1. Верховна Рада України цього тижня прийняла за основу проект Закону «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод.
Проектом закону передбачено на період реалізації проекту модернізації звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходи, що виплачені та/або нараховані громадянам Японії, які є японськими суб’єктами з реалізації Проекту, за товари, за роботи, послуги, виконані та надані на території України або за її межами, зокрема (але не виключно) у формі заробітної плати, отримані для відрядження або під звіт.
Термін «японський суб’єкт з реалізації Проекту» включає постачальників, підрядників або консультантів, які залучені до реалізації Проекту за рішенням українського суб’єкта з реалізації Проекту, погодженим із Японським агентством міжнародного співробітництва, та постійні представництва таких постачальників, підрядників або консультантів на території України.
При цьому японським суб’єктом із реалізації Проекту може виступати особа, що відповідає принаймні одній з таких вимог (або постійне представництво такої особи на території України):
а) є громадянином Японії або юридичною особою, зареєстрованою відповідно до законодавства Японії, або (виключно щодо консультантів) є юридичною особою, контрольованою громадянами Японії;
б) є учасником договору про спільну діяльність осіб, зазначених у підпункті «а», між собою або з одним або кількома постачальниками, підрядниками або консультантами, що є резидентами України, за умови, що загальна частка японських учасників у такій спільній діяльності становить більше ніж 50 відсотків;
в) є дочірньою компанією юридичної особи, зареєстрованої відповідно до законодавства Японії, що утворена в іншій країні або регіоні, крім Японії, включена до об’єму консолідації та врахована в сукупній бухгалтерській сумі консолідованої фінансової звітності юридичної особи, зареєстрованої і складеної відповідно до законодавства Японії.
Українського суб’єкта з реалізації Проекту визначає Кабінет Міністрів України.
Аналогічні норми передбачені і щодо податку на додану вартість стосовно операцій з ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів, які належать на підставі права власності або інших речових прав японському суб’єкту з реалізації Проекту, операції з постачання послуг на митній території України японським суб’єктом із реалізації Проекту та аналогічні норми щодо оподаткування прибутку підприємств.
Перелік послуг, які пов’язані з реалізацією Проекту та підлягають звільненню від оподаткування, включає усі послуги, погоджені українським суб’єктом із реалізації Проекту з Японським агентством міжнародного співробітництва.
Нагадаємо, що Україна та Японія уклали угоду про кредит на суму близько 108 мільярдів японських єн (приблизно понад $ 900 млн) строком на 40 років, із них 10 років – пільговий період під 0,1 % річних для реалізації проекту модернізації станції очистки стічних вод.
Якщо аналізувати цей документ загалом, то його необхідно оцінювати позитивно, оскільки для інвестора створюються умови, сприятливі для ведення підприємницької діяльності, що може бути сигналом та, ймовірно, буде таким для участі в аналогічних проектах фінансових організацій інших країн.
Разом з тим залучення вказаних коштів можна тільки умовно назвати інвестицією, оскільки апріорі вони є кредитом, який за десять років потрібно починати повертати.
Перелік суб’єктів, на які поширюється звільнення від оподаткування, обмежується залученими до Проекту «японськими суб’єктами», тобто, швидше за все умовами надання кредиту було погоджено виконання робіт саме іноземними компаніями та громадянами.
Врешті ми отримуємо результат, за якого Україна позичила в Японії кошти, сплатить ці кошти японським компаніям, які реалізують проект в Україні, ці компанії та їх працівники, отримавши дохід та прибуток, відрахування на користь бюджету України не здійснюватимуть. Сподіватимемось, що ці кошти не в повному обсязі будуть освоєні за рахунок товарів та послуги іноземного походження, а хоча б на рівні сировини та будівельно-монтажних матеріалів стимулюватимуть, розвиватимуть та надаватимуть внутрішні обігові кошти товаровиробникам.
З другого боку, очікувати умов для надання кредиту теперішній Україні, пронизаній корупційними метастазами на всіх ланках державного управління, – це ризик освоєння коштів наближеними до верхівки підприємствами та не завершення розпочатого проекту. Тому «Публічний аудит» схильний вважати реалізацію такого проекту кроком вперед у розвитку країни.
2. Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності за результатами обговорення вирішили рекомендувати Верховній Раді направити на доопрацювання проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України» та запланував заслухати в закритому режимі звіт голови НБУ. При цьому причини непогодження проекту закону комітетом не наводяться, відповідний висновок не оприлюднено.
