземних інвесторів призвели до зменшення іноземного капіталу на 1,3 млрд дол. США
Звісно, в умовах пандемії коронавірусу у 2020 році, дуже суттєво постраждали підприємства (у тому числі з іноземних капіталом) сектора HoReCa (готелі, ресторани та кафе). Вони показали фінансові збитки у своїй звітності, відповідно це зменшило розмір ПІІ цієї категорії компаній з іноземним капіталом.
Але це можна вважати якоюсь мірою форсмажором, тому зменшення ПІІ у цьому сегменті бізнесу можна вважати фактором, який не залежав від дій влади. Хоча і тут, як ми розуміємо, не все так однозначно.
При цьому потрібно розуміти, що збитки, і відповідно відтік ПІІ, показали також компанії, які здійснювали інвестиції у відновлювальні джерела енергії (ВДЕ). До речі, вони є одними з найбільших інвесторів в Україну. Тобто, 1,3 млрд доларах збитків компаній з іноземним капіталом — це, у першу чергу їх, збитки.
Через ситуацію, яка склалася у цьому секторі, через утиски у сегменті ВДЕ, замість реінвестування почалося виведення іноземного капіталу.
Так, відповідно до закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії” (№810-IX, від 21 липня 2020 року), держава брала на себе зобов'язання забезпечити виплату всіх боргів перед компаніями, які здійснювали виробництво ВДЕ, за наступним алгоритмом: 40% у IV кварталі 2020 року та 60% - у 2021 році (по 15% щокварталу).
На момент підписання закону сума заборгованості перед ВДЕ за вироблену електроенергію становила 22,4 млрд. грн. Виходячи з норм закону, держава зобов'язалася погасити 8,96 млрд. грн. (40% від загальної суми заборгованості ) до кінця 2020 року. При цьому, I кварталі 2021 року держава повинна була погасити ще 3,36 млрд. грн. (четверта частина від залишку заборгованості, яка мала би бути на початок року).
Виходячи з цих даних, станом на 31 березня поточного року, виробники ВДЕ повинні були отримати 12,32 млрд. грн., або 55% заборгованості. В реальності, за даними Української асоціації відновлюваної енергетики (UARE), оплачено лише 4,63 млрд. грн., або 37,6% заборгованості.
Отже, невиконання владою своїх зобов'язання перед компаніями, які інвестували кошти у ВДЕ, призвело до того, що замість реінвестування, іноземні інвестори, в результаті збитків, продемонстрували виведення ПІІ з України у 2020 році.
Внаслідок поширення пандемії коронавірусу в Україні, яке ми спостерігаємо зараз, та повного провалу урядом масової вакцинації населення, не очікую позитивних даних щодо ПІІ у 2021 році у сегменті HoReCa.
Але, схоже, ще гіршими у 2021 році будуть результати залучення ПІІ у ВДЕ. Принаймні, якщо не виконуватимуться взяті українським урядом від імені держави зобов'язання перед інвесторами у відновлювану енергетику та не буде налагоджена ситуація з платежами ВДЕ.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87049
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11247
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9246
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5717
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5422