Чи збираються члени наглядової ради "Укрзалізниці" повернути незаконно отримані кошти?
Корпоративне управління на "Укрзалізниці".
У 2017 році, коли розпочали реформу корпоративного управління на державних підприємствах, зазначалася необхідність забезпечити їх діяльність на принципах, максимально наближених до умов діяльності приватних компаній. При цьому важливо, щоби державні підприємства були максимально незалежними від політичних впливів, але діяли максимально прозоро. Саме це є важливою передумовою, щоби вони стали прибутковими, інноваційними та некорумпованими.
З метою забезпечення незалежного корпоративного управління на державних підприємствах була змінена модель формування наглядових рад, збільшилися їх повноваження, передбачена можливість залучення “незалежних членів”, у тому числі іноземних фахівців. Відповідно постало питання про належні умови оплати їх послуг та компенсацію витрат.
Саме з цією метою урядом Гройсмана 4 липня 2017 року була затверджена Постанова №668.
Нею були встановлені показники діяльності держпідприємств, у відповідності з якими визначався розмір винагород членам наглядових рад. Очевидно, що чим більше за розміром власний капітал державного унітарного (чи корпоратизованого) підприємства, чим більше оборот, тим вище має бути кваліфікація та досвід членів наглядових рад. А відповідно і рівень оплати їх послуг має бути більшим.
Зокрема, якщо чистий дохід держпідприємства перевищує 20 млрд. грн. на рік, то максимально допустимий розмір місячного винагороди члена наглядової ради може бути не більше, ніж у 22 рази вище, ніж середньомісячна зарплата в галузі.
Слід визнати, що розрив доволі значний. Але встановлення цієї верхньої межі компенсації послуг членів наглядових рад мало на меті недопущення ситуацій, коли вона ставала би взагалі захмарною.
Але, як в Україні нерідко буває, навіть встановлення певних норм і обмежень не гарантує, що їх виконуватимуть і не порушуватимуть.
Таким, на жаль, сумним прикладом можна вважати ситуацію, яка склалась на АТ “Українська залізниця”.
Це одне з найбільших державних корпоратизованих підприємств. Річний дохід “Укрзалізниці” у 2019 та 2020 роках перевищив 70 млрд грн, тому на нього поширюються згадувані вище нормативні вимоги щодо чистого доходу та максимально допустимого розміру місячного винагороди члена наглядової ради.
Згідно з даними Держаудітслужби у 2019 році середньомісячні витрати на оплату праці працівника «Укрзалізниці» становили 11,8 тис. грн., а максимальна місячна оплата винагороди члена наглядової ради складала 491,6 тис. грн. Тобто, була у 41,7 раз більшою.
Посилання на дані по середній зарплаті в «Укрзалізниці»
Загальні збори акціонерів «Укрзалізниці» у 2019 році не усунули це порушення, не переглянувши розмір винагороди членам наглядової ради у бік зниження.
На даний момент, нормативи, передбачені Постановою Кабміну №688, також не дотримуються. Зокрема, член наглядової ради А.Аудіцкас задекларував щомісячній дохід у сумі 412,5 тис. грн. за лютий 2020 року. Після цього взагалі НЕ декларував, що навряд чи законно. Члени наглядової ради С.Лещенко та О.Журавльов задекларували по 332 тис. грн. (за лютий 2021 року). При цьому, середньомісячна зарплата працівника «Укрзалізниці» становила 12,5 тис. грн. у січні 2020 року і 11,3 тис. грн. у січні 2021 року (наведені місяці, що передують тим, в яких були відповідні доходи членів наглядової ради).
Таким чином, у випадку з Аудіцкасом перевищення становить 33 рази, у випадку з Лещенко і Журавльовим - 29,4 рази.
Слід також зауважити, що декларації у НАЗК подають тільки ті члени наглядової ради “Укрзалізниці”, які є представниками держави. Але є достатні підстави вважати, що у так званих “незалежних членів” наглядової ради (Ш.Аджунер, К.Кун, А.Матье) перевищення винагороди над середньомісячною зарплатою працівників “Укрзалізниці” явно вище встановленого Кабміном коефіцієнту.
Цікаво, чи збираються члени наглядової ради “Укрзалізниці” повернути незаконно отримані суми компенсації їх послуг за 2019-2021 рік?
За таких обставин, тиск наглядової ради на правління “Укрзалізниці” (за допомогою Тимчасової слідчої комісії ВРУ) може мати причиною, у тому числі, і бажання приховати неправомірно отриману особисту матеріальну вигоду, домогтися, щоби правління “Укрзалізниці” не піднімало це питання і не відновлювало соціальну справедливість.
- "No clear vision, no future". Без чёткого видения – у Украины нет будущего Вільям Задорський 15:21
- Податки для українських біженців у Європі: реальність, ризики та можливості Дмитро Зенкін вчора о 17:48
- Інвестиції в українську нерухомість: можливості та виклики Сергій Дзіс вчора о 17:35
- Відшкодування шкоди від терористичних актів: чи реально отримати компенсацію від держави? Світлана Приймак вчора о 15:34
- Самотність, яка нищить Людмила Євсєєнко вчора о 14:17
- На що насправді здатен ретинол Вікторія Жоль вчора о 11:26
- Хто повинен платити за судову експертизу у сфері інтелектуальної власності? Сергій Барбашин вчора о 11:18
- Бізнес-ризики та кризові ситуації – 2025: виклики, загрози і стратегії виживання Ігор Шевцов вчора о 11:13
- Як ринок програмних фіскалізаторів змінює економіку України Андрій Сухов 10.02.2025 14:51
- Принцип "легітимних очікувань": зміст та застосування в судовій практиці України Леся Дубчак 10.02.2025 14:50
- Як інфляція змінює вартість електроенергії та газу у світі: аналітика та перспективи Ростислав Никітенко 10.02.2025 10:42
- Як залишатися мотивованим, коли все йде не так? Катерина Мілютенко 10.02.2025 03:06
- Обзор изменений в налоговом законодательстве для ФЛП с 2025 года Віра Тарасенко 09.02.2025 21:40
- Персональні дані пацієнта в маркетингу: зміни Анастасія Полтавцева 09.02.2025 16:01
- Нехтування сигналу "Повітряна тривога" суддями і прокурорами - під час ракетних атак Лариса Криворучко 09.02.2025 00:21
-
Проєкт з будівництва склозаводу в Київській області за 240 млн євро отримав інвестняню
Бізнес 3415
-
Операція "Чисте місто". НАБУ показало знайдені під час обшуків мільйони доларів – фото
Бізнес 3190
-
"Відбувається щось нездорове". Виробники молока і молокозаводи посперечалися через ціни
Бізнес 2547
-
Індія відмовляється приймати нафту від підсанкційного російського виробника
Бізнес 2080
-
Рада ухвалила вкрай рідкісне рішення – відправити законопроєкт на всенародне обговорення
Бізнес 1862