Нагадаємо, що запровадження такого реєстру передбачено програмою фінансування з МВФ та макроекономічною стратегією України до 2020 року. Зі строком реалізації протягом жовтня листопада 2015 року.
Законопроект, зокрема, передбачав, що Кредитним реєстром Національного банку України є інформаційна система, яка забезпечує збір, накопичення, обробку та зберігання інформації про кредитні операції юридичних та фізичних осіб, здійснені банком, а також про стан виконання зобов’язань за ними.
Для цього НБУ має право отримувати від банків інформацію щодо юридичної та фізичної особи – сторони кредитної операції, здійсненої банком, без згоди відповідної юридичної чи фізичної особи.
Очевидно, зауваження Комітету викликала норма про те, що обсяги та порядок надання інформації до Кредитного реєстру, порядок його ведення та надання з нього інформації банкам встановлює Нацбанк України своїми нормативно-правовими актами.
Крім цього, запропонований та відхилений законопроект містив виключно зобов’язання банків повідомляти клієнта про те, що інформація про нього надаватиметься до Кредитного реєстру НБУ.
Поряд з цим, на нашу думку, у випадку витребування інформації про фізичну особу з кредитного реєстру також має відбуватися з відома особи, оскільки є формою збору інформації про неї, і тому неповідомлення про такі факти суперечить положенням розділу ІІ Конституції України.
Більше того, вбачається за доцільне на рівні Закону закріпити принаймні порядок та обсяг інформації, що надається банками про клієнтів до Кредитного реєстру, оскільки бланкетна норма про те, що ці питання вирішуватимуться нормативними документами НБУ, не забезпечує належного рівня захисту прав клієнтів, оскільки порядок внесення змін до закону та постанови правління НБУ є різними, причому значно спрощенішими на користь останньої.
Тому на сьогодні маємо ситуацію, за якої, знову ж таки, один із маяків реформування української економіки вчасно не виконано саме через недосконалість законодавчої техніки ініціаторів, відсутність єдиної позиції між різними суб’єктами сфери публічних фінансів.
Київська міська державна адміністрація
НАК «Нафтогаз України»
Якщо відійти від питань тарифів, їх несправедливості, асоціальності та подивитись на НАК «Нафтогаз України» як на державну холдингову компанію, що має приносити прибуток її власнику та наповнювати державний бюджет, то цього тижня ми зауважили позитивну динаміку в планах на її розвиток (слід розуміти, що мова йде саме про плани, а не фактичну реалізацію, на етапі якої зазвичай і виникають підводні камені, які вбивають економічну доцільність проекту, як-то: корупція при визначенні генпідрядника, якість, кількість та обсяг виконаних робіт – адже в подальшому це впливає на саму можливість функціонування проекту).
«Нафтогаз» та його керівництво розглядають можливості диверсифікувати напрями діяльності з метою отримання прибутку в сфері виробництва електро- та теплової енергії.
Зважаючи на те, що гарантією беззбитковості діяльності на зазначених напрямах із 2017 року стане Закон, прийнятий ВР України влітку 2015 року, який забороняє затверджувати тариф на будь-яку з зазначених послуг чи товарів, що є меншим за економічно-обґрунтований, вбачається, що цей напрям діяльності справді приноситиме прибуток та має всі шанси бути реалізованим.
Так, цього тижня зазначені суб’єкти і підписали меморандум про наміри щодо будівництва декількох енергетичних комплексів із вугільними котлами ЦКШ сумарною електричною потужністю 820 МВт. Сумарна проектна теплова потужність нових комплексів становить до 1000Гкал/год.
Очікується, що для фінансування запланованих проектів будуть залучені кошти в рамках кредитної угоди, укладеної між «Нафтогазом» та Державним банком розвитку КНР у 2012 році на загальну суму $ 3,65 млрд. За цією угодою НАК має намір профінансувати будівництво сучасних, екологічно чистих тепло- та електрогенеруючих потужностей на суму не менше, ніж $ 1,5 млрд протягом наступних декількох років. Обсяг інвестицій, необхідних для реалізації проектів в Києві, оцінюється у $ 1,35 млрд.
Знову ж таки, іноземні інвестиції – це розвиток внутрішніх товаровиробників, вирівняння платіжного балансу, робочі місця, податкові надходження тощо.
З точки зору ринку комунальних послуг для киян, то за ринковими правилами наявність конкуренції, зазвичай, породжує зменшення вартості товару на ринку.
