Після кандидатства: Конкурсний відбір суддів КСУ як умова набуття статусу держави-члена ЄС

28 лютого 2022 року Україна подала офіційну заявку на членство в Європейському Союзі. 17 червня Європейська комісія рекомендувала надати Україні статус кандидата на членство у ЄС. 23 червня це рішення було підтримано Європейським парламентом та Європейською радою і тепер Україна є офіційним кандидатом на членство в ЄС. Водночас Європейська комісія наголосила на тому, що Україні необхідно вчинити ряд кроків, і першим з них був названий ухвалення та впровадження законодавства щодо процедури відбору суддів Конституційного Суду України, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їх доброчесності та професійних навичок, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії (enact and implement legislation on a selection procedure for judges of the Constitutional Court of Ukraine, including a pre-selection process based on evaluation of their integrity and professional skills, in line with Venice Commission recommendations). 

Чому Україні було надано таку рекомендацію?

Конституційна реформа 2016 р. змінила порядок призначення суддів Конституційного Суду України (КСУ) та кваліфікаційні вимоги до кандидатів та такі посади: суддею КСУ може бути громадянин України, який володіє державною мовою, на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ятнадцять років, високі моральні якості та є правником із визнаним рівнем компетентності, а відбір кандидатур на посаду судді КСУ має здійснюватися на конкурсних засадах у визначеному законом порядку. 

Однак, Закон України “Про Конституційний Суд України”, який був ухвалений у 2017 р. передбачив, що кожен із субʼєктів призначення — Президент України, Верховна Рада України, зʼїзд суддів — проводить окремий конкурс на власний розсуд. На практиці вимоги щодо конкурсу або ігнорувалися або виконувалися наполовину. Наприклад, лише Президент України проводив конкурсний відбір через створену ним самим конкурсну комісію. Крім того, в Регламенті ВРУ була передбачена обовʼязкова попередня політична підтримка кандидатів у судді КСУ депутатськими фракціями, що нівелювали всю логіку конкурсного відбору суддів КСУ. Не було також розроблено уніфікованих правил конкурсного відбору та перевірки рівня компетентності чи доброчесності кандидатів на посади суддів КСУ. 

Таки чином, станом на сьогодні 9 із 15 наявних суддів КСУ були призначені та набули повноважень після набрання чинності реформою 2016 р., однак без дотримання належним чином положень Конституції щодо конкурсного відбору. Крім того, у КСУ все ще існує 3 вакантних посади суддів КСУ, які не заповнюються (дві вакансії за квотою зʼїзду суддів, одна вакансія за квотою Верховної Ради України).  

Громадянське суспільство ще з 2016 р. наголошувало на потребі невідкладного врегулювати відбір кандидатур на посаду судді КСУ на прозорій конкурсній основі, який забезпечить відповідність майбутніх суддів КСУ конституційним вимогам, передусім щодо високих моральних якостей та визнаного рівня правничої компетентності через єдину конкурсну комісію. Для цього потрібні негайні зміни в закони “Про Конституційний Суд України” та “Про Регламент Верховної Ради України”.

В ході політичного протистояння між Президентом України та КСУ внаслідок ухвалення останнім скандального рішення № 13-р/2020 від 27.10.2020 р. щодо е-декларування Україна звернулася за оцінкою відповідного рішення до Венеційської комісії. У грудні 2020 р. Венеційська комісія, оцінивши це рішення, між іншим,  закликала Україну:

- передбачити нову процедуру відбору кандидатів на посади суддів КСУ, зокрема, за допомогою спеціального органу з міжнародним компонентом (screening body with an international component), до складу якого ввійдуть як представники громадянського суспільства, так і міжнародні експерти з прав людини; 

- утриматися субʼєктів призначення від заповнення наявних вакансій в КСУ до того, як будуть імплементовані в законодавстві України оновлені правила відбору кандидатів на посади суддів (див. Висновок Венеційської комісії CDL-AD(2020)039).

А сьогодні вже ЄС закликає Україну зробити ту ж саму річ, про що говорить громадянське суспільство вже 6 років. Але цього разу, як бачимо, імплементація конституційної вимоги щодо конкурсного відбору суддів КСУ фактично є вимогою, виконання якої повʼязане з набуттям Україною статусу повноправного члена ЄС.  

Тому цього разу Україна не має права зволікати. Необхідно діяти негайно та проводити відповідні реформи!