Як Мінрозвитку планує реформувати пасажирський автобусний ринок України
У превʼю до тексту зазвичай пишуть загальні фрази про ринок і необхідність його реформувати. Я не стану виключенням, проте хочу зробити це за допомогою трьох речень.
Через нелегальних перевізників:
- Держава втрачає понад 1 млрд грн кожного року.
- Пасажири ризикують життям під час подорожі.
- Автостанції не мають змоги (а іноді і бажання) покращувати свою інфраструктуру.
У Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України запропонували документ, який може бути початком для глобального вирішення проблеми. Дочитайте, будь ласка, текст до кінця, адже від вашої обізнаності залежить майбутнє автобусних перевезень в Україні,
Офіційний документ
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України опублікувало проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до постанов КМУ від 18 лютого 1997 р. № 176 та від 11 лютого 2015 р. № 103» (далі – проєкт). Як повідомляють у міністерстві, мета документа – створення офіційного Переліку автостанцій, забезпечення безпечної посадки та висадки пасажирів у пристосованих для цього місцях та покращення надання послуг пасажирських перевезень.
На сьогодні в Україні, враховуючи повномасштабне вторгнення та закриття авіасполучення, автобусні перевезення займають переважну частку серед інших видів перевезень. Проте за останні 20 років правила перевезень не змінювались, кількість автостанцій-кіосків росла, а перевізників-нелегалів стає все більше.
Але чому це погано? Перше і основне: це небезпечно. Незрозумілі місця посадки без відведених місць для перебування під час повітряної тривоги, не прибувший автобус, відсутність відповідальності перед пасажиром в разі ДТП або іншої загрозливої життю ситуації – це далеко не повний список проблем, з якими може зіткнутись пасажир.
Далі — мільярдні суми від несплати податків, які не отримує держава. Станом на кінець 2023 року в Україні майже 39 тис. перевізників, які мають ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, міжнародних перевезень пасажирів автомобільним транспортом. Водночас «тіньові» автомобільні перевезення в певних видах сягають майже 95%. Так, за даними МАПА, у 2023 році оборот ринку нелегальних пасажирських перевезень в Україні склав понад 13,2 млрд грн, а послугами таких перевезень скористалось 341,2 млн пасажирів. Зокрема:
- в міжнародному сполученні: 1,6 млн пасажирів та 3,2 млрд грн оборот, що складає 28% у всіх міжнародних перевезеннях;
- в міжобласному сполученні: 8,6 млн пасажирів та 4,3 млрд грн оборот, що складає 72% у всіх міжобласних перевезеннях;
- в міському та міжміському сполученні: 331 млн пасажирів та 5,7 млрд грн оборот, що складає 94% у всіх перевезеннях цього виду.
Тобто держава у 2023 році недоотримала у вигляді податків та зборів сумарно 1 млрд грн. Чи варто говорити, скільки можна закупити дронів або бойової техніки на ці кошти?
Далі — тотальна відсутність облаштованих автостанцій. Чому? Одна частина власників автостанцій просто не вбачає в цьому необхідності, адже навіщо ремонтувати, модернізувати, обладнувати автостанції, якщо в межах закону можна просто поставити МАФ? Друга частина автостанцій не мають можливості інвестувати в модернізацію, адже мають конкурувати за перевізників, платити ЗП співробітникам, утримувати будівлю та прилеглу територію та ін.
Для перевізників ситуація не краща. Перевізники, які здійснюють свою діяльність законно, та намагаються не підвищувати вартість проїзду вище, ніж конкуренти, не мають ресурсу для оновлення автобусного парку, модернізації інфраструктури, підвищення кваліфікації персоналу, забезпечення безпеки тощо.
Так, високий рівень нелегальних автомобільних перевезень пасажирів наразі є ключовою та глобальною проблемою у цій сфері, що має своїм наслідком високу загрозу для безпеки пасажирів, недотримання бюджетних коштів, викривлення статистичних даних та стримування розвитку транспортної інфраструктури та ринку, а також їх інтеграції в системи ЄС.
Що пропонується?
Згідно з пояснювальною запискою, прийняття документа допоможе зробити перший крок до комплексного врегулювання автобусного ринку країни.
Що отримає пасажир?
Безпеку під час посадки/висадки з автобуса, необхідний набір послуг: зали очікування, каси та термінали з продажу автобусних квитків, вбиральні, інформаційне табло з розкладом відправлення автобусів, інклюзивну інфраструктуру та допомогу для людей з інвалідністю.
Що отримає перевізник?
Інфраструктуру для комфортного відправлення та прибуття автобусів, організований пасажиропотік, диспетчеризацію, місце для відпочинку водіїв, продаж квитків, медичний нагляд, рівні умови роботи з АС.
Що отримають власники автостанцій?
- Прозорі та прогнозовані умови ведення бізнесу;
На першому етапі організатори перевезень отримають об’єктивну інформацію про пасажиропотік та завантаженість АС для формування транспортної мережі, інформацію про фактичне виконання рейсів перевізниками, задоволених громадян.
На другому етапі, перелік АС та інформація про рівень їх завантаженості дозволить приймати обґрунтовані рішення щодо розвитку транспортної мережі, відкриття нових АС/маршрутів, запровадження додаткового регулювання (наприклад: визначення класовості АС та правил заїзду на них);
Що отримає держава?
Імплементацію українського законодавства до норм та регламентів ЄС, відповідно до яких до АС (терміналів) встановлені вимоги для їх відкриття.
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак вчора о 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов вчора о 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 03.02.2025 14:16
- Військовий закупівельник у ЗСУ: нова посада для ефективного забезпечення армії Євгеній Сільверстов 03.02.2025 11:40
- Влада під час війни: кому вигідна загроза демократії? Дмитро Зенкін 03.02.2025 09:51
- Як блокчейн змінює ринок електроенергії: можливості, виклики та перспективи Ростислав Никітенко 03.02.2025 09:12
- Как уволиться из армии при наличии родственников с инвалидностью: советы Віра Тарасенко 02.02.2025 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь 76
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? 71
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості 71
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? 67
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги 63
-
Калінінград відріжуть від енергосистеми Росії: це станеться вже цього тижня
Бізнес 4985
-
Рейтинг найсильніших армій світу в 2025 році: Україна опустилася в рейтингу – чому
Інфографіка 4288
-
Україна знайшла нові ринки збуту цукру замість ЄС: експорт зріс на 17%
Бізнес 2385
-
Україна приєдналася до міжнародної системи фітосанітарних сертифікатів ePhyto
Бізнес 2079
-
Репер Кеньє Вест втратив контракт вартістю в $20 млн через "голу" сукню дружини на Grammy
Життя 1915