Як Мінрозвитку планує реформувати пасажирський автобусний ринок України
У превʼю до тексту зазвичай пишуть загальні фрази про ринок і необхідність його реформувати. Я не стану виключенням, проте хочу зробити це за допомогою трьох речень.
Через нелегальних перевізників:
- Держава втрачає понад 1 млрд грн кожного року.
- Пасажири ризикують життям під час подорожі.
- Автостанції не мають змоги (а іноді і бажання) покращувати свою інфраструктуру.
У Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України запропонували документ, який може бути початком для глобального вирішення проблеми. Дочитайте, будь ласка, текст до кінця, адже від вашої обізнаності залежить майбутнє автобусних перевезень в Україні,
Офіційний документ
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України опублікувало проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до постанов КМУ від 18 лютого 1997 р. № 176 та від 11 лютого 2015 р. № 103» (далі – проєкт). Як повідомляють у міністерстві, мета документа – створення офіційного Переліку автостанцій, забезпечення безпечної посадки та висадки пасажирів у пристосованих для цього місцях та покращення надання послуг пасажирських перевезень.
На сьогодні в Україні, враховуючи повномасштабне вторгнення та закриття авіасполучення, автобусні перевезення займають переважну частку серед інших видів перевезень. Проте за останні 20 років правила перевезень не змінювались, кількість автостанцій-кіосків росла, а перевізників-нелегалів стає все більше.
Але чому це погано? Перше і основне: це небезпечно. Незрозумілі місця посадки без відведених місць для перебування під час повітряної тривоги, не прибувший автобус, відсутність відповідальності перед пасажиром в разі ДТП або іншої загрозливої життю ситуації – це далеко не повний список проблем, з якими може зіткнутись пасажир.
Далі — мільярдні суми від несплати податків, які не отримує держава. Станом на кінець 2023 року в Україні майже 39 тис. перевізників, які мають ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, міжнародних перевезень пасажирів автомобільним транспортом. Водночас «тіньові» автомобільні перевезення в певних видах сягають майже 95%. Так, за даними МАПА, у 2023 році оборот ринку нелегальних пасажирських перевезень в Україні склав понад 13,2 млрд грн, а послугами таких перевезень скористалось 341,2 млн пасажирів. Зокрема:
- в міжнародному сполученні: 1,6 млн пасажирів та 3,2 млрд грн оборот, що складає 28% у всіх міжнародних перевезеннях;
- в міжобласному сполученні: 8,6 млн пасажирів та 4,3 млрд грн оборот, що складає 72% у всіх міжобласних перевезеннях;
- в міському та міжміському сполученні: 331 млн пасажирів та 5,7 млрд грн оборот, що складає 94% у всіх перевезеннях цього виду.
Тобто держава у 2023 році недоотримала у вигляді податків та зборів сумарно 1 млрд грн. Чи варто говорити, скільки можна закупити дронів або бойової техніки на ці кошти?
Далі — тотальна відсутність облаштованих автостанцій. Чому? Одна частина власників автостанцій просто не вбачає в цьому необхідності, адже навіщо ремонтувати, модернізувати, обладнувати автостанції, якщо в межах закону можна просто поставити МАФ? Друга частина автостанцій не мають можливості інвестувати в модернізацію, адже мають конкурувати за перевізників, платити ЗП співробітникам, утримувати будівлю та прилеглу територію та ін.
Для перевізників ситуація не краща. Перевізники, які здійснюють свою діяльність законно, та намагаються не підвищувати вартість проїзду вище, ніж конкуренти, не мають ресурсу для оновлення автобусного парку, модернізації інфраструктури, підвищення кваліфікації персоналу, забезпечення безпеки тощо.
Так, високий рівень нелегальних автомобільних перевезень пасажирів наразі є ключовою та глобальною проблемою у цій сфері, що має своїм наслідком високу загрозу для безпеки пасажирів, недотримання бюджетних коштів, викривлення статистичних даних та стримування розвитку транспортної інфраструктури та ринку, а також їх інтеграції в системи ЄС.
