Владні спекуляції навколо прожиткового мінімуму
Зауваження до законопроекту №3515 «Про внесення змін щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення» (н. д. Третьякова Г.М. та інші слуги)
Урядами Зеленського в держбюджеті встановлено штучно занижений розмір прожиткового мінімуму, вдвічі менший за фактичний показник.
Так, відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах квітня 2020 року у розрахунку на місяць на одну особу становив:
- з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 4 410,97 грн;
- для дітей віком до 6 років – 3 596,62 грн;
- для дітей віком від 6 до 18 років – 4 421,63 грн;
- для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 4 948,30 грн;
- для осіб, які втратили працездатність – 3 263,87 гривень (в держбюджеті 1638 грн).
Таким чином, Зе-владою встановлений на квітень 2020 року (2 027 грн.) прожитковий мінімум занижено у 2,2 рази порівняно з його фактичним розміром або на 2 384 грн, а для працездатної особи (2 102 грн ) - у 2,3 рази або на 2 846 гривень!
Розуміючи цей ганебний для влади факт група депутатів Слуг на чолі з пані Третьяковою перед місцевими виборами вирішили погратися і поманіпулювати з прожитковим мінімумом, що є базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти, державні соціальні допомоги та соціальні виплати.
20 травня цього року зареєстровано законопроект №3515 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення» (н. д. Третьякова Г.М. та інші)
В порушення Конституції України, Європейської соціальної Хартії. рекомендацій МОП, цей проект закону фактично нівелює саме поняття прожиткового мінімуму та повністю змінює методологію його визначення.
Назва законопроекту не відповідає змісту, оскільки у законопроекті не зазначено жодних передумов для підвищення прожиткового мінімуму.
У порушення статті 22 Конституції України якою передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян, законопроектом пропонується:
Вилучити із Кодексу законів про працю та Закону України «Про оплату праці» норму, що розмір мінімальної заробітної плати не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто це може призвести до того що роботодавці будуть виплачувати зарплату працівникам нижчу за прожитковий мінімум!
В Законі України «Прожитковий мінімум» в статті 1 замість нинішнього визначення прожиткового мінімума пропонується лише записати «Прожитковий мінімум – прийнятний рівень витрат, який дозволяє підтримувати достатній рівень життя людини, притаманний суспільству. Прожитковий мінімум встановлюється на одну особу»; все інше вилучити.
Змінюється сферу застосування прожиткового мінімуму і зовсім виключається стаття 3 про принципи формування наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг.
Законопроектом пропонується встановлення розміру прожиткового мінімуму до середньомісячної заробітної плати:
у 2021 році – 40 відсотків;
у 2022 році – 41 відсотків;
у 2023 році – 42 відсотків;
у 2024 році – 43 відсотків;
у 2025 році – 44 відсотків;
у 2026 році – 45 відсотків;
у 2027 році – 46 відсотків;
у 2028 році – 47 відсотків;
у 2029 році – 48 відсотків;
у 2030 році – 49 відсотків;
у 2031 році – 50 відсотків.
У Пояснювальній до законопроекту не зазначено, як визначено і чому саме таке відсоткове співвідношення.
У законопроекті відміняється встановлення різних штрафів у відсотках до прожиткового мінімуму та встановлюються їх розміри у відношенні до розрахункової величини. Є незрозумілим як зміняться розміри штрафів.
Крім того до 2025 року Уряду плануються доручити створення нового органу виконавчої влади, діяльність якого буде спрямована на систематичне дослідження витрат домогосподарств, та затвердити методологію формування прожиткового мінімуму, розрахунок якої базуватиметься на фактичних витратах домогосподарств, хоча цю роботу зараз і так виконує Дежстат та Міністерство соціальної політики.
Також проектом закону пропонується змінити підходи до встановлення розмірів посадових окладів. А саме не в залежності від прожиткового мінімуму, а від мінімального розміру посадового окладу для відповідних категорій працівників, який передбачається затверджувати законом про Держбюджет на відповідний рік.
Із тексту законопроекту не зрозуміло, як будуть здійснюватися соціальні виплати (допомоги, пенсії тощо), які на даний час визначаються залежно від прожиткових мінімумів для відповідних категорій осіб.
Норми законопроекту будуть мати прямий вплив на доходи та видатки бюджету, але до законопроекту не надано жодних розрахунків і фінансово-економічних обґрунтувань...
- Планування в умовах турбулентності: як узгодити фінанси, стратегію та операційку Денис Азаров 11:54
- Реалістичний шлях законодавчого визнання блокчейн-запису як належної юридичної підстави Олексій Шевчук вчора о 22:10
- Чому бізнес-партнерства руйнуються: ілюзії, дедлоки та правила виживання Олександр Скнар вчора о 21:02
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон Тетяна Бойко вчора о 16:06
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії Павло Лодин вчора о 14:18
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики Сергій Комнатний 14.01.2026 14:53
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж 14.01.2026 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк 13.01.2026 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук 13.01.2026 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко 12.01.2026 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь 10.01.2026 16:15
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба 09.01.2026 17:40
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 956
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 705
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 131
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон 97
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік 93
-
"Будувати якнайшвидше". Шмигаль окреслив свою позицію щодо нових блоків на ХАЕС
Бізнес 71882
-
Продажі акумуляторів LiFePO4 зростають. Чи варто переплачувати за них під час блекаутів
Технології 6822
-
2016-й знову в моді: які тенденції відроджуються у 2026-му
Життя 6706
-
"Світла нема, води нема". У Львові не змогли відкритися популярні ресторани
Бізнес 6435
-
BP зазнала рекордних $5 млрд збитків від "зеленої" енергетики
Бізнес 3642
