Тимчасові споруди – довгі апорії

Кожен мер міста Києва протягом останніх десяти років обов’язково одним зі своїх пріоритетів визначає «розібратись нарешті з МАФами». Проходять роки, а проблема, що поставлена на перше місце в переліку важливих, першочергових, резонансних досі не вирішена

«Я прошу к концу недели предоставить мнепредложения о решении проблемы размещения МАФов и разработать механизмупрощения их демонтажа»

ВіталійКличко, 2014 рік,

 м. Київ

Кожен мерміста Києва протягом останніх десяти років обов’язково  одним зі своїх пріоритетів визначає«розібратись нарешті з МАФами». Проходять роки, а проблема, що поставлена наперше місце в переліку важливих, першочергових, резонансних досі не вирішена якв Києві, так і в решті регіонів України.

В томучислі зазначене, стало однією з десятків причин, що запевнили нас унеобхідності обрання для наступного дослідження теми: ринки реалізації товарів,робіт та послуг у тимчасових спорудах. Було очевидним, що ринки мають високуконцентрацію порушень, відповідно є благодатним ґрунтом для спотворення,обмеження, або усунення конкуренції. Серед іншого, мене цікавило, що ж зумовлюєтаку типову для країни безвихідність місцевої влади в ситуації з «МАФами».Висновок – перш за все недосконалість загальнодержавної нормативної бази. 

Враховуючикурс держави на децентралізацію, останньою були надані широкі та дискреційніповноваження органам місцевого самоврядування в частині врегулювання діяльностів тимчасових спорудах, як таким, що повинні бути найбільш зацікавленими врозвитку ринку. 

Зацікавленістьта відповідальність місцевої влади в розвитку була логічною, оскількиучасниками ринків реалізації товарів в ТС є перш за все малий бізнес. Розвитокмалого бізнесу в регіоні історично посідає перші місця в переліку першочерговихпитань державної політики будь-якої країни, оскільки він є основою ринковоїекономіки регіону та приносить значну частину доходів до місцевого бюджету.

Товари тапослуги, що реалізовуються в ТС забезпечують щоденні прості потреби мешканців,маючи здатність без фізичних складнощів рухатись за споживачем, та бути впішохідній доступності від нього. Напої, їжа, сувеніри, преса… – це  лише незначна частина того, що ми з вамикупуємо в тимчасових спорудах, бо зручно.

Наслідкомнерегульованого та хаотичного процесу встановлення тимчасових споруд може бутипонівечення архітектури населеного пункту, створення загрозисанітарно-епідеміологічному стану, та призвести до акцій масового суспільногонезадоволення. 

Мотивації,щоб впоратись з викликом, достатньо. Дискреційних повноважень – достатньо.Усвідомлення значущості проблеми – теж є. Чого ж завжди не вистачало, невраховуючи спокуси продатись, щоб «розібратись нарешті з МАФам» та зрозуміти,чому теоретичні вірні десятирічні роздуми та наміри у нас ніяк не співпадають зфактами та досвідом, що так довго не дозволяє народити простий та якісний ринокбез системних проблем. 

Япопередньо вже говорила про недосконалість загальнодержавної нормативної бази,та можу назвати її основною причиною, що складається з кількох: занадто широкадискреція, рудиментні норми, колізії та прогалини – досить типове асорті. Врезультаті, додавши сюди відсутність успішного досвіду місцевої влади у такихпитаннях, недостатність знань, рівень правосвідомості населення та культури конкуренції,ми отримаємо кілька блоків серйозних проблем, що суттєво негативновідображаються на конкуренції та привабливості ринку для бізнесу.  

Блок 1

Створеннямісцевими органами додаткових штучних бар’єрів вступу на ринок, які надскладно,довго та недешево подолати початківцю, або представникам бізнесу, що некористуються «фаховою допомогою досвідчених консультантів».

В Англіїтимчасова споруда зводиться на строк, що не перевищує 28 днів. У нас за строкбільший в кілька разів ви тільки можливо зберете необхідний для встановленняпакет документів.

Результат:споруда тимчасова (короткострокова) для малих прибутків малого простогобізнесу, що задовольняє звичайні інтереси мешканців. При цьому процедура їївстановлення довготривала, затратна, складна та специфічна.

Прикладіввимагання місцевою владою додаткових документів безліч по Україні, як ірізновидів довідок, проектів, договорів, погоджень тощо, що вимагались.   

Блок 2

Дискримінаційнийпідхід з боку окремих органів місцевого самоврядування по відношенню до різнихучасників ринку, що базується як на суто суб’єктивному ситуаційному підході(цеколи на питання «почему?» відповідь «потому что»), так і на дискримінації запевними ознаками: місце реєстрації бізнесу, рік створення тощо.

Яскраво-демонстративноюсуб’єктивність є в Одесі, де строк дії паспорту прив’язки міськрада визначаєкомусь 6 місяців, а комусь 20 років. Маріуполь в свою чергу проводить конкурсина право розміщення ТС із залежністю кількості балів від місця реєстраціїпретендента: «землякам» 12 балів, іншим – 6.

Блок 3

Непередбачуваністьдля бізнесу нормативного та поведінкового «реформаторського» руху місцевихорганів щодо тимчасових споруд. Постійні зміни місцевою владою напрямків,процедур, підходів, регіональної нормативної бази… не дають можливості бізнесуспрогнозувати свої процеси та прибутки, змушує закладати ризики, що створюютьхаотичні переміни, у власну собівартість, або взагалі відмовлятись відпідприємницької діяльності в такому вигляді.

Прикладівбезліч.

