Акцизи на тютюн: "Жаб варять, поступово нагріваючи воду"
Акцизи на тютюн
Мені доволі часто доводиться критикувати уряд. Причому, це не питання прізвища прем’єра чи політичної сили, яка його формує, а тієї економічної політики, яку вони проводять. Але при цьому бувають випадки, коли виникає бажання похвалити уряд.
Один з них у мене з'явився під час аналізу виконання дохідної частини держбюджету. Уряд зробив, начебто, просту річ. Він просто дотримався норм Податкового кодексу, і це призвело до позитивних результатів.
Йдеться про акцизи на тютюнові вироби.
План підвищення акцизного податку на сигарети був затверджений у 2018 році і передбачав щорічне зростання акцизу на 20%.
Але ні у 2018, ні у 2019 році цього плану не дотримувалися. Два роки тому акцизи підняли до 30%, минулого — до 25%. Чи вдалося отримати більше податків? Навпаки. У 2018 році бюджет недоотримав близько 5 млрд. грн., а у 2019 — взагалі 14 млрд. грн.
Окрім цього, спостерігалось зростання нелегальної торгівлі в 3 рази за цей період (частка контрафакту зросла з 2,3% у 2017 році до 6,6% — у 2019).
Цього року вперше за три роки дотрималися плану, що прописаний у Податковому кодексі. Підвищення акцизу становило 20%.
Які результати?
План надходжень від акцизу до бюджету за перше півріччя не лише виконано, а й перевиконано на 7%, а це майже 2 млрд. грн.
Також позитивно це відобразилося і на рівні нелегальної торгівлі — за даними компанії Kantar TNS, що досліджує це явище, вперше за останні 4 роки частка нелегального ринку хай і незначно, але знизилася з 6,6% у 2019 році до 5,4% у червні 2020 року.
Які висновки? По-перше, очевидно, що існує прямий зв'язок між темпами зростанням акцизного податку на сигарети та обсягом контрафактної продукції. Чим вище і непередбачуваніше зростання акцизу, тим швидше воно б’є по кишені споживача і підштовхує його до придбання контрафактної продукції.
По-друге, щоб отримати більше грошей в бюджет, потрібно просто дотримуватися існуючого плану підвищення акцизу на 20% щорічно. Будь-які зміни в бік збільшення акцизу призводять до прямопропорційного зменшення надходжень в бюджет.
Але це не означає, що так буде завжди. Очевидно, що темпи зростання доходів українців, які спостерігалися протягом останніх п'яти років, знижуються, і з кожним днем все менше курців можуть дозволити собі вільно витрачати гроші на сигарети, ціна яких з кожним роком суттєво дорожчає внаслідок підвищення акцизу.
Звісно, певна частина курців зменшуватиме кількість викурених сигарет. Дехто навіть взагалі відмовиться від шкідливої звички. Але немає підстав розраховувати, що всі курці відмовляться від тютюнопаління. Тому ті, хто не матиме достатніх доходів і не зможе позбутися своєї залежності від сигарет, шукатимуть можливість придбати їх дешевше. Не зважаючи, що це контрафактна продукція.
А це означає, якщо не сповільнити темпи зростання ставок акцизного податку і, відповідно, зростання цін на сигарети, держбюджет знову втрачатиме доходи, а нелегальний ринок розквітне ще більше.
Тож питання доцільності перегляду графіку підняття акцизу на сигарети існує. Зниження з 2022 року щорічних темпів підвищення акцизних ставок, з передбачених Податковим кодексом 20%, до 10% дозволятиме курцям легше адаптуватися до зростання цін на сигарети, що у значно меншій мірі провокуватиме розширення пропозиції контрафактних сигарет.
За умов більш помірних темпів підвищення акцизів Україна у 2030 році досягне європейських показників акцизу, але збереже легальний ринок і надходження до держбюджету.
Варто враховувати, що Угода про асоціацію між Україною та ЄС не передбачає зобов’язань досягти європейських показників акцизу власне до 2025 року, як встановлено в Податковому кодексі. Це було зроблено під впливом піаркампанії, яку проводили наші антитютюнові ГО. Але це робилося без серйозного аналізу прогнозу споживання тютюнових виробів у поєднанні з доходами населення. Аналіз динаміки виробництва, споживання сигарет, частки контрафактної продукції, доходів домогосподарств зараз дозволяє формувати більш виважену політику в частині темпів підвищення акцизів.
Ну а надто істеричним борцям з тютюнопалінням варто нагадати народну мудрість. Жаб варять, повільно підігріваючи воду. Надто швидке нагрівання води призводить лише до їх намагань вистрибнути з каструлі.
- Справедлива індексація розміру пенсії: ВС зобов'язав ПФ провести індексацію пенсії Світлана Приймак вчора о 15:25
- Без Господарського кодексу: що тепер кардинально зміниться Дмитро Зенкін вчора о 12:34
- План щодо врегулювання конфлікту Володимир Горковенко вчора о 10:29
- Сторічна угода: несподіваний аспект Євген Магда вчора о 06:02
- Чи варто оскаржувати наказ на податкову перевірку після її початку? Світлана Приймак 16.01.2025 15:25
- Лідерство через усвідомлення: трансформація бізнесу Наталія Растегаєва 16.01.2025 13:46
- Свіже рішення у справі щодо захисту митних інтересів України Дмитро Зенкін 16.01.2025 12:34
- Інновації в енергетичному трейдингу: як технології змінюють ринок електроенергії та газу Ростислав Никітенко 16.01.2025 10:06
- Зло не може бути умиротворене, або чому Україна має перемогти Віктор Круглов 15.01.2025 17:52
- Закон про підвищення акцизів на сигарети – це випробування економічної відповідальності Олег Пендзин 15.01.2025 14:27
- Неприпустимість насильства проти адвокатів: випадок у Бучанському ТЦК Світлана Приймак 15.01.2025 14:00
- Масштабування українського бізнесу та чому варто орієнтуватися на експорт Даніелла Шихабутдінова 15.01.2025 12:51
- Європейські спонсори тероризму Володимир Горковенко 14.01.2025 23:46
- Ограниченно пригодные: важные детали о ВВК и мобилизации Віра Тарасенко 14.01.2025 22:01
- Компанії втрачають мільйони через неефективну логістику: як оптимізувати процеси та бюджет Сергій Кочергін 14.01.2025 18:38
-
Ексміністр енергетики Литви Неверович очолив наглядову раду Енергоатому
Бізнес 2254
-
Десять тонн на кілометр. Як краматорське підприємство розпочало нове життя на Закарпатті
Бізнес 2014
-
ЄС звернеться за допомогою до короля Бельгії, якщо Орбан ветує продовження санкцій
Фінанси 1853
-
Mocha Mousse — наймодніший відтінок сезону, який він і як його додати до свого образу
Життя 1566
-
Українці повертаються до трудової міграції до Польщі. Біженців залишилось 15% – опитування
Бізнес 1494