Права медичного працівника на безпечні умови праці

В умовах пандемії дуже важливим є питання безпечних умов праці медичних працівників, адже саме вони на «передовій» і повинні мати належний захист у боротьбі з коронавірусом, бути в максимально можливій безпеці, адже саме від них залежить питання надання медичної допомоги пацієнтам, які хворітимуть COVID-19.

Як ще регламентуються законом права медиків? 

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Ст. 153 Кодексу законів про працю України (КЗпПУ) встановлює, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких покладається на власника або уповноважений ним орган.

На сьогодні це питання є особливо актуальним у зв’язку із встановленим через COVID-19 карантином. 

17 лютого 2020 було видано Наказ МОЗ України «Про затвердження Методичних рекомендацій розрахунку кількості (запасу) засобів індивідуального захисту необхідних для забезпечення медичних працівників в період спалаху інфекційних хвороб із невизначеними шляхами передавання та інфікування» №366.

У Методичних рекомендаціях передбачено, що розрахунок необхідної кількості засобів індивідуального захисту має визначатися виключно комісією інфекційного контролю та фахівцем з охорони праці закладу охорони здоров’я і затверджуватися його керівником. У додатку 3 до цих Методичних рекомендацій наведено приклад розрахунку потреби закладу охорони здоров’я у засобах індивідуального захисту на одного члена команди (бригади) на добу, без врахування конкретної ситуації. Кількість необхідних засобів на зміну може змінюватися у залежності від багатьох факторів, включно із тяжкістю стану пацієнта, тривалістю зміни, перерв і т.д.

А ось, що робити працівнику у разі порушення цього права?

Як має діяти медичний працівник за відсутності засобів індивідуального захисту, при порушенні умов праці. Алгоритм дій наступний:

По-перше, повідомити письмово роботодавця про небезпечні і шкідливі умови праці, звернувшись з письмовою скаргою. Якщо ситуація не буде виправлена, в подальшому вказане може стати підставою для звернення з відповідною скаргою до органів Держпраці. 

По-друге, медпрацівник має право відмовитися від дорученої роботи (ст 153 КЗпПУ), якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

По-третє, розірвати трудовий договір за власним бажанням (ст. 39 КЗпПУ), якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не дотримується умов колективного договору з цих питань.

І пам’ятайте, що роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.