Як Мінрозвитку планує реформувати пасажирський автобусний ринок України
У превʼю до тексту зазвичай пишуть загальні фрази про ринок і необхідність його реформувати. Я не стану виключенням, проте хочу зробити це за допомогою трьох речень.
Через нелегальних перевізників:
- Держава втрачає понад 1 млрд грн кожного року.
- Пасажири ризикують життям під час подорожі.
- Автостанції не мають змоги (а іноді і бажання) покращувати свою інфраструктуру.
У Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України запропонували документ, який може бути початком для глобального вирішення проблеми. Дочитайте, будь ласка, текст до кінця, адже від вашої обізнаності залежить майбутнє автобусних перевезень в Україні,
Офіційний документ
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України опублікувало проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до постанов КМУ від 18 лютого 1997 р. № 176 та від 11 лютого 2015 р. № 103» (далі – проєкт). Як повідомляють у міністерстві, мета документа – створення офіційного Переліку автостанцій, забезпечення безпечної посадки та висадки пасажирів у пристосованих для цього місцях та покращення надання послуг пасажирських перевезень.
На сьогодні в Україні, враховуючи повномасштабне вторгнення та закриття авіасполучення, автобусні перевезення займають переважну частку серед інших видів перевезень. Проте за останні 20 років правила перевезень не змінювались, кількість автостанцій-кіосків росла, а перевізників-нелегалів стає все більше.
Але чому це погано? Перше і основне: це небезпечно. Незрозумілі місця посадки без відведених місць для перебування під час повітряної тривоги, не прибувший автобус, відсутність відповідальності перед пасажиром в разі ДТП або іншої загрозливої життю ситуації – це далеко не повний список проблем, з якими може зіткнутись пасажир.
Далі — мільярдні суми від несплати податків, які не отримує держава. Станом на кінець 2023 року в Україні майже 39 тис. перевізників, які мають ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, міжнародних перевезень пасажирів автомобільним транспортом. Водночас «тіньові» автомобільні перевезення в певних видах сягають майже 95%. Так, за даними МАПА, у 2023 році оборот ринку нелегальних пасажирських перевезень в Україні склав понад 13,2 млрд грн, а послугами таких перевезень скористалось 341,2 млн пасажирів. Зокрема:
- в міжнародному сполученні: 1,6 млн пасажирів та 3,2 млрд грн оборот, що складає 28% у всіх міжнародних перевезеннях;
- в міжобласному сполученні: 8,6 млн пасажирів та 4,3 млрд грн оборот, що складає 72% у всіх міжобласних перевезеннях;
- в міському та міжміському сполученні: 331 млн пасажирів та 5,7 млрд грн оборот, що складає 94% у всіх перевезеннях цього виду.
Тобто держава у 2023 році недоотримала у вигляді податків та зборів сумарно 1 млрд грн. Чи варто говорити, скільки можна закупити дронів або бойової техніки на ці кошти?
Далі — тотальна відсутність облаштованих автостанцій. Чому? Одна частина власників автостанцій просто не вбачає в цьому необхідності, адже навіщо ремонтувати, модернізувати, обладнувати автостанції, якщо в межах закону можна просто поставити МАФ? Друга частина автостанцій не мають можливості інвестувати в модернізацію, адже мають конкурувати за перевізників, платити ЗП співробітникам, утримувати будівлю та прилеглу територію та ін.
Для перевізників ситуація не краща. Перевізники, які здійснюють свою діяльність законно, та намагаються не підвищувати вартість проїзду вище, ніж конкуренти, не мають ресурсу для оновлення автобусного парку, модернізації інфраструктури, підвищення кваліфікації персоналу, забезпечення безпеки тощо.
Так, високий рівень нелегальних автомобільних перевезень пасажирів наразі є ключовою та глобальною проблемою у цій сфері, що має своїм наслідком високу загрозу для безпеки пасажирів, недотримання бюджетних коштів, викривлення статистичних даних та стримування розвитку транспортної інфраструктури та ринку, а також їх інтеграції в системи ЄС.
Що пропонується?
Згідно з пояснювальною запискою, прийняття документа допоможе зробити перший крок до комплексного врегулювання автобусного ринку країни.
Що отримає пасажир?
Безпеку під час посадки/висадки з автобуса, необхідний набір послуг: зали очікування, каси та термінали з продажу автобусних квитків, вбиральні, інформаційне табло з розкладом відправлення автобусів, інклюзивну інфраструктуру та допомогу для людей з інвалідністю.
Що отримає перевізник?
Інфраструктуру для комфортного відправлення та прибуття автобусів, організований пасажиропотік, диспетчеризацію, місце для відпочинку водіїв, продаж квитків, медичний нагляд, рівні умови роботи з АС.
Що отримають власники автостанцій?
- Прозорі та прогнозовані умови ведення бізнесу;
На першому етапі організатори перевезень отримають об’єктивну інформацію про пасажиропотік та завантаженість АС для формування транспортної мережі, інформацію про фактичне виконання рейсів перевізниками, задоволених громадян.
На другому етапі, перелік АС та інформація про рівень їх завантаженості дозволить приймати обґрунтовані рішення щодо розвитку транспортної мережі, відкриття нових АС/маршрутів, запровадження додаткового регулювання (наприклад: визначення класовості АС та правил заїзду на них);
Що отримає держава?
Імплементацію українського законодавства до норм та регламентів ЄС, відповідно до яких до АС (терміналів) встановлені вимоги для їх відкриття.
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко вчора о 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк вчора о 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна вчора о 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 158
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись 105
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу 100
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 83
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 81
-
100-річний бодибілдер розповів, що допомагає йому підтримувати здоров’я і самопочуття
Життя 34258
-
121 мільйон на демонтаж: у Києві знесуть цех "Більшовика" для завершення розв’язки
Життя 7578
-
Новий "дизельгейт": у Британії почався суд над найбільшими у світі автовиробниками
Бізнес 6437
-
Індія запропонує США компромісну пропозицію щодо російської нафти – Bloomberg
Фінанси 6027
-
Фултайм відходить у минуле – як фракційна робота змінює ринок праці
Життя 4851