Таким чином, є всі шанси, що монополізм «Київенерго» на цьому ринку буде переглянутий, особливо враховуючи те, що в 2017 році завершується строк дії договору, за яким ця компанія управляє електро-, теплогенеруючими потужностями та мережами, які належать територіальній громаді Києва.
За розрахунками НАК «Нафтогаз України», завдяки використанню сучасних ефективних технологій вартість виробленої енергії для споживачів буде нижчою, в порівнянні з собівартістю виробництва на поточних, застарілих потужностях київських ТЕЦ, а дозволить скоротити споживання природного газу у Києві більше ніж на 600 млн куб. м (майже на 20 %) на рік.
Це взагалі чудовий розрахунок, оскільки реалізація подібних проектів в інших регіонах дозволить скоротити обсяг споживання природного газу в Україні в цілому й з часом ми всі дійдемо до того, що природного газу видобутку державних підприємств вистачатиме і на потреби населення, і на потреби теплової генерації, а відповідно, з риторики МЕВП, НКРЕКП має зникнути теза про те, що тарифи для населення високі через необхідність компенсувати імпортним природним газом нестачу споживання у річному балансі природного газу.
Отож, очікуємо зменшення тарифів.
Міністерство інфраструктури України
3 листопада 2015 року Рада виконавчих директорів Світового банку схвалила рішення про надання позики МБРР у розмірі $ 560 млн на фінансування Проекту розвитку дорожньої галузі в Україні. Ремонтні роботи з модернізації 100 кілометрів автошляху M-03 на ділянці Полтава-Валки відбуватимуться за стандартом дороги першої категорії: автомагістраль із чотирма смугами руху й високим рівнем безпеки.
Очікується, що на час завершення проекту в 2021 році тривалість поїздки між Полтавою та Харковом скоротиться з теперішніх 140 хвилин до 96 хвилин разом із очікуваним зменшенням кількості дорожньо-транспортних пригод (з пошкодженнями та смертельними випадками) зі 139 до 85 випадків на рік.
Крім цього, позика також допоможе забезпечити фінансування технічного обслуговування й поліпшення дорожньої безпеки на приблизно 840 кілометрах основних національних транспортних коридорів країни, а саме: поліпшення об’єктів дорожньої інфраструктури – мостів, розв’язок та обходів населених пунктів.
Теж хороша новина, особливо в аспекті того, що в липні 2015 року ліквідовано ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», що «Укравтодор» невдовзі залишиться лише замовником робіт, а виконавцем і контролером будуть незалежні компанії, а також враховуючи те, про що «Публічний аудит» згадував у попередніх публікаціях: з жовтня 2015 року в Україні запрацювала міжнародна ініціатива з забезпечення прозорості у будівельній галузі CoST (Construction Sector Transparency Initiative), яка фінансуватиметься в тому числі за рахунок іноземних інвесторів та об’єднує представників влади, громадськості і бізнесу.
Подані дані в сукупності дають примарні сподівання на те, що залучені кошти справді підуть на покращення транспортної інфраструктури, а не платіжного балансу окремих керівників розпорядників коштів.
Крім того, в контексті згаданого міністерства можна і потрібно пригадати прийняту ще 21.10.15, але опубліковану тільки зараз постанову Кабінету Міністрів України № 869 про заборону руху для транспортних засобів фактичною масою понад 40 тонн, або більше 11 тонн на вісь (для контейнеровозів – понад 46 т), на автомобільних дорогах загального користування при перевезенні подільних вантажів. Постановою також вводиться обмеження на рух автомобільними дорогами загального користування місцевого значення для вантажівок фактичною масою понад 24 тонни (або більше 7 тонн на вісь).
Порушення перевізника вагових норм вже давно визначається однією з причин руйнування доріг. Так, дороги місцевого значення при здатності витримувати не більше 7 тонн на вісь «забезпечували» рух великовагового транспорту понад 24 тонни.
Норму прийнято – залишилося її реалізувати та забезпечити дотримання, а в цьому питанні Україна дещо відстає.
Так, заплановано побудувати мережу з 200 пунктів автоматичного контролю ваги авто «на ходу», а також закупити 100 мобільних вагових комплексів.
Відповідно до планів Уряду, з 2016 року на дорогах запрацює нова транспортна інспекція «Укратрансбезпека», яка використовуватиме ці засоби.
Таким чином, фактичний контроль діятиме лише з наступного року і тільки при умові, що буде віднайдено достатню суму коштів для придбання перелічених вище засобів та повноцінного фінансування новоутвореної служби.
