"Значно більше" пошкоджених війною пам’яток що приховані на поверхні

“За майже два повних роки повномасштабної війни Росія завдала збитків українській культурі на загальну суму 3,5 мільярда доларів. Завдані РФ пошкодження у 2023-му зросли на 40% у порівнянні з минулим роком і налічують 341 культурний об’єкт проти 248 об’єктів у 2023, свідчать підрахунки ЮНЕСКО.” (1)  

Хоча пані Кріста Піккат, (директорка департаменту з питань культури та надзвичайних ситуацій ЮНЕСКО), визнала що кількість пошкоджених війною пам’яток може бути значно більшою, у цій публікації я спробую пролити світло на обсяг того що ховається за поняттям - “значно”. 

За її словами, на момент вторгнення Росії та територію України Міністерство культури та інформаційної політики і ЮНЕСКО не мали баз даних з усіма культурними об’єктами в країні.

А якщо точніше, в міністерстві культури була відсутня будь-яка база даних яка б мала геоінформаційну складову, і яку можна було б використовувати для оперативного моніторингу. Додамо також, що такої бази МКІП немає досі.

Нещодавно МКІП і Мінцифри презентували, що 01.01.2024 буде запущено “Реєстр нерухомих об'єктів культурної спадщини "єПам'ятка"(2), проте, через майже два місяці після цієї дати, ми не маємо жодного нового ресурсу з яким можна ознайомитись. Своєю чергою, опублікований реєстр пам’яток(3),  не містить інформацію і про половину об’єктів культурної спадщини місцевого значення, зокрема в Криму, і в окремих інших областях. 

Тому іноді, щоб визначити, чи є пошкоджений об’єкт культурною спадщиною, треба проводити маленьке розслідування.

МКІП збирає дані про пошкодження пам’яток від структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, які в межах своїх ресурсів і доступу до пам’яток, збирають їх по різному. На територіях бойових дій, наближених до них, інформація часто збирається на основі повідомлень у ЗМІ, такий підхід, окрім того, що є малоінформативним, майже повністю виключає можливість отримати комплексну інформацію у цій сфері на територіях що окуповані.

Дані про втрати культурної спадщини України також збираються різними громадськими організаціями та ініціативами у різних нішах і вигляді, досліджуються різні категорії пам’яток. Ці дані не стають офіційними і не систематизуються, у зв’язку з неспроможністю держави, і МКІП зокрема, організувати цю роботу.

Пам’ятки архітектури, історії, науки і техніки, монументального мистецтва, так само як і об'єкти культурної інфраструктури, на підконтрольній Україні території та в зоні бойових дій, знищуються переважно через обстріли. Проте, не слід відкидати фактори ризику пов’язані з руйнацією будівель та їх інженерної інфраструктури через відсутність обслуговування, на територіях звідки масово емігрувало населення.

Відсутність опалення, розірваний через морози трубопровід і відсутність ремонту зовнішніх інженерних комунікацій можуть руйнувати старі будівлі подекуди серйозніше за обстріли. Цей, непомітний, на перший погляд, процес, матиме все більший вплив з часом, зараз не розглядається як фактор нанесення шкоди що пов’язана з воєнною агресією і не врахований у більшості досліджень.

Пам’ятки що є об’єктами архітектури, на окупованих територіях зазнають також руйнувань через незаконну діяльність органів окупаційної влади РФ. На регулярній основі проводять роботи з реставрації та реконструкції пам’яток, що не відповідають українському законодавству і будівельним нормам, у результаті яких втрачається автентичність об’єктів.

Також, у офіційних цифрах що публікуються рідко можна побачити дані про стан об’єктів археології та культурних цінностей (речей), але характер війни взагалі, і політики РФ в Криму зокрема, свідчить що в цій сфері шкоду заподіяно чи не найбільшу.

Підрахунок втрат української культури від війни більшістю ведеться починаючи з 2022 року, але слід також нагадати, втрати, як і війна, почались у 2014.

Для прикладу, під час реалізації проєкту будівництва так званої траси “Таврида” знищено біля сотні об’єктів археології у Криму, зараз РФ планує вдвічі масштабніший проєкт на захопленій території Приазов’я, що як і у випадку з реалізацією “Тавриди” беззаперечно, має в першу чергу військову мету.

Будь-який користувач ресурсом “Deep State”  бачив масштаби оборонних споруд які збудовані на територіях азово-чорноморського степу, місця колишнього кочів'я народів які залишили там сліди своєї тисячолітньої діяльності. Можна з упевненістю сказати що там загинули сотні пам’яток археології, ми бачили як це відбувалось на звільнених тепер територіях Херсонщини.

Повертаючись до Криму, точно можна сказати, що у період  між 2014-2023 років Міністерством культури РФ надано 1355 дозволів на проведення археологічних розкопок на території окупованого АРК та м. Севастополя (за матеріалами офіційних джерел РФ), кожен з цих дозволів є порушенням положень Гаазької конвенції, і кваліфікується як воєнний злочин.  Участь у цих роботах прийняло 175 російських науковців які є представниками більшості провідних наукових інституцій РФ, які тепер є організаторами воєнних злочинів, а ці їх співробітники виконавцями.  Під кожен такий “дозвіл” частково знищувалась принаймні один об’єкт археології, але в багатьох випадках - повністю, і більше одного. Тобто, під час цих розкопок знищено більше тисячі об’єктів культурної спадщини, пошкоджено квадратні кілометри культурного шару, вилучено і переміщено сотні тисяч предметів що є культурними цінностями України, тобто - культурною спадщиною. Демонстрацію цих, Українських, культурних цінностей, РФ використовує у якості матеріального підкріплення у виробництві своїх пропагандистських матеріалів, а на місці територій історико-культурного призначення будує пропагандистські комплекси, знищуючи подекуди автентичність пам’яток архітектури і цілих історичних ландшафтів.

Ця діяльність триватиме, і ми, поки що, не можемо її зупинити, але дещо ми можемо, а саме встановити правду, історичну справедливість, і забезпечити не уникнення покарання.

Для цього в країні працює велика кількість громадських ініціатив, та державні органи, але без систематизації даних про об’єкти культурної спадщини, не тільки пошкоджені, а і взагалі всі, ми будемо не в змозі комплексно підійти до формування обвинувачення РФ у скоєних злочинах проти культурної спадщини, ні вичерпно оцінити об’єм завданої шкоди.

Іронічно, що поточна діяльність державного органу що була “не на часі”, і не виконувалась належним чином протягом років, тепер постала проблемою національної безпеки.

Посилання:
(1)  https://life.pravda.com.ua/culture/2024/02/14/259451/ 

(2)  https://suspilne.media/culture/628638-prezentuvali-reestr-neruhomih-obektiv-kulturnoi-spadsini-epamatka-tam-ponad-100-tisac-obektiv/ 

(3) https://mcip.gov.ua/kulturna-spadshchyna/derzhavnyy-reiestr-nerukhomykh-pam-iatok-ukrainy/

(4) https://twitter.com/EmineDzheppar/status/1491115762920345600 

Цю публікацію підготовлено за підтримки Відділу технічної допомоги правоохоронним органам України Посольства США в Україні. Погляди, висловлені в цій публікації, належать виключно авторам і можуть не збігатися з позицією Посольства США.