В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя

Як казала моя улюблена керолівська Аліса, “Іноді потрібно щодуху бігти, щоб хоча б залишитись на місці, а для того, щоб кудись потрапити - потрібно бігти вдвічі швидше”.

З розвитком технологій ми настільки пришвидшили час нашого життя, що для багатьох стало справжньою проблемою просто втримати в достатній нормі своє психологічне здоров'я. І якщо раніше успішними були ті, хто просто, якщо брати етимологію слову, “успішно добігали”. То зараз потрібно не просто вміти швидко бігти, а й передбачати ситуацію і знаходити способи “дістатись до потрібного місця призначення не тільки за допомогою власних ніг…”

Нові можливості

Раніше, успішна людина — це людина, яка ставить перед собою перспективні цілі та вміє грамотно їх досягати: своєчасно, з мінімальними витратами енергії, у гармонії із собою, з навколишніми та життєвими обставинами. Тому можна було описати певні щаблі успіху. Було зрозуміло, що є певні сходи до успіху. І твоє майбутнє залежить від твоїх знань, оточення, обраної професії, або власної підприємницької діяльності. І ти можеш обрати науку (скажімо кібернетику як я), або робітничу професію, або інженерну, або професію пов'язану з комунікацією, медіасферою, управлінням.

Часи змінились. Відкрилось нові, раніше небачені можливості. Адже зараз є приклади, коли підліток заробляє, розвиваючи персонажа в комп'ютерній грі, за день більше, ніж його батьки за місяць, або завдяки блогінгу, створюючи сторіс. А є о зовсім дикі з точки зору наших батьків способи заробляння грошей. Так одна з найвідоміших стрімерш зробила собі ім'я на тому, що вона просто, пристрасно в прямому ефірі, облизувала мікрофон. Я зовсім не підтримую, такий спосіб, просто наводжу цей факт, для розуміння зміни умов досягнення успіху

Прощання з епохою

Вже є очевидним фактом, що з подальшим розвитком технологій більше десяти професій, які нам прекрасно відомі, доживають свої останні роки, серед них називають такі, здавалось би вічні, і епохальні як поштар, касир і охоронець.

Тому, якщо раніше людина спочатку досягала своєї мети ціною неймовірних зусиль, а потім вже “оплачувала емоційним вигоранням” надзусилля, іноді дуже великим чеком, в тому числі втратою психічної енергії, розладами нервової системи. То зараз все теж саме відбувається в рекордно короткі строки, що називається ще на марші, коли до мети ще йти і йти. І це все на фоні постійної невизначеності, екзистенціальної загрози настання ядерної зими.

І де вихід? Навчитись помічати і святкуватись власний успіх вже тут і зараз.

"Людина народжується двічі - перший раз, коли з'являється на світ, а другий, коли розуміє, для чого народилась" - ця мудрість має дуже глибоке значення.

Найчастіше ми витрачаємо своє життя на те, щоб досягти міфічного, стереотипного, шаблонного успіху, а над своїм призначенням, як правило, починаємо замислюватися лише тоді, коли всі атрибути успішності є, а щастя… ні не бачимо

Або навпаки, витрачаємо масу зусиль, емоцій, часу і все марно. Тоді ми завмираємо, зупиняємось і замислюємося: «Що я роблю? Навіщо? Що далі?

Тому свого часу я створила свою власну формулу щастя: Щастя не у підсумку, щастя на шляху.

І хочу поділитись з вами чотирма факторами щастя у діяльності:

• Робити те, що любите.

• Робити те, у чому сильні.

• Робити те, що потрібно людям.

• Робити те, за що люди готові платити.

P.S.

Моє внутрішнє покликання - масштабувати щастя на землі, тому я можу про це дійсно говорити годинами. А у наступній частині ми розглянемо фактор щастя з точки зору біологічних особливостей нашого мозку та соціокультурних аспектів людства.