Очікуємо, однак сама ініціатива вже схвальна. Бережливе ставлення до новозбудованого чи відремонтованого продовжить строк експлуатації та сповільнить амортизацію транспортного засобу.
Крім цього, вказане міністерство цього тижня зазначило декілька слів щодо очікуваного повернення в Україну такого поняття, як технічний огляд транспортного засобу.
Так, міністерство підготувало проект Закону України «Про приведення законодавства України у сфері автомобільного транспорту у відповідність з актами Європейського союзу». Серед запропонованих нововведень:
— створення національного реєстру перевізників, що дозволить забезпечити обмін даними з органами державної влади та в подальшому країнами ЄС,
— обладнання пристроями, що обмежуватимуть швидкість руху на автобусах і вантажних автомобілях під час міжнародних і внутрішніх перевезень: для вантажівок — 90 к/год; автобусів — 100 км год; шкільних автобусів — 70 км/год.
Стосовно технічних оглядів, то, по-перше, планується запровадження класифікатора колісних транспортних засобів, нові автомобілі перевірятимуться перший раз через 4–5 років.
Запровадження технічних оглядів на предмет придатності має здійснюватися за графіком: для вантажних автомобілів і причепів міжнародного руху – з 2015 року; автобусів міжнародного руху – з 2017 року; усіх автомобілів – з 2019 року, мотоциклетної техніки – з 2022 року.
Передбачається запровадження системи придорожньої перевірки придатності для експлуатації, тобто надання на вимогу посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізовує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, для проведення відповідно до закону придорожньої перевірки придатності транспортних засобів, за результатами якої водій отримує звіт, чинний протягом трьох місяців, і який виключає повторну придорожню перевірку протягом вказаного строку.
Явно є відчуття наближення звіту Уряду про проведену за рік роботу, оскільки на цьому Міністерство інфраструктури не обмежилось умовно позитивними новинами.
Іншу галузь транспортної інфраструктури, а саме залізничну, теж у наступному році очікують якісні покращення.
Так, фінпланом ПАТ «Укрзалізниця» на 2016 рік передбачено капінвестиції в обсязі 20 млрд грн (для порівняння, в цьому році — близько 2 млрд грн). Вказану суму планується використати на оновлення рухомого складу та ремонт залізничної інфраструктури.
За результатами оцінки компанії Deloitte, вартість активів «Укрзалізниці» сстановила 245 млрд грн.
Таким чином, якщо провести аналогію зі згаданим вище напрямом розвитку НАК «Нафтогаз України», створюється ілюзорне уявлення про те, що державні монополісти, які перебувають у стадії корпоративного перетворення, намагаються визначати вектор розвитку, пов’язаний із отриманням прибутку, і, якщо така динаміка матиме місце принаймні декілька років поспіль, цілком вірогідно, що вони перетворяться з бюджетних паразитів на бюджетоформуючі організації.
На цьому, власне кажучи, позитив вичерпався. Тепер доводиться повернутися до економічних реалій. Отже, за Індексом споживчої довіри Nielsen, Україна все ще посідає 2-ге місце серед найбільш песимістично налаштованих країн світу після Південної Кореї. Українці песимістично оцінюють стан економіки в країні: так, 96 % опитаних думають, що сьогодні країна перебуває в стані економічної рецесії, – це на 2 % більше, ніж у минулому кварталі.
Такий показник є одним із найвищих у світі – вищий тільки у Венесуели, де 98% вважає, що економіка країни перебуває в стані падіння. Для порівняння, в Хорватії ця цифра становить 91 %, Греції – 89 %, Росії – 79 % (+14 п.), у Польщі – 54% (-10 п.).
«Більшість українців продовжили заощаджувати на покупці одягу (64 %).
Число тих, хто заощаджував на інших статтях витрат, незначно знизилося – так, 56 % опитаних намагалися економити на газі і електроенергії, 49 % скоротили витрати на розваги поза домом і 49 % економили на відпустці. Згідно з дослідженням, 23 % українців заявляють, що у них не залишається вільних коштів після покупки товарів першої необхідності».
На фоні цього 2 листопада під головуванням Першого заступника Міністра соціальної політики України Василя Шевченка відбулося засідання експертної комісії з проведення науково-громадської експертизи наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, на підставі яких визначається прожитковий мінімум.
Перший заступник Міністра соціальної політики України зазначив: «Перегляд наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг – актуальне для суспільства питання, оскільки прожитковий мінімум є основою для визначення основних державних соціальних гарантій. Назріло питання осучаснення методології розрахунку прожиткового мінімуму, над чим ми працюємо спільно зі сторонами соціального діалогу».
