Тендер vs монополія. Чому перемога ринку неминуча
Чому проведення прозорих тендерів унеможливлює монополізацію ринку.
Уявімо, що ви продаєте яблука зі свого саду. Ви – підприємець. Ваш сусід теж торгує яблуками. У вас приблизно один і той же покупець, тому потрібно старатись з усіх сил, щоб справити краще враження і завоювати більше клієнтів.
Ви з сусідом починаєте ретельніше підбирати добрива, виводити нові сорти, краще доглядати за яблунями – покращуєте продукт. За цих умов ми маємо розвиток саду (підприємства) і кращі яблука (продукт) на виході. Це – здорова конкуренція!
Тепер уявимо ситуацію, коли поруч з вами на ринку з’являється людина, яка отримала від держави три гектари землі під яблуневі сади та право не платити податки на 10 років. Якість його яблук може бути гірша, але ціна нижча в три рази.
Левова частка ваших покупців може піти від вас, спокусившись на більш вигідну ціну. Вам же знижувати ціну просто невигідно. Коли доводиться конкурувати з таким монополістом - ви опиняєтесь в нерівних умовах.
Низька ціна його продукту – результат не ефективності виробництва, а проста перевага в початкових умовах ведення бізнесу. Привілейоване становище одного підприємства на ринку дозволяє йому активно нарощувати обсяги, уникаючи ризиків, пов’язаних з конкуренцією та ризиком потенційної втрати клієнтів, які можуть спокуситись на більш вигідну пропозицію.
Що таке монополія і чим вона страшна?
Монополія – це відсутність конкуренції на ринку, що призводить до падіння якості послуг та нераціонального ціноутворення.
Бажаною і позитивною монополія залишається винятково для монополіста. Для решти ж вона проявляється в цілому ряді негативних явищ: від невиправданого завищення цін, падіння якості товару до початку економічної кризи.
Коли процес монополізації виходить із під контролю в гру повинна вступати держава. Сьогодні в Україні створено цілісну систему правових та організаційних механізмів антимонопольної діяльності. Так, контроль за дотриманням антимонопольного законодавства в нашій країні здійснюється Антимонопольним комітетом України відповідно до його компетенції.
Згідно з законодавством, монопольним вважається ситуація на ринку, коли частка підприємця перевищує 35%. Законом передбачається наявність та механізм контролю за створенням, реорганізацією (злиттям) фірм з метою запобігання утворення монополій, система штрафів для підприємців-монополістів і посадових осіб, а також відшкодування збитків, заподіяних зловживанням монопольним становищем та недобросовісною конкуренцією.
Однак, головним на сьогодні дієвим запобіжником на шляху монополізації є тендерні закупівлі. Впровадження системи тендерів створює рівні умови для всіх учасників ринку. За таких умов ми знову повертаємось до ситуації, за якої вирішальну роль грають не обсяги виробництва чи частка підприємця на ринку, а якість товару і виробництва.
Тендер створює однакові можливості та умови для всіх підприємців. Перевага надається виключно тому, у кого найоптимальніше співвідношення ціна-якість товару. Це дозволяє формувати діючу ринкову економіку.
Якщо будь-яке підприємство здійснюватиме закупівлі через відкриті тендери, то правила гри будуть рівними для всіх. Таким чином буде створений прозорий ринок, де кожен учасник конкуруватиме. На виході ми матимемо покращення якості товару та ціну, яка є показником ефективності роботи підприємства, а не наслідком привілею на ринку.
Наостанок, повертаючись до нашого прикладу з яблуками, слід зауважити, що одних тендерів мало, щоб стримати узурпацію ринку яблуневим магнатом з трьома гектарами саду, тут потрібно й втручання АМКУ.
Отже, рівний доступ до ринку та вчасна реакція від АМКУ = здорова конкуренція, яка сприятиме науково-технічному розвитку виробництва, підвищенню якості товару та адекватному ціноутворенню. Це є найбільш бажаною ситуацією для держави, для підприємців та для споживачів. Для всіх. Ну, крім монополіста, звичайно.
- НеБезМежне право Сергій Чаплян вчора о 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова вчора о 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко вчора о 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка вчора о 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок вчора о 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель вчора о 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 746
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 479
- Реформа "турботи" 251
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 132
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 118
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 33334
-
"Кремль втрачає контроль". Що означає конфлікт Росії з Азербайджаном
18514
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 12820
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 8519
-
Bloomberg: Росія хоче продати частку у першій турецькій АЕС "Аккую" за $25 млрд
Бізнес 5880