Відтік прямих іноземних інвестицій у 2020 році: з чим це пов'язано
ПІІ, ринок електроенергії
Днями у соцмережах почали активно поширювати та коментувати інформацію, оприлюднену Нацбанком, про відтік іноземних інвестицій у розмірі 0,87 млрд. дол. США у 2020 році.
До речі, у межах співпраці з аналітичною групою UEO (Ukrainian economic outlook) та аналізу ситуації в українській економіці, можу констатувати, що цей негативний процес тривав і протягом перших двох місяців 2021 року.
Але для мене було показово, що цю інформацію почали поширювати навіть члени Ради НБУ, не пояснюючи її економічну сутність. Мені довелося навіть дорікати їм за це. Якщо політики, народні депутати та навіть урядовці, не кажучи вже про пересічних громадян та представників ЗМІ, не розуміють, що стоїть за цією інформацією, тоді вони об'єктивно неправильно її інтерпретують і, відповідно, роблять неправильні висновки.
Хоча у коментарях під чужими постами у ФБ я робив деякі пояснення, але враховуючи важливість розуміння для загалу цих оприлюднених даних, дозволю собі розлогіше зупинитися на цьому питанні.
Динаміка прямих іноземних інвестицій (ПІІ) визначається трьома складовими:
• нові інвестиції в акціонерний капітал підприємств;
• реінвестовані доходи інвесторів;
• борговий капітал інвесторів.
Подивимося на другий фактор, тому що саме він вніс найсуттєвіший внесок у відтік ПІІ (довідково: в акціонерний капітал був приплив, за борговим капіталом - відтік).
Якщо протягом 2016-2019 років підприємства з іноземними інвестиціями реінвестували 7,9 млрд. дол. отриманого прибутку в економіку України, то за підсумками 2020 року збитки іноземних інвесторів призвели до зменшення іноземного капіталу на 1,3 млрд дол. США
Звісно, в умовах пандемії коронавірусу у 2020 році, дуже суттєво постраждали підприємства (у тому числі з іноземних капіталом) сектора HoReCa (готелі, ресторани та кафе). Вони показали фінансові збитки у своїй звітності, відповідно це зменшило розмір ПІІ цієї категорії компаній з іноземним капіталом.
Але це можна вважати якоюсь мірою форсмажором, тому зменшення ПІІ у цьому сегменті бізнесу можна вважати фактором, який не залежав від дій влади. Хоча і тут, як ми розуміємо, не все так однозначно.
При цьому потрібно розуміти, що збитки, і відповідно відтік ПІІ, показали також компанії, які здійснювали інвестиції у відновлювальні джерела енергії (ВДЕ). До речі, вони є одними з найбільших інвесторів в Україну. Тобто, 1,3 млрд доларах збитків компаній з іноземним капіталом — це, у першу чергу їх, збитки.
Через ситуацію, яка склалася у цьому секторі, через утиски у сегменті ВДЕ, замість реінвестування почалося виведення іноземного капіталу.
Так, відповідно до закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії” (№810-IX, від 21 липня 2020 року), держава брала на себе зобов'язання забезпечити виплату всіх боргів перед компаніями, які здійснювали виробництво ВДЕ, за наступним алгоритмом: 40% у IV кварталі 2020 року та 60% - у 2021 році (по 15% щокварталу).
На момент підписання закону сума заборгованості перед ВДЕ за вироблену електроенергію становила 22,4 млрд. грн. Виходячи з норм закону, держава зобов'язалася погасити 8,96 млрд. грн. (40% від загальної суми заборгованості ) до кінця 2020 року. При цьому, I кварталі 2021 року держава повинна була погасити ще 3,36 млрд. грн. (четверта частина від залишку заборгованості, яка мала би бути на початок року).
Виходячи з цих даних, станом на 31 березня поточного року, виробники ВДЕ повинні були отримати 12,32 млрд. грн., або 55% заборгованості. В реальності, за даними Української асоціації відновлюваної енергетики (UARE), оплачено лише 4,63 млрд. грн., або 37,6% заборгованості.
Отже, невиконання владою своїх зобов'язання перед компаніями, які інвестували кошти у ВДЕ, призвело до того, що замість реінвестування, іноземні інвестори, в результаті збитків, продемонстрували виведення ПІІ з України у 2020 році.
Внаслідок поширення пандемії коронавірусу в Україні, яке ми спостерігаємо зараз, та повного провалу урядом масової вакцинації населення, не очікую позитивних даних щодо ПІІ у 2021 році у сегменті HoReCa.
Але, схоже, ще гіршими у 2021 році будуть результати залучення ПІІ у ВДЕ. Принаймні, якщо не виконуватимуться взяті українським урядом від імені держави зобов'язання перед інвесторами у відновлювану енергетику та не буде налагоджена ситуація з платежами ВДЕ.
- Грант – не гарантія успіху: як не згоріти після перемоги Олександра Смілянець 06:45
- Як Принцип Парето 80/20 перетворює перевтому на фокус і прибуток Олександр Скнар вчора о 23:04
- TikTok та Твіттер як зброя Росії Михайло Стрельніков вчора о 18:25
- Скільки насправді коштує ваш ІТ-бізнес: тверезий погляд Анна Одринська вчора о 15:30
- СУР, незвичні запити та спокій платника Ганна Ігнатенко вчора о 10:36
- Сірий енергоринок: як народжується нова економіка перепродажу кіловат Ростислав Никітенко вчора о 09:59
- Чому євреї в Україні приховували своє походження? Олег Вишняков вчора о 09:13
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? Михайло Стрельніков 19.10.2025 18:12
- Економіка суперечностей: що Гегель – і каструля борщу – вчать про стратегію Сергій Дідковський 19.10.2025 14:44
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв 19.10.2025 11:17
- Аналіз законопроєкту №14098: розширення доступу до БВПД для сиріт та молоді Валентина Слободинска 19.10.2025 10:11
- Як війна змінила українську економіку: виклики, адаптація та нові можливості Сильвія Красонь-Копаніаж 19.10.2025 10:00
- Чому грантова заявка провалилась, і як зробити так, щоб наступного разу виграти Олександра Смілянець 18.10.2025 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський 18.10.2025 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус 18.10.2025 03:29
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 132
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство 108
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? 101
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 94
- TikTok та Твіттер як зброя Росії 62
-
Reuters: Українські дрони зупинили ще один російський НПЗ
Бізнес 11601
-
Трильйон гривень в тіні. Що з цим робитимуть податківці, прокуратура та БЕБ
Бізнес 11273
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
7651
-
Reuters: Через брак двигунів авіакомпанії розбирають нові літаки Airbus на запчастини
Бізнес 5761
-
Мікроменеджер війни. Як Сирський формує свою гвардію впливу у ЗСУ
3264