Хто на дорозі головний?
Спойлер: не автомобіль.
За даними Mistosite, в середньостатистичному місті легковий автомобіль у годину пік перевозить півтори людини, автобус — сто, трамвай — двісті, а поїзд метрополітену — півтори тисячі. Щоб перевезти однакову кількість людей за той самий час, приватному транспорту потрібно в 5 разів більше місця, ніж автобусам, у 10 разів більше, ніж трамваям, і в 40 разів більше, ніж метро.
Цікава математика, чи не так?
Рівень автомобілізації Києва становить 213 автомобілів на 1000 жителів (за даними видання «Хмарочос»). Зараз місто переповнене проблемами заторів, загазованості повітря та незаконної парковки. Замість затишних вулиць, де приємно гуляти, пішоходи змушені обходити автомобілістів, які паркуються просто на тротуарі. Земля в історичному центрі міста потроху перетворюється на елітний паркінг, а бульвари та набережні – на швидкісні магістралі. Така ситуація всюди: в Одесі, Харкові та в багатьох інших містах країни.
Європа вже зробила інший вибір. Можливо, ми наступні?
Існує такий стандарт, як план сталої міської мобільності. Він повністю перевертає ту транспортну піраміду, що існує в нас сьогодні. У розвинених і дійсно комфортних містах пріоритетом дорожнього руху є пішохід, за ним розташувалися велосипедисти, далі – громадський, комерційний транспорт і тільки потім, у самому кінці, – приватний.
Стала міська мобільність – це насамперед процес планування міста, згідно з яким припиняється екстенсивний розвиток інфраструктури «під автомобіль». Навпаки, процес передбачає переговорний процес з усіма учасниками руху: велосипедистами та пішоходами. Ціль – гармонізувати роботу всіх видів транспорту, де пріоритетом завжди лишається пішохід, забезпечити все населення ефективним міським транспортом, підвищити рівень безпеки під час щоденних переміщень, зменшити забруднення повітря, рівень шуму, викидів і парникових газів.
Сьогодні планування міста в багатьох країнах Європи є комплексним і системним. Такий підхід було затверджено Лейпцизькою хартією сталого європейського міста, мета якої – постійно зменшувати рівень автомобілізації, застосовуючи різноманітні інструменти та практики.
Увесь цивілізований світ ставить людину на перше місце.
Наприклад, у нідерландському районі Woonerf рух вантажівок повністю обмежений, а швидкість автомобілів не перевищує 15 км/год. Проте тут розбудована система велодоріжок і розвинений громадський транспорт.
Інший приклад — німецьке місто Манхейм. Колишнє американське військове містечко перетворили на малоповерховий житловий квартал. Рух автомобілів усередині кварталу заборонено. Авто можна залишити на стоянці під землею, а переважна більшість місцевих жителів користується трамваєм.
Ще один яскравий приклад – швейцарське місто Базель. Тут половина сімей не має власного авто та користується трамваєм. Адже це банально… швидше. Для автомобілістів тут діє жорстке обмеження швидкості: не більше 30 км/год у житлових зонах і не більше 20 км/год — у місцях для зустрічей і спілкування. Контролюється перевищення швидкості цілодобово відеофіксаторами, тому обхід правил громадянам коштує дорого (інформація з сайту «Хмарочос»).
Сьогодні оптимальним часом, який має витрачати містянин на поїздку з дому до роботи, вважаються 15 хвилин. Для досягнення цієї цілі транспортна система має працювати так: пішохідний рух усередині житлових районів; велосипедний – на відстані до 10 кілометрів; громадський транспорт – на великі відстані містом; автомобільний — у передмісті або між містами.
Однак що робити зі «старими» містами та районами, які зараз потерпають від трафіку та заторів? І на це запитання у світі вже давно дали відповідь.
Ефективно управляти транспортною системою та приймати оптимальні рішення необхідно через конкретні системні знання про наявну ситуацію. В цьому сучасним європейським містам допомагає транспортна модель міста. Спеціальний математичний інструмент для оцінювання наслідків містобудівних рішень під час транспортного планування.
Така система містить інформацію про все, що стосується руху: починаючи від пропускної спроможності перехресть і закінчуючи статистичними даними про різні види транспорту, якими в конкретному місті користуються.
Такі дані дають можливість моделювати різні ситуації, математично прогнозувати, як впливатиме та чи інша зміна на транспортну систему міста.
Наприклад, наразі моя команда працює над вирішенням проблеми затримки громадського транспорту в заторах у Суворовському районі Одеси. Рішення, яке ми експериментально розглядаємо, – смуга для громадського транспорту. Чи буде воно ефективним, нам підкаже застосування інструменту транспортної моделі.
Світовий досвід підказує, що такий підхід – ефективний.
До прикладу, в британському місті Брайтон після впровадження транспортної моделі та плану сталої мобільності створили пішохідну зону «Східна вулиця», що призвело до зменшення руху легких вантажівок на 13%, важких вантажівок – на 6% та інтенсивності дорожнього руху загалом на 42%. А вдале планування поїздок ще на 13% зменшило трафік навколо шкіл.
Перше, що треба зробити Україні, — розробити комплексну програму розвитку громадського транспорту на основі транспортних моделей з урахуванням кращого світового досвіду. У Києві, Львові та кількох інших містах вони частково є. Але що ж в інших містах, де сучасна мережа маршрутів формувалася ще за часів СРСР, коли транспорт обслуговував великі підприємства, левова частка яких більше не працює. Відтоді пасажиропотоки дуже змінилися. Зараз необхідно здійснити оптимізацію графіків і маршрутів автобусів, тролейбусів та рейкового транспорту.
Ще одним важливим кроком є стимулювання приватних перевізників до переходу на великий рухомий склад. Зараз, згідно з доступними в Мережі даними, обсяг перевезення пасажирів маршрутками приблизно дорівнює пасажиропотоку метрополітену. Хоча це, порівняно з рейковим, транспорт досить неефективний, та ще й створює велике навантаження на дороги.
Також необхідно посилити контроль за перевізниками та підвищити стандарти послуг, які вони надають. Для цього під час проведення нових тендерів (у великих містах) треба прописати додаткові вимоги. Наприклад — пасажиромісткість автобусів має становити понад 40 осіб, оснастити салони кондиціонерами, пристосувати інфраструктуру громадського транспорту до вимог людей з обмеженими фізичними можливостями, створити нічні маршрути, виокремити велодоріжки, смуги для громадського транспорту, запровадити правила перевезення самокатів/моноколіс/велосипедів у метро, наприклад.
Лише за таких умов ми зможемо збалансувати транспортні системи українських міст, позбутися заторів і зробити пересування комфортним.
Наразі для реалізації цієї цілі необхідні зміни в законодавчій базі, над цим і працюємо!
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87040
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11226
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9240
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5708
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5386