Ведення бойових дій і пільга по орендній платі, або читаємо ПКУ правильно
Звільнення від плати за землю та податку на нерухоме майно, стало б гарною допомогою для багатьох бізнесів. Але. Завжди є але.
Написати цей пост змусив крайній ступінь здивування від прочитаного в матеріалах деяких «експертів з оподаткування», а також якась повністю паралельна реальність, в якій працює податкова служба в нашій країні. Про якість нормотворчості можна не писати, вона традиційно низька, але на сьогодні це точно не основна проблема.
Мова піде про звільнення від плати за землю та податку на нерухоме майно, яке держава надала усім, чиї об’єкти потрапили у зону, де велися бойові дії або залишилися на окупованих територіях. Це звільнення стало б гарною допомогою для багатьох бізнесів, які отримали додаткові кошти на підтримку своїх співробітників та своєї діяльності. Але. Завжди є але.
Бізнес зрадів, побачивши цю норму, прийняту в далекому страшному березні 2022 року. Верховна Рада тоді додала до Податкового кодексу пункти 69.14 і 69.22 до розділу 10 Перехідних положень, які говорили про те, що:
«…Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації...»
«…тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації…»
«Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.»
Бухгалтери і директори компаній орендарів, власників відповідного майна зрозуміли, що держава підставила плече, зраділи, чекали, що ось-ось з’явиться документ Кабміну, який визначить цей перелік, і гроші, яких і так стало катастрофічно не вистачати, можуть бути витрачені на нагальні потреби. Навіть почали з’являтися перші роз’яснення податкової, як подати декларацію для коригування своїх зобов’язань, в код пільги поставити номер закону, і все буде добре.
Здавалося б, що може бути не так? Виявилося, що все.
Кабмін не скористався своїм правом-обов’язком визначити відповідний перелік територій ні через місяць, ні через півроку. Сміливі компанії почали подавати уточнюючі декларації і знімати податкові зобов’язання, за періоди з березня місяця 2022 р., роблячи це на підставі давно прийнятої норми закону, і згадуючи стрілянину, ворожу техніку і прильоти на вулицях рідних міст, розуміючи, що не може бути іншого рішення. Якщо в березні тут це відбувалося, то ти маєш право на пільгу, надану державою.
Тим часом почалися камеральні перевірки податкової служби, з яких компанії виходили з актами, ППРками, донарахуваннями. Дивно при цьому, що деяким знімали донарахування на етапі подання пояснень до акту, а деякі вже пішли в суди.
І тут, хопа, новина! 6 грудня 2022 року Кабмін приймає перелік! Славімо його! А, ні. Не славімо. Замість очікуваного переліку Кабмін доручає затвердити такий перелік Мінреінтеграції. В принципі, можливий варіант розвитку подій, але він є нетрадиційним для української законотворчості і фіскального світосприйняття.
В той же час Кабміну згідно закону сказано не затвердити перелік, а визначити. Ось він так і визначив, шляхом делегування цих повноважень профільному органу, чому ні. Але ж забули, що податкова в нас таки українсько-традиційна. В принципі, бізнес та професійна спільнота одразу почали підозрювати, що менеджерський прийом делегування не сподобається фіскалам, і були таки праві. Але фіскали перевищили самих себе, про що далі.
22 грудня 2022 року Мінреінтеграції своїм наказом №309 затверджує відповідний перелік. Навіть не один, а декілька – перелік територій, на яких ведуться (велись) бойові дії, перелік територій на яких можливі бойові дії, перелік окупованих територій.
В принципі, ок. Що нам каже Податковий кодекс – велися бойові дії, - є пільга. Що робить Мінреінтеграції – каже, ось перелік де велися бойові дії. Наприклад, там є Київ. Крім цього переліку, Київ є ще в переліку територій, на яких можливі бойові дії (з визначенням періоду такої можливості). Тобто, Київ потрапляє в перелік територій, де велися бойові дії, Податковий кодекс говорить – ОК, пільга до 31 грудня року наступного за тим, коли закінчився воєнний стан.
Що говорить податкова, а що найпарадоксальніше, деякі «експерти в галузі оподаткування»? Не все так однозначно, потрібно роз’яснення, і взагалі, в переліку вказано період активних бойових дій, а значить пільга застосовується в цей період.
Стоп.
Це що? Нормотворчість від фіскалів і «експертів»? Але ж в законі чітко вказано – якщо на певній території велися бойові дії (це може бути один день!) то пільга застосовується до кінця року, наступного за роком завершення воєнного стану. Все. Чітко і зрозуміло. Юридичним фактом, що дає право на застосування пільги протягом всього періоду визначеного законом, є ведення бойових дій, незалежно від їх тривалості, дати початку та закінчення.
Якщо до процедури визначення переліку можна задавати питання, бо в даному випадку процедура не є традиційною для нас, але що зі строками, звідки питання і таке викривлення тлумачення? Як написане в Податковому кодексі можна зрозуміти по іншому?
Декілька днів назад стався сіквел цієї історії – було розповсюджено новину про виключення Києва з переліку територій «можливих бойових дій». І знову «експерти» почали віщування про ну от, ми ж казали, - бачите, виключили. В мене особисто, складається враження що багато хто не зміг цей перелік дочитати далі першої згадки слова Київ, в даному випадку, але висновки почали робити. Крім того, чомусь в першій редакції переліку територій можливих бойових дій, Київ в п.1.11 вказано з датою початку можливості виникнення бойових дій – 11.08.2022 р. Що це за дата невідомо, тому не дивно, якщо цей рядок переліку виключено. Але що це змінює? З переліку територій, де велися бойові дії Київ не виключено. Звідки ці одноголосні зойки податкової і «експертів»?
Але й це не все. Є історія для внутрішнього користування податкової служби, яку транслюють назовні інспектори. Там все набагато гірше – мовляв, навіщо взагалі про цей перелік вести мову, він лише для виплат ВПО застосовується. Це реальний пасаж працівника податкової служби. Сміятися можна і потрібно, так. Тобто, документ взагалі ніхто не читав. Але як в анекдоті, «просто гроші дуже потрібні».
Ця тема декілька раз спливала в телеграм каналі нардепа Ярослава Железняка, в контексті, з Кабміном все складно, ВР прийняла, а далі що ж. Там же підіймалось питання, що ця норма коштує бюджету мільярди гривень. Може справжня причина якраз в цьому? Схоже на те. Але закон прийнято, і він є чинним, і державні органи намагаються уникнути його виконання.
Усім, хто вирішить судитися за донарахування пропоную брати на озброєння очевидні речі:
1) ПКУ передбачає підставою надання пільги виключно факт ведення бойових дій на певній території – незалежно від тривалості бойових дій, дати початку і закінчення. Перелік територій, де бойові дії названо можливими, не стосується надання податкових пільг.
2) ПКУ уповноважив визначити Кабмін перелік відповідних територій. Не затвердити, а визначити. Кабмін зробив це, шляхом уповноваження своєю постановою Мінреінтеграції. Мінреінтеграції затвердило перелік.
3) Пільга, передбачена ПКУ надається на строк, визначений самим ПКУ – це з 1 березня 2022 р. по 31 грудня року наступного за роком скасування воєнного стану.
Наша справа вже в суді, приєднуйтесь і ви.
- Яйце чи курка? Проєкт чи Постанова? Що має бути першим? Євген Власов 16:34
- "Національний кешбек", "єПідтримка" та "єКнига": чому ці програми важливі? Віктор Круглов 14:22
- За ґратами, але з гідністю: Як новий закон змінює підхід до прав ув’язнених в Україні Дмитро Зенкін 13:03
- Знищення архаїзмів: Чому на міжнародних маршрутах прибрали конкурсні комісії Альона Векліч 12:59
- Доцільність оскарження акту перевірки закупівель Держаудитслужби Євген Морозов 10:15
- Тест на державницьке мислення Євген Магда вчора о 18:48
- Правова стратегія для захисту інтересів дитини у суді Юрій Бабенко вчора о 16:36
- Як українським компаніям укласти PPA: Європейський досвід та рекомендації для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 13:27
- Оголошення громадянина померлим в судовому порядку Євген Морозов вчора о 11:06
- Закони зруйнованих домівок: як припинити право власності на знищену нерухомість Світлана Приймак вчора о 10:55
- Адвокатура +5 балів: нові правила професійного розвитку Дмитро Зенкін вчора о 10:40
- Податкова нарахувала податок без підстав: як захистити свої права Павло Васильєв 16.12.2024 15:33
- Реституція сторін за нікчемним договором оренди нерухомого майна Євген Морозов 16.12.2024 11:47
- Диплом за кутом: що не так із фальшивками та системою? Дмитро Зенкін 16.12.2024 10:15
- Пропущені строки звернення до суду військовослужбовцем: що постановив Верховний Суд? Світлана Приймак 16.12.2024 10:10
-
З 1 січня перетнути кордон з оформленою у день виїзду "Зеленою карткою" водії не зможуть
Фінанси 20619
-
Завод, де виробляють Вухастик, перейшов у власність держави
Бізнес 12213
-
Таємниця захмарних ставок. Чому оренда землі в Україні дорожча, ніж в Нідерландах
Бізнес 4059
-
"Колективний бойко" знає, за що зараз бореться
Думка 3690
-
Графіки знову скасовано. 18 грудня в Україні не відключатимуть світло
оновлено Бізнес 3317