У чому полягають ризики нової форми податкової накладної з ПДВ
1 квітня 2016 року набуває чинності Наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. № 1307, яким затверджено нову форму податкової накладної з податку на додану вартість (ПДВ).
1 квітня 2016 року набуває чинності Наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. № 1307, яким затверджено нову форму податкової накладної з податку на додану вартість (ПДВ). На відміну від попередньої форми у новій податковій накладній відсутня графа “Вид цивільно-правового договору ”, в якій необхідно було зазначати вид цивільно-правової угоди у відповідності до Цивільного кодексу України (наприклад: договір купівлі-продажу, міни, дарування, підряду, надання послуг, перевезення тощо), а також дата складання договору та його номер.
Здавалось би, такі зміни є цілком логічним кроком, враховуючи те, що з 29.07.2015 р. з Податкового кодексу (ПК) України був виключений підпункт “и” пункту 201.1 cтатті 201, згідно з яким вказівка про “вид цивільно-правового-договору” була одним з обов’язкових реквізитів податкової накладної. І все було б добре, якби не одне “АЛЕ”.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» було внесено зміну до статті 201 ПК України, згідно з якою податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту. Словосполучення “не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст” є досить нечітким, а тому, враховуючи специфіку роботи працівників фіскальної служби, створює передумови для всіляких зловживань такими контролерами. Очевидно, що намагаючись у будь-який спосіб позбавити платників податку задекларованого податкового кредиту, фіскали зможуть вдаватись до вкрай розширеного тлумачення щодо наявності достатньої інформації у податковій накладній, яка “не заважає ідентифікувати здійснену операцію, її зміст”.
Не виключно, що вже за наслідками звітування з ПДВ за квітень 2016 року платникам податків почнуть надсилати запити про надання інформації та її документальне підтвердження, з причин начебто неможливості здійснити ідентифікацію тієї чи іншої господарської операції (які дуже і дуже різноманітні). Для платників податку навіть отримання таких “листів щастя” можна вважати “кроком на зустріч”, адже таким чином їм фактично пропонують ще встигнути виправитись, а не одразу знімають податковий кредит за наслідками камеральної перевірки, яка проводиться без будь-якого спеціального рішення керівника або направлення на її проведення. До чого може призвести ігнорування відповідних «запитів» або несвоєчасна (превентивна) відповідь на нього дуже відомо – призначення позапланової перевірки. У зв’язку з чим, платникам податків треба бути готовими до необхідності відстоювати своє право на податковий кредит з ПДВ в умовах законодавчої невизначеності підстав для його позбавлення.
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності Валерій Карпунцов вчора о 21:42
- Як оформити спадщину на будинок: відповіді на питання Павло Васильєв вчора о 19:44
- Реклама на межі: як ШІ перевертає бізнес-моделі агентств Христина Кухарук вчора о 19:19
- Обшук без ухвали суду: що робити до прибуття адвоката – покрокова інструкція Денис Терещенко вчора о 15:24
- Судове стягнення шкоди за договором поставки: дефект акумулятора спричинив пожежу Артур Кір’яков вчора о 13:36
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати Павло Кожухар вчора о 12:28
- ВП ВС: продовження позовної давності й нюанси зменшення процентів річних Андрій Хомич вчора о 11:18
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю Володимир Гончаров 17.07.2025 14:10
- Юридичні гарантії та захист інформації в ЕДО Олександр Вернигора 17.07.2025 12:00
- Донорство без пільг: Україна переходить на європейську модель з 2025 року Валентин Митлошук 17.07.2025 11:24
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон Юрій Григоренко 17.07.2025 10:51
- Встановлення судом фактичних шлюбних відносин між двома чоловіками Леся Дубчак 16.07.2025 18:44
- Смакуй українське: перспективи українського продуктового експорту в Німеччині Наталія Церковникова 16.07.2025 15:51
- Журнал засідання як ключ до перевірки правомірності негласних слідчих дій Діна Дрижакова 15.07.2025 14:10
- Самосаботаж: коли твій найбільший ворог – це ти сам Олександр Скнар 15.07.2025 14:00
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності 531
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю 236
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон 170
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати 156
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу 124
-
"Повністю знецінений актив": девелопер UDP про майбутнє заводу "Більшовик"
Бізнес 10809
-
У Києві відсторонили від посади голову Департаменту транспортної інфраструктури
Бізнес 9915
-
НБУ закрив одну з найстаріших страхових компаній України
Фінанси 6326
-
КНДР заборонила росіянам відвідувати відкритий для них курорт після візиту Лаврова
Бізнес 5237
-
Допомогли конкуренти та партнери: як після обстрілу відновлюється компанія Gemini
Бізнес 5169