Що пропонується?
Згідно з пояснювальною запискою, прийняття документа допоможе зробити перший крок до комплексного врегулювання автобусного ринку країни.
Що отримає пасажир?
Безпеку під час посадки/висадки з автобуса, необхідний набір послуг: зали очікування, каси та термінали з продажу автобусних квитків, вбиральні, інформаційне табло з розкладом відправлення автобусів, інклюзивну інфраструктуру та допомогу для людей з інвалідністю.
Що отримає перевізник?
Інфраструктуру для комфортного відправлення та прибуття автобусів, організований пасажиропотік, диспетчеризацію, місце для відпочинку водіїв, продаж квитків, медичний нагляд, рівні умови роботи з АС.
Що отримають власники автостанцій?
- Прозорі та прогнозовані умови ведення бізнесу;
На першому етапі організатори перевезень отримають об’єктивну інформацію про пасажиропотік та завантаженість АС для формування транспортної мережі, інформацію про фактичне виконання рейсів перевізниками, задоволених громадян.
На другому етапі, перелік АС та інформація про рівень їх завантаженості дозволить приймати обґрунтовані рішення щодо розвитку транспортної мережі, відкриття нових АС/маршрутів, запровадження додаткового регулювання (наприклад: визначення класовості АС та правил заїзду на них);
Що отримає держава?
Імплементацію українського законодавства до норм та регламентів ЄС, відповідно до яких до АС (терміналів) встановлені вимоги для їх відкриття.
- Ефективність адвоката у 2026 році: що визначає результат Вадим Графський вчора о 15:45
- ПДВ для ФОПів: що чекає на малий бізнес та польський досвід Юлія Мороз вчора о 14:14
- Чому високий IQ не гарантує успіху, а EQ вирішує в бізнесі та кар’єрі Олександр Скнар вчора о 09:43
- Забезпечення позову в доменних спорах Ігор Дерев’янко 19.01.2026 21:22
- Після війни – без квартир: чому Україна стоїть на порозі житлової кризи Антон Мирончук 19.01.2026 19:26
- Ганжа планує нові призначення на Дніпропетровщині. Які дивні персонажі Георгій Тука 19.01.2026 17:56
- Адміністративна відповідальність за корупцію: приклади та наслідки Анна Макаренко 19.01.2026 11:59
- Криптоактиви в деклараціях: чому формальне декларування більше не працює Андрій Мазалов 19.01.2026 09:10
- Коли вибір стає точкою зростання, а не слабкості Тетяна Кравченюк 19.01.2026 09:00
- Ваш бізнес коштує $0, доки він залежить від вас Олександр Висоцький 17.01.2026 21:59
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя Дмитро Ламза 17.01.2026 13:26
- Застереження до урядового Трудового Кодесу Андрій Павловський 17.01.2026 00:38
- Набув чинності Закон, який запроваджує в Україні інститут множинного громадянства Олексій Шевчук 16.01.2026 19:02
- Планування в умовах турбулентності: як узгодити фінанси, стратегію та операційку Денис Азаров 16.01.2026 11:54
- Реалістичний шлях законодавчого визнання блокчейн-запису як належної юридичної підстави Олексій Шевчук 15.01.2026 22:10
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя 1194
- Застереження до урядового Трудового Кодесу 788
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії 233
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон 155
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 154
-
На Закарпатті викрили схему "дроблення" бізнесу у мережі фуд-ритейлу – фото
Бізнес 3789
-
Блекаути, децентралізація, популізм: обстріли як тест на ефективність реформ в енергетиці
Думка 2469
-
У Польщі змінили умови для абонплати за радіо і ТБ: тепер треба платити за смартфони та планшети
Бізнес 1647
-
Lviv Croissants відкрився на залізничному вокзалі Одеси – фото
Бізнес 1500
-
У Литві горів завод, що випускає обладнання для ЗСУ. Звинувачують шістьох іноземців – відео
Бізнес 1445