На засіданні було запропоновано збільшити обсяг споживання за окремими видами продовольчих та непродовольчих товарів, а також доповнити та осучаснити набори новими позиціями.
Експертна комісія вирішила доопрацювати мінімальний набір предметів першої потреби, санітарії, ліків і набір житлово-комунальних послуг і зв’язку та повторно подати їх на розгляд експертної комісії.
Зважаючи на те, що рішення суду, яким Уряд було зобов’язано переглянути мінімальні соціальні норми, датоване ще кінцем серпня 2015 року, а комісія засідає через більше, ніж два з половиною місяці, і, «о диво», вирішує актуалізувати та розширити перелік мінімально необхідних товарів та послуг і зібратись знову, то з такою швидкістю, в кращому випадку ці стандарти в новій редакції будуть затверджені наприкінці 2016 року.
Тому любі 23 % українців, які заявляють про відсутність коштів після придбання товарів першої необхідності, та решта понад 20 млн українців, які економлять на одязі, відпочинку, комунальних послугах, — терпіть і читайте першу частину цього тижневика.
Про деструктивний стан в економіці свідчить і те, що розмір державного боргу, незважаючи на досягнуті домовленості про реструктуризацію, продовжує підвищуватися. Причому в основному саме в іноземній валюті, що ще гірше в умовах девальваційних процесів, які, якщо вірити голові НБУ, пов’язані з виборами. Проте останні два роки ми постійно перебуваємо в стадії виборів, і так триватиме до 2017 року (якщо вірити прийнятому в першому читанні проекту Конституції). Тому, можливо, щоб гривня не падала, заради експерименту, 4–5 років спробуємо не обирати одних і тих же людей?
Державний і гарантований державою борг на 30 вересня становив $ 70,671 млрд (на 31 серпня – 1 494,891 млрд грн, або $ 70,562 млрд).
Прямий зовнішній борг за місяць підвищився на 1,4 %, або на $ 500 млн, до 35,5 млрд, тоді як прямий внутрішній збільшився на 0,5% до 494,990 млрд грн.
У той же час на черговому засіданні Ради з фінансової стабільності (яку, за іронією, очолюють Голова Національного банку України, міністр фінансів України (співголови Ради), 30 жовтня 2015 року особливо наголосили, що співробітництво з МВФ та виконання умов меморандуму про співпрацю з МВФ є необхідною умовою фінансової стабільності України, і що всі сторони, відповідальні за виконання програми співпраці з МВФ, мають докласти максимум зусиль задля отримання Україною третього траншу кредиту EFF. Повернення до графіку співпраці з МВФ серед іншого дозволить забезпечити відновлення резервів НБУ.
Чому в попередньому абзаці використано словосполучення «за іронією»? Все дуже просто, саме від співголів Ради в першу чергу на сьогодні залежить питання продовження співпраці та отримання фінансування від МВФ. Тоді питання – кого Ви закликаєте? Чи це підбадьорювання, адресоване собі? Знаєте, як у спортсмена, який потребує емоційного підбадьорювання.
«Публічний аудит» вже протягом останніх трьох тижнів зупинявся на питаннях причин, через які делегати від МВФ України покинули її межі без оголошення висновків за результатами перевірки стану виконання плану реформування.
І ключовими серед них були саме питання прийняття змін до Податкового кодексу України та розроблення на його базі Бюджету на наступний рік.
Більше того, представник МВФ в Україні пан Ваше наприкінці минулого тижня, діючи в інтересах та на стороні Міністерства фінансів, публічно назвав проект змін до Податкового кодексу України, який розробив профільний комітетом ВР України, таким, що не знайде підтримки Фонду. Здавалося б, усі карти в руках Міністерства фінансів, але крім концепції, ми більше нічого не бачили, втім як і парламентарі.
Красномовним свідченням висловлених нами раніше та вище припущень є заява заступника міністра фінансів України Ігоря Уманського, який цього тижня зазначив, що місія ключового кредитора України МВФ приїде до України тільки після підготовки проекту державного бюджету на 2016 рік та узгодження податкової реформи.
«Як тільки ми визначимося з політикою щодо Податкового кодексу і щодо бюджету, передамо їх в МВФ, вони вивчать, і тоді ми відновимо переговори», – сказав Уманський.
Календарний рік підходить до завершення, а визначеності щодо політики у формуванні податкового законодавства та бюджету на наступний рік немає.
