Штучна трава: третє покоління

У попередній статті я коротко розповів про «космічну» історію створення штучної трави та про три етапи її розвитку. Сьогодні хочу зупинитися на тому, що ж таке покриття третього покоління, і чому в усьому світі спортклуби, стадіони та зони відпочинку переходять на це рішення. До прикладу, у США штучна трава на сьогодні вкриває близько 200 000 кв.км. і використовується на 700 000 спортивних майданчиків. У Європі щороку приблизно 5000 спортивних полів обладнуються штучною травою. На штучному покритті проходять відбіркові матчі Чемпіонату Європи з футболу та матчі Ліги чемпіонів УЄФА.

За 50 років розвитку штучна трава перетворилася з нейлонового килимка на високотехнологічну систему. Це складне інноваційне рішення складається з багатошарової основи, на яку розстеляється штучний газон. Важливо, щоб кожен елемент системи відповідав чітким нормам, тоді і весь майданчик витримає заплановане навантаження довгий час. Згідно світових стандартів таке поле має зберігати свої характеристики щонайменш 5-7 років, навіть при максимальних навантаженнях. Треба враховувати, що навантаження на тренувальні та шкільні поля буде суттєво більшим, так як на них одночасно перебуває зазвичай більше 22 футболістів. Штучне трав'яне покриття повинне мати стабільну поверхню, забезпечувати достатнє зчеплення з взуттям і пружинити під ногами спортсменів та залишатися зеленим протягом усіх цих років. І, безумовно, всі матеріали мають бути екологічними і безпечними для здоров’я.

На сьогодні система третього покоління складається з наступних частин чи шарів:

- Штучний газон – це власне волокна трави, які міцно закріплюються до основи в процесі тафтингу (тафтинг - прошивка пучками трави основи покриття). В залежності від того, які волокна використовуються - прямі чи текстуровані (тобто закручені, хвилясті), можна отримати різні параметри поля. До того ж характеристики поля можуть змінюватися, якщо використовувати волокна, які мають різну форму у перерізі. Текстуровані волокна дозволяють суттєво зменшити міграцію засипки, «кучерявий» ворс краще утримує і швидше відновлює свою висоту і пружність, не «лягає» і не ламається. При цьому резиновий гранулят утримується всередині трави і завдяки хвилястій текстурі волокон суттєво менше нагрівається.

- Наповнювач, яким засипається штучний газон. Цей шар складається з кварцового піску, поверх якого засипається резиновий гранулят. До речі, в останніх наукових розробках використовується наповнювач з піску особливого різновиду, де кожна піщинка окремо огорнена полімером, який на 60% складається з біокомпонентів. Саме від наповнювача залежить якість зчеплення газону з взуттям спортсменів, особливо при різкій зміні темпу чи напрямку руху. Цей шар гарантує передбачуваний і контрольований відскік м'яча, а також захист гравців від травм.

- У разі необхідності до комплексного рішення додається нижній пружний шар (так званий shockpad), який знаходиться безпосередньо під травою. Цей шар потрібен, коли поле потрібно побудувати на дуже жорсткій поверхні, наприклад, на бетонній чи асфальтній, якщо необхідно суттєво покращити амортизаційні характеристики майбутнього поля. Він виготовляється з гумових гранул та зв’язуючої речовини. Цей шар забезпечує необхідну пружність покриття, яка особливо важлива для безпеки гравців. В той же час він відповідає за вирівнювання будь-яких недоліків поверхні.

Кінцевою метою при створенні штучного поля є підбір оптимальної комбінації висоту ворсу та форми трави, товщини резинових гранул та піску, та використання резинової підложки під трав’яне полотно у разі необхідності. Це дозволить досягти таких фізичних та експлуатаційних характеристик, які будуть максимально наближеними до звичайного, живого трав’яного поля. При цьому зрозуміло, що штучне поле може використовуватися набагато довше і інтенсивніше, ніж натуральне.

Кожен елемент у даній системі третього покоління є ключовим і тому проходить численні тести та лабораторні перевірки. Наприклад, зразки полотна газону проходять тест на спеціальному пристрої, який за допомогою шипованих роликів імітує механічне старіння ворсового покриття та перевіряє міцність закріплення пучків ворсу на основі, як при звичайному використанні при грі спортсменів у бутсах. Волокна трави мають витримувати максимальні навантаження, не вириватися з полотна і не ламатися. Полотно має залишитися цілим і непосіченим навіть після 100 000 циклів перевірки. Особливо це важливо для зон активної гри (наприклад, зони біля воріт).

Технології не стоять на місці, і на нещодавній міжнародній конференції по штучній траві «The Grass Yarn and Tufters Forum 2017» учасники демонстрували останні розробки в цій сфері. Наприклад, одна з компаній наразі займається питанням, як саме мають розташовуватися молекули у волокнах трави, щоб забезпечити оптимальні її характеристики. Один з напрямків створення високотехнологічних спортивних поверхонь, яким зараз займається ФІФА, - створення гібридних полів, де будуть поєднуватися жива і штучна трава.

Хтозна, можливо ми з вами станемо свідками впровадження наступного, четвертого покоління штучної трави, яка за своїми параметрами буде ще більш безпечною і комфортною для гравців.