"8711: не потрібні вдома?"

 
Анотація:
Так вийшло, що боротьба за права людини є боротьбою всього мого життя. Я боровся за свої права,  подорослівши я став боротись за права інших. І для мене найвищою цінністю є свобода. Свобода поглядів, релігії, мислення, вибір роботи, сексуальної орієнтації. 

       Я свято вірю, що ми повинні жити у свободі вибору! Мені як і багатьох людям потрібна свобода! Я хочу вибирати молоко в магазині, я хочу обирати свою роботу, я хочу обирати, де мені жити, я хочу обирати Бога, я хочу любити кого я обрав!!! Це мій   вибір! Я народився з такими ж правами, як і всі інші члени нашого суспільства. Я не розумію, чому сьогодні купка «……» хоче позбавити мене моїх прав.
       Сьогодні парламент за крок від прийняття закону 8711, який встановлює «заборону пропаганди гомосексуалізму», а фактично запроваджує цензуру на інформацію про гомосексуальність.

   -«А як же право на свободу слова?»,

   -«А навіщо? Товариш Колісніченко та комуніст Царьков знають, яка інформація потрібна суспільству» 
       Тобто, ти Гей або лесбійка?  Сиди тихенько вдома! А якщо ти надумаєш відкрити рота, ось тобі від 3 до 5 років у в’язниці! Вам це нічого не нагадує? Мені здається, нам було достатньо 70 років ганьби і знущання над власним народом, щоб зрозуміти, що ми не хочемо жити по «Постановлению ЦК КПСС». Мені здавалась, що пройшли часи коли: «А у нас в стране секса нет!», мені здавалось ми більше не переживемо часи, коли ковбаса «или докторская, или никакая».    
        Звісно, нікого не здивуєш блюзнірством нашого законодавця. Але чому у нашого суспільства немає розуміння, що закон 8711 призведе до ізоляції нашої країни? Чому наша еліта не б’є на сполох? Адже, прийнявши таке законодавство ми закриваємо для себе Європу. Ми можемо забути про безвізовий режим, вступ до ЄС. А головне, ми втратимо наших громадян, ми втратимо ще тисячі і тисячі освічених працездатних людей, які не зможуть жити в цій країні з «закритим ротом».
       Я народився в Україні, я плекаю свої Батьківщину, я патріот. Я твердо  знаю, що я зробив для цієї країни та її громадян набагато більше ніж вся та купка «…..»  разом узяті.
        Але чому мене пригнічують і змушують залишити країну, в якій я народився, і яку я так люблю??? 
        Сьогодні я чекаю на реакцією юристів, якійсь певною мірою,моїх колег по цеху. Звісно, вони не зобов’язані підтримувати ЛГБТ рух, але вони повинні сказати своє НІ дискримінації, своє НІ порушенню базових прав на свободу особистості, свободу слова!
        Вчора в нас забрали мову, сьогодні забирають права та свободи у орієнтацією геїв та лесбійок. А завтра що?
       Для тих, хто палко ненавидить людей з «не такою» сексуальною орієнтацією, давайте згадаємо:  Елтон Джон, Оскар Уайльд, Рікі Мартін, Фреді Меркьюрі, Анжеліна Джолі, Адам Ламберт, Петро Чайковський, Марина Цвєтаєва, - і це лише маленька часточка людей з нетрадиційною орієнтацією. І чи можете ви уявити історію без них?