Незмінним трендом лунає по українських селах модне слово “децентралізація”. За собою воно приховує менш відоме “в народі” поняття “реформа місцевого самоврядування”, яка триває в Україні вже понад два роки. Вона являє собою процес передачі повноважень та ф
Незмінним трендом лунає по українських селах модне слово “децентралізація”. За собою воно приховує менш відоме “в народі” поняття “реформа місцевого самоврядування”, яка триває в Україні вже понад два роки. Вона являє собою процес передачі повноважень та функцій центральних органів влади органам місцевого самоврядування та утворення нових територіальних одиниць — об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Кожна з понад 400 новоутворених громад унікальна та має свій власний досвід та результати після реформації.
Так, найбільшу за територією в Чернігівській області, Деснянську ОТГ можна сміливо називати прикладом успішної та спроможної громади. До її складу увійшло 9 сіл, які знаходяться у підпорядкуванні смт Десна. Особливою цю громаду робить те, що на території ОТГ знаходиться закритий воєнний комплекс, а центральне смт Десна – це військове містечко.
Відрахування військовослужбовців становлять близько 90% бюджету Деснянської громади.
“Завдяки реформі у нас профіцит бюджету. Так сталось через наявність військових. Для громади це добре. Щоправда, аби відновити всю інфраструктуру, щоб вона була хоча б у тому стані, котрий був тридцять років тому, цього замало”, – говорить Юрій Осташевський, голова Деснянської об’єднаної територіальної громади.
Після об’єднання почались активні роботи з благоустрою: освітлені всі населені пункти, всі села підключені до газопостачання. На території ОТГ відремонтовано 4 школи та 1 гімназія, в яких навчаються 1126 учнів. Протягом останніх років відремонтовано 4 місцевих клуби, у кожному з яких облаштовані бібліотеки. Працює дві пожежні команди. Громада надала 5 млн. субвенції в облавтодор для того, щоб спільними зусиллями відновити дороги між п’ятьма населеними пунктами. І коли переїжджаєш межу об’єднаної громади, результати одразу відчуваються.
Питання дорожнього сполучення для мешканців громади є одним з першочергових, адже населення розселене по території нерівномірно, а найдальше село знаходиться на відстані 43 кілометра. Для можливості вирішення проблеми з отриманням довідок та документів, у всіх селах, де раніше були сільські ради, створено віддалені робочі місця.
“Наша громада – це як дитина, і наша маленька дитина дуже талановита. Ми несемо відповідальність за розвиток цих її талантів”, – впевнена заступник голови Деснянської ОТГ.
Основні проблеми в громаді, за словами мешканців, класичні: відтік молоді та старіння населення. Однак, окрім цього існує ще досить багато неврегульованих питань, зокрема – проблема транспортного сполучення та неможливість запустити маршрути через відсутність ліцензії на перевезення громадян. Неясним також лишається питання проведення медичної реформи.
Нагальним є питання залучення інвестицій, тут скаржаться на відсутність прозорих правил гри.
Попри все, голова Деснянської ОТГ настроєний оптимістично. “Об’єднання громад буде все одно. Це – майбутнє. Найголовніше у цьому процесі – свідомість людей, з нею треба працювати. Переконаємо людей – буде успіх”, – впевнений Юрій Осташевський.
Однак, не всі громади Чернігівщини позитивно оцінюють наслідки реформування. Прикладом такого незадоволення може служити село Кучинівка Сновської ОТГ. Колишня голова сільської ради Валентина Карась говорить, що раніше село саме розпоряджалося своїм бюджетом та оперативно вирішувало свої проблеми. Для покращення інфраструктури використовували, в тому числі, кошти європейських проектів. З переходом бюджету до центральної громади, виявилось, що сума, на яку може розраховувати село, зменшилась. Селяни висловлюють готовність реформуватись та йти вперед, проте, вони хочуть прозорості правил та доступності влади.
За словами Валентини, селяни після об’єднання нічого кращого, попри обіцянки, не побачили. “Маленьким селам, котрі не мають власних коштів, об’єднання вигідне”, – говорить колишня очільниця Кучинівки. Їхньому ж селу після реформи гірше, стверджує вона. “Раніше ми самі все вирішували, тепер же просись і чекай. Поки що ми не бачимо тих плюсів, на які сподівалися”, – каже вона.
“У нас у двох сусідів виник спір за межу. Якщо раніше цей спір ми могли вирішити досить просто, адже у сільській раді була комісія із місцевих депутатів, котрі чудово розумілись на ситуації, то зараз цей спір вирішує комісія з центру ОТГ у Сновську. Що можуть депутати Сновської ради, котрі ніколи навіть не були у нашому селі, знати про причини спору між сусідами? Та й коли вони до нас доберуться?”, – наводить приклад Валентина Миколаївна.
Є на Чернігівщині й випадок відкритого спротиву об’єднанню. Село Стольне Менського району розділилося навпіл. Село вже входить до Меньскої ОТГ, але частина жителів виступає за вихід з громади. Попри відсутність механізму виходу з об’єднаної територіальної громади, селяни не здаються. Вони звернулись до суду і збираються дійти навіть до Європейського суду.
У селі проживає близько півтори тисячі мешканців. Майже дев’ятсот з них виступають за вихід з ОТГ. Активісти говорять, що об’єднання їм невигідне. Адже село самодостатнє, завжди мало великий бюджет. Завдяки місцевій агрофірмі коштів вистачало на утримання власної інфраструктури, лікарні, школи, будинку культури. Тепер же коштами розпоряджається райцентр Мена.
Під час виборів голови та депутатів ОТГ у квітні цього року противники об’єднання збирали в селі підписи під зверненням до новообраних депутатів з вимогою відстоювати інтереси саме свого населеного пункту.
“Історії успіху таких об’єднаних територіальних громад, як Деснянська не можуть не надихати інші громади на участь в реформі місцевого самоврядування. Такі історії варто поширювати серед громад, що сумніваються. Але, не менш важливою є увага до тих об’єднаних громад, в яких вже сьогодні спостерігаються проблеми із доступністю влади для мешканців, із захистом інтересів периферійних громад. Вивчення досвіду спротиву та проблем під час об’єднання допоможе багатьом громадам, які тільки стали на шлях об’єднання, уникнути помилок своїх колег”, – коментує Олександра Калашнікова, аналітик Всеукраїнської Асоціації сприяння самоорганізації населення.
Катерина Златіна
Менеджер з комунікації ВГО
“Асоціація сприяння самоорганізації населення”
Цей матеріал підготовлено за результатами прес-туру до ОТГ Чернігівської області, організованого ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення” спільно з Чернігівським Ресурсним центром з розвитку місцевої демократії за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.
