Малий бізнес в часи COVID-19

«Моя власна справа починалася з мрії, з великого бажання займатись рекламним бізнесом. Але якщо буде новий локдаун, я буду змушена закрити своє рекламне агентство».

Мирослава Черна відкрила власну студію реклами та дизайну в місті Кропивницький 3 роки тому. Мінімальний бюджет, підтримка родини та бізнес-ідея – основні ресурси, які були в ней у запасі.  Питанням принципу для неї було забезпечення незалежності своєї справи: «Я хотіла компанію, що працює на власному обладнанні, я не хотіла перезамовляти продукцію у інших». Для цього необхідно було закупити власне обладнання: цифрові машини для друку поліграфії та виготовлення сувенірної продукції. Необхідне обладнання вдалось знайти аж у Польщі.

«Тато в мене дуже вірив. Коли прийшла до нього та сказала, що хочу спробувати відкрити власну справу, він сказав, що підтримає та підстрахує. Допомагав мені везти необхідне обладнання через усю Україну в Кропивницький».

На фото: Мирослава Черна

За три роки роботи студія Мирослави стала у місті одним із лідерів з виробництва брендованої сувенірної продукції, поліграфії, рекламних вивісок для магазинів, кафе та офісів, інформаційних стендів для початкової школи, мережі бібліотек. Їй вдалось створити молодий колектив зі сміливими та креативними ідеями, який у роботі з клієнтами керується принципом: «якісний продукт за розумною ціною».

«Розумієш, я ж хворію своєю справою. Для мене кожен відбиток машини - то шедевр, можу милуватись годинами. А ще я до неможливого перфекціоніст в роботі. Брак для мене - це щось страшне, хоча без нього ніяк: є людський фактор, є збої в роботі машин. Стосовно зовнішньої реклами, люблю кожен наш об‘єкт, вони всі різні, і всі мої».

 «Коли настав страшний день - 12 березня (ред. - день запровадження карантину), я думала - як адаптуватись?! Я планувала працювати віддалено: брати замовлення онлайн та самостійно друкувати продукцію. Проте за три тижні мені телефонували, переважно, конкуренти. Перевіряли - чи я працюю? Чи порушую карантин? Після трьох тижнів сидіння вдома я почала божеволіти. Я звикла до активного життя, до роботи. Але мені хотілося бути корисною в цей складний час. Я сказала чоловіку: «дивись, лікарям бракує засобів захисту. Я ж можу виготовляти щитки, шити маски». Я зв’язалась з волонтерами – організаторами ініціативи #броня_для_медика _Кропивницький» та запропонувала свою допомогу».

В Кропивницькому, як і в інших містах України, волонтери, громадські організації, бізнес та влада об’єднували зусилля для спільної боротьби з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Мирослава із колегами, іншими підприємцями, шукала матеріали для виробництва захисних щитків, розробляла різні моделі щитків, які б не створювали лікарям дискомфорт, не давили на голову.

«Я спочатку робила щитки з тих запасів матеріалів, які в мене були. Коли вони закінчились, я сказала волонтерам, що готова виготовляти щитки безкоштовно, якщо вони знайдуть мені матеріали».

Разом із волонтерами та іншими підприємцями Мирославі вдалось виготовити 1000 щитків захисту. Одна частина із них була направлена лікарям міста та області, інша – була відправлена лікарям на фронт. «Мені приємно було працювати з колегами. Ми стали згуртованими», - зазначає вона.

Про перспективи свого бізнесу Мирослава говорить без оптимізму. Кількість замовлень суттєво зменшилась. Якщо порівняти з літом 2019 року, кількість замовлень за напрямком зовнішньої реклами впала на 50%. Показово, що із цих замовлень лише 2 – це брендування та оформлення нових об’єктів. Решта замовлень – старі клієнти.

На її думку, люди сьогодні економлять кошти та не вкладають їх у нову справу, або у розвиток вже створеної. Сьомий рік поспіль у Кропивницькому проходить велика міжнародна виставка AGROEXPO, на яку чекають виробники рекламної продукції, і студія Мирослави в тому числі. Представники агробізнесу завжди замовляли рекламні стенди та поліграфію. Проте, цього року вони мінімально вкладались у рекламу своєї продукції.

Студія намагається адаптуватись до нової реальності – пропонує клієнтам брендувати маски, дезінфектори та інші засоби захисту. А втім, говорячи про перспективи, про можливість введення чергового локдауну, Мирослава зазначає:

«Я цього боюсь. Протягом карантину ми вкладали свої заощадження у непрацюючий бізнес. Оренду ніхто не відміняв. Податки також, моє агентство оформлене як ТОВ і на нього податкові канікули не розповсюджуються. Кредит від держави я брати не буду, оскільки немає гарантій, що через новий карантин мені не доведеться закрити студію. Як я його буду гасити?!»

Карантинні обмеження негативно позначились на значній кількості малих та середніх підприємств України, особливо у сфері послуг. За даними опитування бізнесу, проведеного спільнотою українських підприємців разом з Ukrainian Marketing Group, за місяць карантину 29% українських компаній призупинили свою діяльність на період карантину, 6% повністю закрили свій бізнес. За даними цього ж дослідження, третина власників бізнесу (переважно мікро-), заявляли про падіння доходів на 90-100% з початку карантину. Ці ж підприємці звільнили до 50% штату співробітників.

Результати експрес-опитування, яке провела Європейська Бізнес Асоціація серед представників малого та мікробізнесу, показали, що 42% опитаних підприємців не готові до відновлення жорсткого карантину. «У випадку другої хвилі коронавірусу та, відповідно, посилення державою карантинних обмежень, більшості малих підприємців доведеться закривати бізнес або скорочувати його масштаби, а також звертатися до держави за допомогою», - зазначається у дослідження.

Разом із тим, карантинна криза мобілізує та спонукає бізнес до трансформацій, до відкриття нових напрямків виробництва, налагодження якісної комунікації всередині команди. Так, перше в Україні дослідження життєстійкості організацій під час Covid-19 від групи компаній One Philosophy показало, що під час пандемії 71% організацій в Україні запустили новий продукт або послугу, 55% залучили нових партнерів для нових ініціатив, 94% опитаних у межах дослідження керівників підприємств  відзначили, що спілкування з командою змінилося, керівники почали частіше спілкуватися з усією командою, відверто обговорювати стан справ у організації.

Тож, Уряду необхідно вкрай обережно підходити до запровадження нового етапу тотального карантину, який навряд чи переживуть малі підприємства. Вдосконалення також потребують інструменти державної допомоги малому бізнесу. За оцінками менеджерки проєкту Unlimit Ukraine (платформи для розвитку малого та мікробізнесу), державної кредитної програми «Доступні кредити 5-7-9%» не достатньо для підтримки малого бізнесу, державі необхідно «передбачити комплексні заходи для зростання та масштабування малого бізнесу».

Публікацію підготовлено в рамках проєкту Асоціації сприяння самоорганізації населення «Громади проти COVID-19: як жити далі в умовах пандемії?», який впроваджується за фінансової підтримки Zagoriy Foundation.