Зростання тарифів на струм для населення невідворотнє і вже запізніле

Інтелектуальний нокаут чинної влади полагяє в тому, що всі більш-менш важливі рішення, які можна було прийняти, коли політичний рейтинг дозволяв бути реформатором, приймаються в умовах падіння економіки. Одним з таких запізнілих, але необхідних та вже вимушених рішень, є встановлення ближчих до економічно обумовленого рівня тарифів на електроенергію для населення.

Бізнес вже не може, населення ніколи не хоче

В умовах кризи українські підприємці не можуть дозволити собі продовжувати дотувати низькі ціни на електроенергію для населення. Фінансовий результат до оподаткування великих та середніх підприємств за січень-вересень 2020 року становив 93,3 млрд грн. Це в 3,7 рази менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Підприємства, які не вийшли на прибуток або змінили його на негативний фінансовий результат отримали збитків на суму 318,5 млрд. грн. Це в 2,8 рази більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Простою мовою це катастрофічний спад в секторі, якій є несущою стіною української економіки. На відновлення потрібно 2-3 роки та сприятливі умови. Останніх нема, навіть на горизонті.

Усі роки промисловість та бізнес субсидіювали населення в енергетиці. Україна була унікальною країною навіть у порівнянні з Росією і Білоруссю. У нас побутовий споживач платив суттєво менше за промисловість та МСБ. В усьому світі проста економічна логіка говорить, що гурт коштує дешевше ніж роздріб. А у нас навпаки.

До липня 2019 крос-субсидіювання було прямо закладене в тариф. Потім був запроваджений ринок електроенергії. Однак, крос-субсидіювання не змінили. Знов боялись відповідальності, тримали космічно великий рейтинг.

Навантаження начебто переклали на Енергоатом (50%+ частка виробництва) та Укргідроенерго (7%+ частка) – державних виробників струму. Однак, де-факто тариф для підприємців зростав, у тому числі через злочинні нарахування НКРЕКП тарифу на передачу Укренерго. Сьогодні ситуація досягла абсурду. Саме Міненерго заявляє, що населення не платить навіть за вартість доставки струму. Тобто фактична ціна нижча нуля.

У цей час борги на ринку вже перевищили 50 млрд грн. Збиткові всі без винятку держпідприємства. І це, окрім корупції та недолугих рішень влади (на кшталт імпорту електроенергії з Росії), є наслідком крос-субсидіювання.

Партнери не мовчать

Низькі тарифи це завжди шлях Венесуели. Якщо пам’ятаєте в часи, коли тільки з’явився Фейсбук, масово поширювались дописи в яких Венесуела наводилась взірцем соціальної справедливості бо там бензин дешевше води. Сьогодні в Венесуелі дві влади, талони на їжу, та мільярдні борги перед Росією. Така ціна тарифному популізму та корупції.

Тому, МВФ послідовно виступає за приведення комунальних тарифів для населення до економічно обґрунтованого рівня. Якщо цього не зробити, кредитів МВФ Україна не отримає. А якщо не отримає кредитів МВФ, то не буде і кредитів від Світового банку, макрофінансової допомоги від ЄС – т.зв. «пов’язаного кредитування». Без цих кредитів і макрофінансової допомоги Україні буде втягнута в бюджетну кризу. А з бюджетом ситуація вже вкрай важка – його дефіцит за 10 місяців становить 112 млрд. грн. – в 4 рази більше, ніж за аналогічний період минулого року. Це призвело до того, що з 20 листопада Держказначейство зупинило всі бюджетні виплати крім т.зв. «захищених» статей – зарплати бюджетникам, пенсії, соцвиплати, погашення держборгу.

МВФ поки що висловлює свої вимоги особисто українським посадовцям. В минулих меморандумах доведення тарифів до ринкового рівня включалось. Однак виконувалось лише в частині природного газу. Після доведення цін на газ до ринкового рівня настав час й електроенергії. Це гарантовано увійде в текст нового меморандуму, який буде в наступному році.

Більш конкретно свої вимоги проголошує Енергетичне співтовариство – європейська організація, членом якої є Україна. В нещодавній заяві чітко звучить занепокоєння через ядерну безпеку, бо Енергоатом збиткує через систему ПСО – гарантування населенню низьких цін.

Електроенергія – не газ

Міненерго не назвало ще конкретних цифр. Тим не менш зрозуміло, що у першу чергу скасовуватимуть пільгові перші 100 кВт. і підвищуватимуть тариф на електроенергію для домогосподарств в цілому. Мої джерела різняться в рівні кінцевої ціни в 2,2-2,8 грн за кВт годину. Навіть, якщо буде встановлена верхня планка, в Україні залишатиметься найнижчий тариф на електроенергію для населення серед усіх країн-сусідів.

Близько третини українців вкладаються в споживання пільгових 90 кВт годин. Тобто їх рахунок за струм – це 50-70 грн на місяць. У той же час газ вже коштує майже 9 грн за куб. м (з доставкою). Українці, що мають газове опалення, сплачують не менше 2000 грн на місяць за газ. Середній рахунок за тепло в містах також перевищує 2000 грн. Навіть зростання на 25-40% тарифу на струм для населення не зробить його болісним.

Відверто кажучи, влада вибрала складний час для цього кроку. Кульмінація кризи і очевидний новорічний локдаун – це період коли вже важко бути популістом і обіцяти знизити тарифі вдвічі, приходиться виконувати непопулярні але прагматичні кроки. Кроки, від яких залежить виживання промисловості та усього українського бізнесу, вирішення боргової кризи в енергетиці та умови фінансування міжнародними кредиторами України. Якби цей крок був зроблений в минулому році, сьогодні нам би не доводилось розмірковувати над тим, де взяти 30 млрд для Укренерго, 20 млрд для Енергоатому, як зупинити падіння промвиробництва. Однак, то були часи піднесення і викривленої реальності. Сьогодні маємо складне протверезіння. Залишається сподіватися, що ліквідація крос-субсидіювання буде не останнім прагматичним кроком влади.