Квиткові пристрасті
На засіданні Антимонопольного комітету України 06.04.2017 прийняли рішення, яким:
На засіданні Антимонопольного комітету України 06.04.2017 прийняли рішення, яким:
1. Визнали, щоприватне акціонерне товариство «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій» (далі - ПрАТ "НДІ ПІТ") займало монопольне (домінуюче) становище на ринку виготовлення студентських (учнівських) квитків протягом 2015-2016 років.   
 2. Визнали дії ПрАТ "НДІ "ПІТ" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 7 ч. 2 ст. 13 та п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку виготовлення студентських (учнівських) квитків шляхом створення перешкод доступу на ринок іншим суб'єктам господарювання.   
 3. За порушення наклали на ПрАТ "НДІ ПІТ" штраф у розмірі 433 347 грн 
Чому так сталося?
Причина досить типова для ринків, функціонування яких пов’язано з електронними базами, що створювались на замовлення держави.
Міністерство освіти та науки України в далеких 2000-х роках почало розробку та впровадження ІВС «Освіта». Мета була абсолютно корисною для України: створення єдиного інформаційного середовища для зберігання всіх даних та документів в галузі освіти, що буде мати наслідком швидку обробку, обмін, надійність та інше. Студентські (учнівські) квитки, серед іншого, також повинні були виготовлятись за допомогою програмного забезпечення ІВС «Освіта», та відповідно, відображатись в ній.
І все повинно б було працювати як годинник, як би не одне «але». В 2007 році МОН підписує договір про співробітництво з ПрАТ «НДІ ПІТ», за яким Інституту надається статус інформаційно-технічного адміністратора ІВС «Освіта». Саме в цей час був закладений той дефект, який в подальшому спричинив обставини, що стали предметом розслідування.
Тепер детальніше. ПрАТ «НДІ ПІТ», будучи адміністратором «Освіти», залишався одночасно учасником ринку виготовлення студентських (учнівських) квитків. Як учасник ринку він конкурував на ряду з іншими компаніями за отримання замовлень від навчальних закладів, в тому числі і під час проведення тендеру. В той же час, як адміністратор «Освіти» він допускав фактично інші компанії на ринок шляхом укладення договорів на користування програмним забезпеченням бази, та щорічного (або частіше) продовження їх дії. Окрім цього, як адміністратор бази, без використання якої виготовляти студентські (учнівські) квитки не є можливим, мав певні повноваження контролю за її використанням, в тому числі і компаніями-конкурентами.
Очевидно, що говорити в такому випадку про рівні умови для конкуренції для всіх учасників ринку безглуздо. Як і сподіватись на те, що маючи таку ринкову владу, конкуренти не скористається останньою у змаганні за споживача, так як наслідок за прибуток.
Не буду стверджувати, як розвивалась ситуація на ринку виготовлення студентських (учнівських) квитків до ситуації навколо СП «Макрохем-Україна», але за результатом розслідування ми встановили наступне.
З вересня 2015 по лютий 2016 років СП «Макрохем-України» вживались заходи, спрямовані на підписання договорів з ПрАТ «НДІ ПІТ» та входження за результатом підписання на ринок, з метою отримання можливості (за наявності права) виготовляти студентські квитки. Розуміючи становище, в якому опинилось СП «Макрохем-Україна», у зв’язку з відсутністю технічної можливості здійснювати друк квитків, ПрАТ «НДІ ПІТ» штучно затягував процес підписання договорів. При цьому, будь-яких об’єктивних обставин, що зумовили б таку його поведінку та шестимісячний процес підписання необхідних для допуску на ринок договорів, нами виявлено не було.
Наслідком таких дій ПрАТ «НДІ ПІТ» стало не тільки не допуск без об’єктивних на те причин протягом шести місяців СП «Макрохем-Україна» на ринок, а й розірвання з останнім договорів двома навчальними закладами, та репутаційні втрати як нової компанії, що тільки виходить на ринок, а вже має негативний досвід не можливості забезпечення виконання своїх обов’язків за договором.
