Тактика тисячі порізів або як українським винам стати частиною бренду України
Опосередковано українське вино забезпечує робочими місцями чимало суміжних галузей – логістику, торгівлю, маркетинг, HoReCа, скляну, паперову, картонну промисловість та інші.
У виноградарстві й виноробстві України задіяно понад 200 тисяч людей. Опосередковано українське вино забезпечує робочими місцями чимало суміжних галузей – логістику, торгівлю, маркетинг, HoReCa, скляну, паперову, картонну промисловість та інші.
У 2019 році виноробні підприємства України перерахували до державного бюджету 1507 млн грн акцизних зборів, 300 млн грн ПДВ та сплатили 700 млн грн податків із роздрібної торгівлі.
Вино не тільки наповнює державну казну, але й слугує маркером цивілізаційного розвитку суспільства, вимагаючи довгострокового планування та креативного підходу. Щобільше, воно формує та підсилює бренд країни-виробника у світі. Цим успішно користуються не тільки традиційні виробники вина старого світу – Італія та Франція, але і Чилі та Нова Зеландія, вина яких надійно закріпилися на полицях супермаркетів та в меню ресторанів, зайнявши своє місце на винній карті світу.
Здавалося б, Україні, яка десятиліттями намагається сформувати власний винний бренд, варто системно підтримати українських виноробів. Проте цього не відбувається. Таке враження, що Україна, маючи потужні традиції виноробства, забула про власну виноградну лозу та стала згасати.
Так, у період з 2014 по 2018 роки, згідно з даними Держкомстату, загальна площа виноградників в Україні скоротилася з 49 до 43 тис. га. Ця сумна тенденція, судячи з усього, і надалі буде продовжуватися. Прагнучи швидких результатів, землю можна засіяти рапсом і через пів року отримати урожай. Але з вином так не вийде – шлях від висадженої виноградної лози до келиха вина – це щонайменше 4 роки кропіткої праці винороба, а також мільйони інвестицій.
Нераціональний підхід до розвитку українського виноробства можна назвати тактикою тисячі порізів. Невеличкі, непомітні, які ведуть зрештою до того, що частка українського вина невпинно скорочується, ресурсів для того, щоб підтримувати та розвивати виноробство стає менше, а бренд «Україна» знецінюється.
Проте, не зважаючи на таку невеселу картину, потенціал української винної індустрії величезний. Для прискорення розвитку українських виноробних компаній державі потрібно здійснити три кроки. По-перше, варто скасувати акциз на тихі та ігристі вина в Україні й, тим самим, наблизити країну до стандартів ЄС. Наступний крок – створити спеціальний фонд, до якого буде надходити половина акцизних зборів від діяльності підприємств виноробної галузі. І, нарешті, для спрощення міжнародної торгівлі варто ратифікувати Угоди про зону вільної торгівлі. Наразі, Україна досі не має зони вільної торгівлі із Туреччиною, на відміну від Молдови, яка може постачати своє вино на турецький ринок з нульовим митом.
В основі українського виноробства лежать пристрасть та працьовитість українських виноробів: амбітних, професійних та цілеспрямованих, які працюють над тим, щоб українське вино зайняло гідне місце на винні карті світу. Попри складнощі, саме вони створюють достойне вино та роблять усе, аби популяризувати його за кордоном. На сьогодні, ми – єдина в Україні компанія, яка перемогла у конкурсному відборі ЄБРР на розміщення своїх товарів на провідній онлайн-B2B платформі Китаю 1688.com. На ній українські вина будуть представлені під колективним брендом #TradeWithUkraine разом з іншими українськими підприємствами. Тому не за горами той час, коли зусилля українських виноробів відзначать підняттям келиха українського вина в Україні та за кордоном.
- Єдність без правди перетворюється на маніпуляцію, а не силу Дана Ярова вчора о 15:49
- Втрата податкового резидентства України через проживання за кордоном понад 183 дні Світлана Приймак вчора о 13:34
- За що і за кого потрібно боротися Україні на мирних переговорах? Любов Шпак вчора о 11:51
- ВЛК у військовому квитку відсутня: чи може роботодавець взяти працівника Віталій Соловей 28.11.2025 18:02
- Очікуємо найскладнішу зиму: як український бізнес готується до нових відключень Віктор Андрухів 28.11.2025 15:43
- Український ІТ-феномен: спростовуємо міфи про галузь, що драйвить країну Любов Даниліна 28.11.2025 13:51
- Гордість і упередження до англійської: як класичні романи мотивують українців вивчати мову Інна Лукайчук 27.11.2025 11:17
- Ефект доміно: Як одна "звичка-засновник" може змінити ваше життя Олександр Скнар 27.11.2025 09:50
- "Дія" не знаходить працівника для бронювання: що робити Віталій Соловей 26.11.2025 19:46
- Цифровізація управління житловим фондом: український шлях на основі естонського досвіду Сергій Комнатний 26.11.2025 18:11
- Застереження щодо масового завезення іноземної робочої сили Андрій Павловський 26.11.2025 16:44
- Як змінюються чоловічі вподобання з віком: біологія, психологія і зрілість Людмила Євсєєнко 26.11.2025 13:18
- Як об’єднати договори на допоміжні послуги за новими правилами НКРЕКП Олексій Гнатенко 25.11.2025 13:59
- Розацеа без паніки: як доглядати за шкірою та уникати загострень Вікторія Жоль 25.11.2025 11:15
- Як робочий простір впливає на фокус: прості правила для фізичного й цифрового порядку Олександр Скнар 25.11.2025 09:43
- Застереження щодо масового завезення іноземної робочої сили 397
- Як змінюються чоловічі вподобання з віком: біологія, психологія і зрілість 357
- Оподаткування доходів з платформи OnlyFans в Україні: аналіз актуальної судової практики 282
- ВЛК у військовому квитку відсутня: чи може роботодавець взяти працівника 275
- "Дія" не знаходить працівника для бронювання: що робити 217
-
У Кабміні анонсували ще одну непопулярну реформу – обов'язковий техогляд для всіх авто
Бізнес 69025
-
Спокій на тарілці: які продукти містять магній, навіщо він організму та що заважає засвоєнню
Життя 29016
-
У Варшаві після п'яти років ремонту відкрили один із найбільших вокзалів Польщі – фото, відео
Бізнес 26807
-
У Бельгії нова причина блокувати 140 млрд євро для України: посилається на "мирний план"
Фінанси 8100
-
НАБУ прийшло, але не за Єрмаком
Думка 4896