Піврічніярмарки в Бердянську, що розпочались в 2016 році. Особливість в тому, що на ціпівроку бізнесмену потрібно демонтувати свою тимчасову споруду, а потім (зісплином 6 місяців) знов встановити. І так кожен наступний рік, доки щось зновне зміниться.

ЗновБердянськ. Міськрада в 2016 році приймає нове положення про порядок видачіпаспортів прив’язки, в якому пише, що видані раніше паспорти припиняють своюдії. І всі бізнесмени, не залежно від того, коли б у них мав би закінчитисьстрок дії, знов ідуть долати перепони та збирати всі необхідні документи, щобне отримати, а вже в даному випадку не втратити право користування тимчасовоюспорудою.

Демонтажтимчасових споруд вже тривалий час більш схожий на бойовик: ЗМІ, прибиранняснігу, тітушки, поліція, крики, бійки, пошкодження, зникнення, постиГенерального прокурора в соц. мережі… Ефективного механізму повернення майна таобладнання у «мікропідприємця» не має, як і можливості захистити свої права віднеправомірного демонтажу.

Різніпідходи різних органів влади, місцевих органів та судів до питання оформленняправ на землю під тимчасовою спорудою. Суми – сервітут, сумські суди – договіроренди, але потрібен конкурс, Одеса – «ноу-хау» договір користування місцем підрозміщення ТС. Результат: весь бізнес перетворюється на потенційного порушника,що може бути позбавлений прав на ТС в будь-який момент, незалежно від якостідокументів.

  Блок 4

Різноманітністьв регулюванні ринків різних населених пунктів, що унеможливлює розвиток,вдосконалення, навчання, консультування, створення практики тощо назагальноукраїнському рівні, та народжує специфічні для окремихадміністративно-територіальних одиниць проблеми, що потребують кожного разупошуку нових специфічних інструментів вирішення.

Зі всімпереліченим стикається саме бізнес, що здійснює свою діяльність в тимчасовихспорудах, та в більшості своїй відноситься до найуразливіших від дій,бездіяльності та рішень місцевих органів. При цьому такий бізнес не маєдостатньо коштів, співробітників, адміністративного ресурсу та законодавчих інструментів,щоб захистити свої права та інтереси як від описаних вище порушень, так і вмайбутньому убезпечити себе від «помсти за скарги».

Тому іговорила я на початку про недосконалість загальнодержавної нормативної бази. Бомаючи вже багаторічний досвід безуспішних спроб, хронічні описані проблеми,розуміння, пріоретитеність та незахищеність, держава повинна була б створити щев «далекому вчора» максимально прозорі, прості, універсальні, зрозумілі тачіткі правила функціонування ринку. Матриці та алгоритми: що робити бізнесу тамісцевій владі, щоб першому було легко, просто та дешево розпочати діяльністьта здійснювати її, не порушуючи правових норм, а другим, в свою чергу, легкозробити тимчасову споруду прикрасою та «помагатором» населеного пункту.

 Хто повинен вдосконалити недосконалузагальнодержавну нормативну базу?

Мизапропонували Уряду визначитись з органами та конкретними дорученнями кожному,а також з моделлю, що буде взята за основу (сьогодні в розвинених країнах їхкілька). Повноваження щодо вирішення проблемних питань, описаних в звіті,відносяться до компетенції різних органів: Мінрегіону, МЕРТу, Держгеокадастру,органів юстиції, правоохоронних органів та інших органів. І нам самим буде невірно, складно, не якісно, не ефективно та не раціонально  визначати за профільні органи модель допускуна ринок та його функціонування, оскільки зазначене не відноситься докомпетенції Комітету. 

Важливотакож як з боку територіальних відділень АМКУ, так і з боку інших органів, щомають контрольні та правозахисні функції на ринку, вести активну роботу доки небудуть усунуті нормативні прогалини та ринок не почне впевнено функціонувати змінімальним втручанням держави. Тому доручили тервіділенням вжити заходів, незазначивши конкретно яких саме, оскільки мають місце регіональні відмінності(строки, рівень, місцеві акти, структура, характер проблем…), що потребуєіндивідуального підходу в кожному окремому випадку, який ми будемо разомвідпрацьовувати. 

І якпідсумок, 31 серпня 2017 року на засіданні Комітету було схвалено звіт зарезультатом дослідженняринку реалізації товарів, надання послуг і виконанняробіт у тимчасових спорудах.

Наданопропозиції Кабінету Міністрів України:

Длязабезпечення ефективного та конкурентного функціонування ринку реалізації товарів,надання послуг і виконання робіт у тимчасових спорудах надати дорученнязацікавленим та відповідальним органам ужити заходів для нормативноговрегулювання проблемних питань, викладених у звіті.

Доручення територіальним відділенням Комітету: 

Керуючись статтею 20 Закону України «ПроАнтимонопольний комітет України», у межах компетенції провести роботу зорганами місцевого самоврядування щодо вжиття ними заходів для забезпеченнярозвитку конкуренції на ринку реалізації товарів, надання послуг і виконанняробіт у тимчасових спорудах з урахуванням проблематики, викладеної у звіті. 

Копіязвіту направлена в Адміністрацію Президента України.

Попереду унас тривалий та не простий шлях. Приєднуйтесь. Разом ефективнішета швидше. 

Довідково: протягом дослідженняТВ було розпочато 9 справ про порушення законодавства про захист економічноїконкуренції, передбачених статтею 15 у вигляді антиконкурентних дій органіввлади та надано 41 обов’язкових для розгляду рекомендацій (34 –  передбачених статтею 15 у вигляді антиконкурентнихдій органів влади, 7 – передбачених статтею 17 у вигляді заборони схилення допорушень законодавства про захист економічної конкуренції та їх легітимації) та7 висновків у формі  рекомендаційнихроз'яснень.