Ось справжня ціна та оцінка стану реформ в Україні.
У полеміку щодо податкової реформи включився і Національний банк України. Наведемо просту цитату з публікації заступника голови НБУ, в якій відображено зміст того, чому очікувати зменшення податкового тиску на підприємства та ставок основних податків та збрів у короткостроковій перспективі не варто, а відповідно, й не варто серйозно сприймати будь-які законодавчі ініціативи – не важливо з чиїх уст би вони не звучали.
«Національний банк неодноразово декларував свої цілі зі зниження інфляції на кінець 2016 року до 12%, до 2019 року – до 5% і в подальшому – утримування її на такому рівні.
Задля цього центробанк налаштований на серйозні зміни у своїх підходах до проведення монетарної політики, що мають на меті перехід до режиму інфляційного таргетування до кінця 2016 року.
Водночас, можливість НБУ забезпечити цінову стабільність нерозривно пов’язана із стійкою фіскальною позицією держави, на яку має бути спрямована і податкова реформа.
Зв’язок тут достатньо простий. Якщо державні фінанси незбалансовані, це прямо чи опосередковано позначається на ефективності монетарної політики центробанку.
Найгірша форма такого домінування фіскальної політики над монетарною – це ситуація, коли уряд може покрити свій дефіцит тільки за рахунок емісії. Зазвичай це загрожує різким прискоренням інфляції.
Цікаво, що цей зв’язок також діє і у зворотному напрямі».
На підтвердження цих слів, нагадаємо, що минулий рік ознаменувався тим, що НБУ профінансував 40 % всіх державних доходів, в абсолютних цифрах – це 175 млрд грн, результат черговий раз нагадувати не варто.
А тепер проаналізуймо в кримінально-правовому полі: якщо особа (декілька осіб співучасників) усвідомлює наслідки своїх дій (покриття дефіциту бюджету за рахунок емісії) для країни у цілому та кожного громадянина зокрема, і хоч, можливо, не бажає їх настання, однак свідомо вчиняє дії, які безпосередньо приведуть до них (володіючи виключним правом на емітування гривні), а наслідок цього стає припустимо збідніння народу в два рази. Чи не здається Вам, що сьогодні кримінальні провадження правоохоронними органами реєструються і за менші проступки, а тут і всі співучасники відомі, і органи статистики щомісяця підводять наслідки діяння?
Інформація швидше для роздумів – тих, хто сьогодні очолює країну, оскільки історія циклічна.
І на завершення. Якщо ми вже зачепили тему правоохоронних органів, наведемо тезу Яценюка А. П., з якою «Публічний аудит» погоджується, здається, вдруге з часу заснування рубрики.
«Нам необхідно позбавити Генеральну прокуратуру функцій слідства і створити нове незалежне Державне бюро розслідувань», – наголосив Арсеній Яценюк у «10 хвилинах» у неділю, 1 листопада.
Дійсно, бездарність, недолугість, непрофесіоналізм при провадженні досудового розслідування сьогоднішніми органами прокуратури України цього тижня набули концентрованого вираження на тих прикладах, які несли суспільний резонанс та які повинні мали бути доведені до завершення для збереження того, що називається іміджу служби. Це і відкликання з ВР України подань на затримання народних депутатів; більш ніж 5 діб тривають перипетії з обранням запобіжного заходу для іншої знакової політичної фігури, заради забезпечення рішення, якого потрібно було навіть перевозити до іншого суду, скасування запобіжних обмежень до стадії попереднього розгляду справи щодо іншого представника політикуму.
Головне, щоб в Державне бюро розслідувань добором кадрів не займався прем’єр-міністр України, бо інакше ми ризикуємо, крім яскравих прес-конференцій, не побачити більше нічого.
І на сам кінець – результат спільних зусиль Президента, Уряду та Генерального прокурора України :
Представництво Європейського союзу повідомило українську владу, а також комісію з відбору кандидатів на посаду антикорупційного прокурора, про те, що ЄС втратив довіру до процесу створення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури й наразі утримується від його фінансування.
Про це стало відомо під час засідання конкурсної комісії в четвер, 5 листопада, голова комісії Катерина Левченко прочитала лист, що надійшов від представництва.
ЄС дуже сподівається, що занепокоєність щодо деяких осіб, які братимуть участь у виборі (кандидатів), знайде необхідну реакцію, що дозволить завершення технічної частини відбору за допомогою Євросоюзу.
Непоганий привіт та подарунок Генеральному прокуророві України з нагоди дня народження.
