Квиткові пристрасті
На засіданні Антимонопольного комітету України 06.04.2017 прийняли рішення, яким:
На засіданні Антимонопольного комітету України 06.04.2017 прийняли рішення, яким:
1. Визнали, щоприватне акціонерне товариство «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій» (далі - ПрАТ "НДІ ПІТ") займало монопольне (домінуюче) становище на ринку виготовлення студентських (учнівських) квитків протягом 2015-2016 років.
2. Визнали дії ПрАТ "НДІ "ПІТ" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 7 ч. 2 ст. 13 та п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку виготовлення студентських (учнівських) квитків шляхом створення перешкод доступу на ринок іншим суб'єктам господарювання.
3. За порушення наклали на ПрАТ "НДІ ПІТ" штраф у розмірі 433 347 грн
Чому так сталося?
Причина досить типова для ринків, функціонування яких пов’язано з електронними базами, що створювались на замовлення держави.
Міністерство освіти та науки України в далеких 2000-х роках почало розробку та впровадження ІВС «Освіта». Мета була абсолютно корисною для України: створення єдиного інформаційного середовища для зберігання всіх даних та документів в галузі освіти, що буде мати наслідком швидку обробку, обмін, надійність та інше. Студентські (учнівські) квитки, серед іншого, також повинні були виготовлятись за допомогою програмного забезпечення ІВС «Освіта», та відповідно, відображатись в ній.
І все повинно б було працювати як годинник, як би не одне «але». В 2007 році МОН підписує договір про співробітництво з ПрАТ «НДІ ПІТ», за яким Інституту надається статус інформаційно-технічного адміністратора ІВС «Освіта». Саме в цей час був закладений той дефект, який в подальшому спричинив обставини, що стали предметом розслідування.
Тепер детальніше. ПрАТ «НДІ ПІТ», будучи адміністратором «Освіти», залишався одночасно учасником ринку виготовлення студентських (учнівських) квитків. Як учасник ринку він конкурував на ряду з іншими компаніями за отримання замовлень від навчальних закладів, в тому числі і під час проведення тендеру. В той же час, як адміністратор «Освіти» він допускав фактично інші компанії на ринок шляхом укладення договорів на користування програмним забезпеченням бази, та щорічного (або частіше) продовження їх дії. Окрім цього, як адміністратор бази, без використання якої виготовляти студентські (учнівські) квитки не є можливим, мав певні повноваження контролю за її використанням, в тому числі і компаніями-конкурентами.
Очевидно, що говорити в такому випадку про рівні умови для конкуренції для всіх учасників ринку безглуздо. Як і сподіватись на те, що маючи таку ринкову владу, конкуренти не скористається останньою у змаганні за споживача, так як наслідок за прибуток.
Не буду стверджувати, як розвивалась ситуація на ринку виготовлення студентських (учнівських) квитків до ситуації навколо СП «Макрохем-Україна», але за результатом розслідування ми встановили наступне.
З вересня 2015 по лютий 2016 років СП «Макрохем-України» вживались заходи, спрямовані на підписання договорів з ПрАТ «НДІ ПІТ» та входження за результатом підписання на ринок, з метою отримання можливості (за наявності права) виготовляти студентські квитки. Розуміючи становище, в якому опинилось СП «Макрохем-Україна», у зв’язку з відсутністю технічної можливості здійснювати друк квитків, ПрАТ «НДІ ПІТ» штучно затягував процес підписання договорів. При цьому, будь-яких об’єктивних обставин, що зумовили б таку його поведінку та шестимісячний процес підписання необхідних для допуску на ринок договорів, нами виявлено не було.
Наслідком таких дій ПрАТ «НДІ ПІТ» стало не тільки не допуск без об’єктивних на те причин протягом шести місяців СП «Макрохем-Україна» на ринок, а й розірвання з останнім договорів двома навчальними закладами, та репутаційні втрати як нової компанії, що тільки виходить на ринок, а вже має негативний досвід не можливості забезпечення виконання своїх обов’язків за договором.
