Як Мінрозвитку планує реформувати пасажирський автобусний ринок України
У превʼю до тексту зазвичай пишуть загальні фрази про ринок і необхідність його реформувати. Я не стану виключенням, проте хочу зробити це за допомогою трьох речень.
Через нелегальних перевізників:
- Держава втрачає понад 1 млрд грн кожного року.
- Пасажири ризикують життям під час подорожі.
- Автостанції не мають змоги (а іноді і бажання) покращувати свою інфраструктуру.
У Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України запропонували документ, який може бути початком для глобального вирішення проблеми. Дочитайте, будь ласка, текст до кінця, адже від вашої обізнаності залежить майбутнє автобусних перевезень в Україні,
Офіційний документ
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України опублікувало проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до постанов КМУ від 18 лютого 1997 р. № 176 та від 11 лютого 2015 р. № 103» (далі – проєкт). Як повідомляють у міністерстві, мета документа – створення офіційного Переліку автостанцій, забезпечення безпечної посадки та висадки пасажирів у пристосованих для цього місцях та покращення надання послуг пасажирських перевезень.
На сьогодні в Україні, враховуючи повномасштабне вторгнення та закриття авіасполучення, автобусні перевезення займають переважну частку серед інших видів перевезень. Проте за останні 20 років правила перевезень не змінювались, кількість автостанцій-кіосків росла, а перевізників-нелегалів стає все більше.
Але чому це погано? Перше і основне: це небезпечно. Незрозумілі місця посадки без відведених місць для перебування під час повітряної тривоги, не прибувший автобус, відсутність відповідальності перед пасажиром в разі ДТП або іншої загрозливої життю ситуації – це далеко не повний список проблем, з якими може зіткнутись пасажир.
Далі — мільярдні суми від несплати податків, які не отримує держава. Станом на кінець 2023 року в Україні майже 39 тис. перевізників, які мають ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, міжнародних перевезень пасажирів автомобільним транспортом. Водночас «тіньові» автомобільні перевезення в певних видах сягають майже 95%. Так, за даними МАПА, у 2023 році оборот ринку нелегальних пасажирських перевезень в Україні склав понад 13,2 млрд грн, а послугами таких перевезень скористалось 341,2 млн пасажирів. Зокрема:
- в міжнародному сполученні: 1,6 млн пасажирів та 3,2 млрд грн оборот, що складає 28% у всіх міжнародних перевезеннях;
- в міжобласному сполученні: 8,6 млн пасажирів та 4,3 млрд грн оборот, що складає 72% у всіх міжобласних перевезеннях;
- в міському та міжміському сполученні: 331 млн пасажирів та 5,7 млрд грн оборот, що складає 94% у всіх перевезеннях цього виду.
Тобто держава у 2023 році недоотримала у вигляді податків та зборів сумарно 1 млрд грн. Чи варто говорити, скільки можна закупити дронів або бойової техніки на ці кошти?
Далі — тотальна відсутність облаштованих автостанцій. Чому? Одна частина власників автостанцій просто не вбачає в цьому необхідності, адже навіщо ремонтувати, модернізувати, обладнувати автостанції, якщо в межах закону можна просто поставити МАФ? Друга частина автостанцій не мають можливості інвестувати в модернізацію, адже мають конкурувати за перевізників, платити ЗП співробітникам, утримувати будівлю та прилеглу територію та ін.
Для перевізників ситуація не краща. Перевізники, які здійснюють свою діяльність законно, та намагаються не підвищувати вартість проїзду вище, ніж конкуренти, не мають ресурсу для оновлення автобусного парку, модернізації інфраструктури, підвищення кваліфікації персоналу, забезпечення безпеки тощо.
Так, високий рівень нелегальних автомобільних перевезень пасажирів наразі є ключовою та глобальною проблемою у цій сфері, що має своїм наслідком високу загрозу для безпеки пасажирів, недотримання бюджетних коштів, викривлення статистичних даних та стримування розвитку транспортної інфраструктури та ринку, а також їх інтеграції в системи ЄС.
Що пропонується?
Згідно з пояснювальною запискою, прийняття документа допоможе зробити перший крок до комплексного врегулювання автобусного ринку країни.
Що отримає пасажир?
Безпеку під час посадки/висадки з автобуса, необхідний набір послуг: зали очікування, каси та термінали з продажу автобусних квитків, вбиральні, інформаційне табло з розкладом відправлення автобусів, інклюзивну інфраструктуру та допомогу для людей з інвалідністю.
Що отримає перевізник?
Інфраструктуру для комфортного відправлення та прибуття автобусів, організований пасажиропотік, диспетчеризацію, місце для відпочинку водіїв, продаж квитків, медичний нагляд, рівні умови роботи з АС.
Що отримають власники автостанцій?
- Прозорі та прогнозовані умови ведення бізнесу;
На першому етапі організатори перевезень отримають об’єктивну інформацію про пасажиропотік та завантаженість АС для формування транспортної мережі, інформацію про фактичне виконання рейсів перевізниками, задоволених громадян.
На другому етапі, перелік АС та інформація про рівень їх завантаженості дозволить приймати обґрунтовані рішення щодо розвитку транспортної мережі, відкриття нових АС/маршрутів, запровадження додаткового регулювання (наприклад: визначення класовості АС та правил заїзду на них);
Що отримає держава?
Імплементацію українського законодавства до норм та регламентів ЄС, відповідно до яких до АС (терміналів) встановлені вимоги для їх відкриття.
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 724
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 640
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 289
- Реформа "турботи" 236
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11614
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6725
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4681
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4060
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 3019