Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
13.09.2020 17:05

Прогалини реформування виборчого законодавства України

Керівник компанії AZ Legal Group, адвокат, сертифікований медіатор

Перший тест на реальність.

Всім нам відомо, що не допускається внесення змін менш ніж за один рік до виборів (Венеціанська комісія 2002: Пояснювальна доповідь, пункти 65-66), в свою чергу Виборчий кодекс України  був прийнятий менше ніж за рік до виборів, які відбудуться 25 жовтня 2020 року.

В соціальних мережах почалась хвиля невдоволення, щодо недопущення участі у виборах деяких політичних партій, інформацію про яких не розмістила Центральна виборча комісія на своєму сайті в розділі «Інформаційне забезпечення виборів». Про причини нерозміщення у відповідному розділі на сайті Центральної виборчої комісії інформації не зазначаю у даному блозі, бо у кожному випадку політичних партій вони є різними.

Але чи є наше нове виборче законодавство України недискримінаційним, та чи відповідає воно вимогам міжнародних стандартів?

Відомій у всьому світі Центр Картера (Джиммі Картер, 39-й Президент Сполучених Штатів Америки) в своїх дослідженнях, які ґрунтуються на проведення міжнародних спостережень за виборами по всьому світі зазначають, що нормативно-правова база повинна бути недискримінаційною (Центр Картера 2014: 60), що передбачає необхідність уникати втручання у принцип рівного виборчого права та дотримуватися вищезазначеного стандарту загального представництва.

Відповідно до принципу загального виборчого права, кожен громадянин має право балотуватися на виборах. Однак оскільки таке право не є абсолютним, воно може передбачати обмеження. Ці обмеження мають ґрунтуватися на об’єктивних та небезпідставних критеріях, установлених законодавством (Комітет ООН з прав людини 1981-2014: ЗК № 25 пункт 4). Жодне обмеження не повинно неправомірним чином перешкоджати людям балотуватися на виборах, щоб не допустити домінування нерепрезентативної еліти у виборчих органах (Рада Європи 1985 b).

Міжнародний інститут демократії та сприяння виборам аналізуючи світову нормативно-правову базу з виборчого законодавства зазначає, що реєстрація кандидата, тобто прийом і перевірка документів про висунення кандидата, є одним з головних завдань виборчих адміністрацій (виборчих комісій), обов’язок якої полягає в неупередженому та справедливому ставленні до всіх кандидатів (МІДСВ 2006: 74, 151). Кандидатами можуть бути політичні партії, партійні коаліції, окремі особи або незалежні кандидати. Політичні партії можуть брати участь у виборчій кампанії автоматично через свій статус зареєстрованої партії. У такому разі спостерігачів на виборах цікавлять вимоги до формування партії (МІДСВ 2006: 192).

В Україні за реєстрацію та анулювання свідоцтва політичних партій відповідає Міністерство юстиції України, за реєстрацію регіональних осередків політичних партій – відповідні територіальні органи Міністерства юстиції України. За діяльністю політичних партій, в тому числі і фінансування слідкує і Національне агентство з питань запобігання корупції. Щодо висування політичних партій на місцевих виборах, то рішення щодо реєстрації кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у місті, сільських, селищних рад, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови приймають територіальні виборчі комісії, а не Центральна виборча комісія.

Перелік політичних партій в Україні, які зареєстровані у відповідності до чинного законодавства України визначений на сайті Міністерства юстиції України https://minjust.gov.ua/m/4561, а перевірити відповідну інформацію про зареєстровані політичні партії можна у реєстрі громадських формувань https://rgf.minjust.gov.ua/

Щодо порядку проведення відповідних з’їдів, конференцій політичних партій, то вони є обов’язковими для здійснення належної процедури висунення кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у місті, сільських, селищних рад, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови відповідно до вимог Виборчого кодексу України.

Необхідно зазначити, що Центральна виборча комісії, не приймає жодного рішення щодо переліку політичних партій, якими прийнято рішення про участь їх місцевих організацій у місцевих виборах, не перевіряє процедури проведення з’їздів та конференції партій відповідно до статутів політичних партій.

Згідно постанови Центральної виборчої комісії від 11 вересня 2020 року № 249 «Про Роз’яснення щодо застосування окремих положень Виборчого кодексу України стосовно висування кандидатів на місцевих виборах» зазначено, «територіальні виборчі комісії під час прийняття рішення щодо реєстрації кандидатів мають брати до уваги відповідний перелік політичних партій, розміщений на офіційному вебсайті Центральної виборчої комісії. Невиконання вимог частини першої статті 217 Кодексу є порушенням установленого порядку висування кандидатів організацією партії та може бути підставою для відмови в реєстрації кандидатів (пункт 1 частини першої статті 230 Кодексу).»

Вважаю за необхідне зазначити, що положеннями статей Виборчого кодексу України не можливо обмежувати партію у висуненні кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у місті, сільських, селищних рад, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови тільки враховуючи факт відсутності інформації про партію у Переліку партій (Розділ «Інформаційне забезпечення виборів») на сайті Центральної виборчої комісії. Нагадаю, що політичні партії можуть брати участь у виборчій кампанії автоматично через свій статус зареєстрованої партії.  

Статтею 10 Конвенцією про стандарти демократичних виборів, виборчих прав і свобод у державах-учасницях Співдружності Незалежних Держав, яка підписана та ратифікована Україною 07.10.2002 року передбачено дотримання принципу справедливих виборів повинно забезпечувати створення рівних правових умов для всіх учасників виборчого процесу. Під час проведення справедливих виборів забезпечуються організація  виборчого  процесу  неупередженими  виборчими органами, які працюють відкрито та гласно під дієвим громадським і міжнародним спостереженням; швидкий та ефективний розгляд судами  й іншими уповноваженими на те органами скарг на порушення виборчих прав і свобод громадян, кандидатів, політичних партій (коаліцій) у часових рамках відповідних етапів виборчого процесу, а також забезпечення права громадянина на звернення до міжнародних судових органів за захистом і відновленням своїх виборчих прав і свобод у порядку, передбаченому нормами міжнародного права.

Сподіваюсь, що ми пам’ятаємо, що дотримання міжнародних виборчих стандартів з боку держави до всіх партій має бути однаковим, незалежно від їхньої ідеологічної позиції, і всі партії повинні мати змогу висувати кандидатів на свою користь. У будь-якому випадку під час реєстрації не має бути зловживань із метою усунути рухи, які не влаштовують державу, а законодавство не може бути застосоване вибірково або у дискримінаційний спосіб.

Насправді нашим законотворцям є чому повчитись у міжнародних колег, а саме треба навчитись своєчасно вдосконалювати законодавство України, тестувати його реальність і не забувати, що від нормо проектувальної техніки залежить якість нашого законодавства.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи