Щодо відповідальності за провокацію злочину в Україні
Однією з дискусійних проблем, що обговорюється в останні роки серед науковців та експертів в галузі кримінального права та має важливе практичне значення, є проблема відповідальності за провокацію злочину. Зважаючи на останні події, пов’язані з затриманням
Однією з дискусійних проблем, що обговорюється в останні роки серед науковців та експертів в галузі кримінального права та має важливе практичне значення, є проблема відповідальності за провокацію злочину. Зважаючи на останні події, пов’язані з затриманням агента Національного антикорупційного бюро України з підозрою у вчиненні провокації підкупу (злочин, передбаченою ч. 1 ст. 370 КК України), дана тема набула актуальності також й в українському суспільстві. [1]
Аналіз зарубіжного досвіду та наявних наукових джерел (зокрема, праць О.І. Альошиної, В.Д. Іванова, В.Ф. Кириченко, С.Н. Радачинського, А.А. Піонтковського), на наш погляд, може свідчити про те, що сучасне кримінальне законодавство України не містить правових норм, які б дозволили вирішити проблему відповідальності за провокацію злочину в повному обсязі, хоча в іноземних державах (США, Японії, Іспанії) зазначений інститут вже давно реалізовано у вигляді відповідних норм кримінального законодавства. Кримінальний кодекс України [2] встановлює кримінальну відповідальність тільки за провокацію підкупу, хоча провокаційна діяльність можлива фактично щодо будь-якого умисного злочину: провокації у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, зброї, викрадень, зґвалтувань і т.д. Тому заслуговують на увагу позиції вчених про включення у Загальну частину Кримінального кодексу України норми ,,провокація злочину”.
У літературних джерелах містяться різні думки науковців щодо відповідальності за провокацію злочину. В.Д. Іванов пропонує провокаторів притягувати до відповідальності як підбурювачів або організаторів [3, с. 31]. Зустрічаються пропозиції розглядати провокацію як пособництво або вважати її окремим злочином [4, с. 19].
О.І. Альошина під провокацією злочину розуміє завідоме створення особою обстановки, що викликає вчинення іншою особою злочину, або співучасть у такому злочині з метою її викриття, шантажу або заподіяння іншої матеріальної чи нематеріальної шкоди такій особі [5, с. 4].
Окремо можна виділити позицію Головного юридичного управління Верховної Ради України щодо доповнення Кримінального кодексу України статті про кримінальну відповідальність за провокацію злочину, яка була висловлена перед розглядом проекту Закону України ,, Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції”. Суть вищезазначеної позиції зводилась до того, що відповідно до чинного законодавства особа, яка підбурює іншу особу вчинити діяння, яке є злочином, у тому числі й корупційне, є співучасником такого злочину (ст. 27 КК України) та підлягає відповідальності за тією ж статтею Кодексу, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем (ст. 29 КК України). Враховуючи наявність у кримінальному законодавстві України відповідальності за підбурювання до злочину, спеціалісти Головного юридичного управління висловили незгоду щодо можливого ,,виділення” в якості окремого злочинного діяння провокації злочину. [6].
Зі вказаною позицією не можливо погодитись, оскільки провокація злочину містить характерну особливість, якою даний інститут відмежовується від інституту підбурювання до злочину – спеціальна мета провокатора, яка полягає у викритті потерпілого, його шантажу або заподіяння іншої матеріальної чи нематеріальної шкоди такій особі. Отже, провокація є більш ширшим поняттям, ніж підбурювання.
Також відмінною рисою провокації є здійснення певних активних дій в ситуації, коли не було достатніх підстав вважати, що злочин був би вчинений без провокаційних дій.
Оскільки ч. 4 ст. 27 КК України, яка дає визначення діям підбурювача, не характеризує в повній мірі дії провокатора злочину, враховуючи зарубіжний досвід вирішення порушеної проблеми, на нашу думку, законодавцю варто розглянути можливість доповнення розділу VI Загальної частини КК України ,,Співучасть у злочині” статтею ,,Провокація злочину” в наступній редакції: провокацією злочину є завідоме створення особою обстановки, що викликає вчинення іншою особою злочину або співучасть у ньому, з метою її викриття, шантажу або заподіяння іншої матеріальної чи нематеріальної шкоди такій особі. Провокатор підлягає кримінальній відповідальності за відповідною частиною статті Загальної частини цього Кодексу і тією статтею (частиною статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем.
Також, на нашу думку, доцільно б було доповнити розділ ХVIII Особливої частини ,,Злочини проти правосуддя” спеціальною статтею, яка би передбачала відповідальність за провокацію злочину службовими особами правоохоронних органів і містила наступний зміст: Провокація злочину службовою особою правоохоронних органів:
1. Завідоме створення службовою особою правоохоронних органів обстановки, що викликає вчинення іншою особою злочину або співучасть у ньому, з метою притягнення такої особи до відповідальності;
2. Ті самі дії, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.
Список використаних джерел:
1. Агента НАБУ затримали при спробі дати хабара чиновниці ДМС України.
2. Кримінальний кодекс України: Закон від 05.04.2001 р. (станом на 18.04.2013 р.).
3. Иванов В.Д. Предупреждение и пресечение органами внутренних дел подготавливаемых преступлений: Учеб. пособ.– Хабаровск: Хабар. ВШ МВД СССР, 1984. – 64 с.
4. Радачинский С.Н. Ответственность за провокацию взятки либо коммерческого подкупа: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08. – Ростов-н/Д, 1999. – 188 с.
5. Альошина О.І. Провокація злочину (кримінально-правове дослідження): Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08. – Дніпропетровськ, 2007. – 19 с.
6. Зауваження до проекту Закону України ,, Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції” (реєстраційний № 1660-д).
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87049
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11247
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9246
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5717
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5422