Акцизи на тютюн: "Жаб варять, поступово нагріваючи воду"
Акцизи на тютюн
Мені доволі часто доводиться критикувати уряд. Причому, це не питання прізвища прем’єра чи політичної сили, яка його формує, а тієї економічної політики, яку вони проводять. Але при цьому бувають випадки, коли виникає бажання похвалити уряд.
Один з них у мене з'явився під час аналізу виконання дохідної частини держбюджету. Уряд зробив, начебто, просту річ. Він просто дотримався норм Податкового кодексу, і це призвело до позитивних результатів.
Йдеться про акцизи на тютюнові вироби.
План підвищення акцизного податку на сигарети був затверджений у 2018 році і передбачав щорічне зростання акцизу на 20%.
Але ні у 2018, ні у 2019 році цього плану не дотримувалися. Два роки тому акцизи підняли до 30%, минулого — до 25%. Чи вдалося отримати більше податків? Навпаки. У 2018 році бюджет недоотримав близько 5 млрд. грн., а у 2019 — взагалі 14 млрд. грн.
Окрім цього, спостерігалось зростання нелегальної торгівлі в 3 рази за цей період (частка контрафакту зросла з 2,3% у 2017 році до 6,6% — у 2019).
Цього року вперше за три роки дотрималися плану, що прописаний у Податковому кодексі. Підвищення акцизу становило 20%.
Які результати?
План надходжень від акцизу до бюджету за перше півріччя не лише виконано, а й перевиконано на 7%, а це майже 2 млрд. грн.
Також позитивно це відобразилося і на рівні нелегальної торгівлі — за даними компанії Kantar TNS, що досліджує це явище, вперше за останні 4 роки частка нелегального ринку хай і незначно, але знизилася з 6,6% у 2019 році до 5,4% у червні 2020 року.
Які висновки? По-перше, очевидно, що існує прямий зв'язок між темпами зростанням акцизного податку на сигарети та обсягом контрафактної продукції. Чим вище і непередбачуваніше зростання акцизу, тим швидше воно б’є по кишені споживача і підштовхує його до придбання контрафактної продукції.
По-друге, щоб отримати більше грошей в бюджет, потрібно просто дотримуватися існуючого плану підвищення акцизу на 20% щорічно. Будь-які зміни в бік збільшення акцизу призводять до прямопропорційного зменшення надходжень в бюджет.
Але це не означає, що так буде завжди. Очевидно, що темпи зростання доходів українців, які спостерігалися протягом останніх п'яти років, знижуються, і з кожним днем все менше курців можуть дозволити собі вільно витрачати гроші на сигарети, ціна яких з кожним роком суттєво дорожчає внаслідок підвищення акцизу.
Звісно, певна частина курців зменшуватиме кількість викурених сигарет. Дехто навіть взагалі відмовиться від шкідливої звички. Але немає підстав розраховувати, що всі курці відмовляться від тютюнопаління. Тому ті, хто не матиме достатніх доходів і не зможе позбутися своєї залежності від сигарет, шукатимуть можливість придбати їх дешевше. Не зважаючи, що це контрафактна продукція.
А це означає, якщо не сповільнити темпи зростання ставок акцизного податку і, відповідно, зростання цін на сигарети, держбюджет знову втрачатиме доходи, а нелегальний ринок розквітне ще більше.
Тож питання доцільності перегляду графіку підняття акцизу на сигарети існує. Зниження з 2022 року щорічних темпів підвищення акцизних ставок, з передбачених Податковим кодексом 20%, до 10% дозволятиме курцям легше адаптуватися до зростання цін на сигарети, що у значно меншій мірі провокуватиме розширення пропозиції контрафактних сигарет.
За умов більш помірних темпів підвищення акцизів Україна у 2030 році досягне європейських показників акцизу, але збереже легальний ринок і надходження до держбюджету.
Варто враховувати, що Угода про асоціацію між Україною та ЄС не передбачає зобов’язань досягти європейських показників акцизу власне до 2025 року, як встановлено в Податковому кодексі. Це було зроблено під впливом піаркампанії, яку проводили наші антитютюнові ГО. Але це робилося без серйозного аналізу прогнозу споживання тютюнових виробів у поєднанні з доходами населення. Аналіз динаміки виробництва, споживання сигарет, частки контрафактної продукції, доходів домогосподарств зараз дозволяє формувати більш виважену політику в частині темпів підвищення акцизів.
Ну а надто істеричним борцям з тютюнопалінням варто нагадати народну мудрість. Жаб варять, повільно підігріваючи воду. Надто швидке нагрівання води призводить лише до їх намагань вистрибнути з каструлі.
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 40556
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 31516
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
15193
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 10172
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
9875