Для прикладу процитую інформацію з листа Київського національного університету імені Тараса Шевченка:
«…за результатами відкритих торгів на закупівлю 2000 шт. студентських квитків державного зразка, з переможцем торгів – Українсько-польським спільним підприємством «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» (далі – СП «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» - було укладено договір поставки № 059/151 від 07.12.2015 р. У зв’язку з неможливістю виконання сторонами взятих на себе зобов’язань договір було розірвано шляхом укладання Додаткової угоди від 25.01.2016 р.
Підставою для розірвання договору було невиконання СП «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» своїх зобов’язань стосовно виготовлення студентських квитків. Причини цього СП «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» повідомило своїм листом № 483 від 29.12.2015 р. Серед таких причин СП «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» вказало на безпідставне блокування його роботи з боку Інституту, що як інформаційно-технічний адміністратор ІВС «ОСВІТА» відповідає за передачу з ІВС «ОСВІТА» до ЄДЕБО електронних документів з ідентифікаторами. Також у своєму листі СП «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» вказує, що саме Інститут був єдиним конкурентом на відкритих торгах щодо закупівлі 2000 шт. студентських квитків державного зразка
…Додатково маємо повідомити, що суттєва затримка видачі студентських квитків для студентів перших курсів магістратури викликала обурення серед студентів, що спричинило численні звернення на адресу адміністрації Університету зі скаргами на порушення прав студентів на користування передбаченими законодавством пільгами та іншими незручності, пов’язані з тривалою відсутністю у значної кількості студентів студентських квитків».
Але це лише проміжний результат дослідження.
На 13 квітня заплановано розгляд на засіданні Комітету питання щодо надання рекомендацій Міністерству освіти і науки України по описаній вище проблематиці.
Повідомлю вас про результати.
- Геніальність від народження? Філософія, маркетинг чи шлях розвитку? Вільям Задорський вчора о 20:02
- Лобіювання як інструмент для українських ветеранів Олексій Шевчук вчора о 18:16
- Листопад 2025 року показав тенденцію до скасування розшуків, оформлених ТЦК Павло Васильєв 05.12.2025 22:21
- Про необхідну оборону – як версію захисту Костянтин Рибачковський 05.12.2025 22:17
- Бронювання працівників: правила та вимоги Віталій Соловей 05.12.2025 17:55
- Чому найуспішніші люди бояться слабкості і як це впливає на їхнє лідерство Юлія Буневич 05.12.2025 17:30
- Якими будуть інтер’єри 2026 Алеся Карнаухова 05.12.2025 13:42
- Не бути туземцем Сергій Дідковський 05.12.2025 10:28
- Святий Миколай, Санта Клаус та Father Christmas: у чому різниця – і що між ними спільного? Інна Лукайчук 04.12.2025 18:46
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі Віталій Соловей 04.12.2025 17:54
- Що робити, якщо співробітник вкрав клієнтську базу Олександр Висоцький 04.12.2025 17:08
- Переоцінка безпомилковості ШІ студентами: експериментальні докази Олександр Серт 04.12.2025 16:32
- Як мислити ефективніше: техніка шести капелюхів Едварда де Боно Олександр Скнар 04.12.2025 09:36
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу Валерій Карпунцов 03.12.2025 21:18
- "FPV на арабіці": акцизний податок на каву як інструмент поповнення військового бюджету Кароліна Холявко 03.12.2025 18:58
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль 651
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу 288
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі 275
- Бронювання працівників: правила та вимоги 199
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера 174
-
У Новий рік без шампанського та коньяку: що зміниться з 1 січня 2026 року
Думка 8829
-
Словаччина запускає "словацьку снарядну ініціативу", але не для України
Бізнес 5841
-
Не треба чекати на спасіння. Що оновлена стратегія нацбезпеки США значить для України
Думка 3017
-
Немає місця, щоб сховатися. Як Україна виграє війну політичних убивств на території Росії
2570
-
Гроші з повітря. Скільки можна заробити з кешбеку і хто платить за щедрість
Фінанси 2341