Для прикладу процитую інформацію з листа Київського національного університету імені Тараса Шевченка:
«…за результатами відкритих торгів на закупівлю 2000 шт. студентських квитків державного зразка, з переможцем торгів – Українсько-польським спільним підприємством «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» (далі – СП «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» - було укладено договір поставки № 059/151 від 07.12.2015 р. У зв’язку з неможливістю виконання сторонами взятих на себе зобов’язань договір було розірвано шляхом укладання Додаткової угоди від 25.01.2016 р.
Підставою для розірвання договору було невиконання СП «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» своїх зобов’язань стосовно виготовлення студентських квитків. Причини цього СП «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» повідомило своїм листом № 483 від 29.12.2015 р. Серед таких причин СП «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» вказало на безпідставне блокування його роботи з боку Інституту, що як інформаційно-технічний адміністратор ІВС «ОСВІТА» відповідає за передачу з ІВС «ОСВІТА» до ЄДЕБО електронних документів з ідентифікаторами. Також у своєму листі СП «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» вказує, що саме Інститут був єдиним конкурентом на відкритих торгах щодо закупівлі 2000 шт. студентських квитків державного зразка
…Додатково маємо повідомити, що суттєва затримка видачі студентських квитків для студентів перших курсів магістратури викликала обурення серед студентів, що спричинило численні звернення на адресу адміністрації Університету зі скаргами на порушення прав студентів на користування передбаченими законодавством пільгами та іншими незручності, пов’язані з тривалою відсутністю у значної кількості студентів студентських квитків».
Але це лише проміжний результат дослідження.
На 13 квітня заплановано розгляд на засіданні Комітету питання щодо надання рекомендацій Міністерству освіти і науки України по описаній вище проблематиці.
Повідомлю вас про результати.
- Не ідея, а модель: 3 бізнес-системи, що побудували успіх Кремнієвої долини Ангеліна Біндюгіна 12:51
- Як бізнесу залучити донорську підтримку для сонячних і енергетичних проєктів Олександра Смілянець 07:50
- Управління змінами: як лідери перетворюють виклики на можливості зростання Олександр Скнар вчора о 23:40
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 Інна Бєлянська вчора о 19:29
- Чи готове українське законодавство до залучення іноземних працівників? Олексій Волохов вчора о 19:24
- Інвестор на роздоріжжі: як українці розподіляють капітал у 2025-му році Аліна Золотар вчора о 16:18
- Борги під час війни: як правильне управління заборгованістю рятує бізнес від краху Михайло Луців вчора о 15:48
- Грантова екосистема технічного бізнесу: як вибудувати шлях від R&D до стратегій Олександра Смілянець вчора о 12:41
- "Прихисток.Робота": нова платформа, на якій переселенці можуть знайти і роботу, і житло Галина Янченко вчора о 12:36
- Компенсація за форму та спорядження: роз’яснення для військовослужбовців Юлія Кабриль 29.10.2025 16:21
- Дует безпеки: як комплаєнс та служба безпеки захищають компанію Ігор Шевцов 29.10.2025 12:50
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? Лариса Гольник 28.10.2025 19:56
- Мобілізація на папері: чому український бізнес все ще живе в мирний час Дана Ярова 28.10.2025 16:05
- Чому корпоратив треба планувати вже сьогодні та скільки він коштує Олексій Куліков 28.10.2025 14:41
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики Христина Кухарук 27.10.2025 20:14
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? 346
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 253
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 240
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 193
- Борги під час війни: як правильне управління заборгованістю рятує бізнес від краху 78
- 
                                        Сі й Трамп домовилися говорити – і це змінює сценарій завершення війни
                                                                                                                        Думка                                        19116
- 
                                        Три факти про відновлення ядерних випробувань у США. Що задумав "збентежений Трамп"
                                                                                                                                                                5042
- 
                                        Продавець кирок і лопат. Як Nvidia стала першою компанією з вартістю в $5 трлн
                                                                                                                        Технології                                        4998
- 
                                        Польща почала будувати завод 155-мм снарядів за 100 км від кордону з Україною – фото
                                                                                                                        Бізнес                                        4418
- 
                                        Партнерство у бізнесі: що прописати "на березі", щоб не втратити і справу, і дружбу
                                                                                                                        Життя                                        3662
