Збільшити ціну на газ після проведення процедури його публічної закупівлі вже не вийде
Підвищення ціни шляхом «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою
Цікава справа про те, як суб’єкти господарської діяльності намагаються одночасно виграти публічні торги шляхом надання найвигіднішої пропозиції та підвищити власний прибуток за допомогою додаткових угод після проведення торгів.
За результатами аукціону між ТОВ «Енергія України» та відділом освіти виконавчого комітету Знам’янської міської ради був укладений договір на закупівлю природного газу.
Ціна, запропонована вказаним товариством, була найменшою з усіх інших пропозицій, що, звісно, відповідало наміру відділу освіти заощадити державні кошти на закупівлю.
Проте, через незаплановане збільшення ринкових цін на газ протягом дії договору сторонами було укладено низку додаткових угод, якими початкову ціну було збільшено на 61%, що призвело до значного зменшення обсягу закупівлі.
Зрештою, відділ освіти втратив меншу кількість коштів платників податків, проте здійснив закупівлю лише 289,476 тис. м3 замість очікуваних 366,580 тис. м3.
Сподіваюся, що державна установа не потерпала тією зимою від холоду, адже наступні судові процеси навряд чи дуже зігріли відділ виконавчого комітету.
Провадження № 912/994/20 розпочалось у першій інстанції в березні 2020 року та закінчилося Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 4 серпня 2021 року, в якій вказані додаткові угоди були визнані нікчемними відповідно до положень статей 36 та 37 у попередній редакції Закону України «Про публічні закупівлі».
Нікчемність додаткових угод та наступне регулювання зобов’язань між сторонами первісним договором спричинило обов’язок Товариства повернути грошові кошти за товар, який так і не був поставлений продавцем.
Суд встановив, що сторони уклали додаткові угоди, якими безпідставно збільшили ціну за одиницю товару шляхом зменшення його кількості, а надані копії листів та фактографічних довідок Торгово-промислової палати України не містять інформацію про коливання ціни газового палива на ринку, а також розрахунку вартості газового палива станом на попередні календарні дати.
Вказані дії не відповідають вимогам тендерної документації та порушують основні принципи добросовісної конкуренції, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, запобігання корупційним діям та зловживанням;
У Постанові були відхилені доводи скаржника про те, що вказаними угодами ціна договору підіймалась поступово, кожного разу не перевищуючи 10 %, встановлених законодавством (п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону у попередній редакції та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону – у новій).
Суд наголосив, що за наявності обставин значного коливання цін, що роблять для однієї зі сторін договору невигідним його виконання, закон надає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 % загалом.
Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює та робить непрозорою процедуру відкритих торгів.
Підвищення ціни шляхом так званого «каскадного» укладення восьми додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, що призвело до втрати державою можливості скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів.
Водночас держава у вигляді Відділу освіти так і не змогла закупити газ за ціною, запропонованій переможцем тендеру.
Сподіваюся, що вказане рішення вплине на наміри учасників публічних закупівель та унеможливить використання зазначеного механізму для не доброчесних цілей. При цьому у згаданій Постанові одночасно зачіпалися й інші правові питання, проте це вже дещо інша історія…
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 721
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 632
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 281
- Реформа "турботи" 235
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11610
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6527
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4204
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 3325
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 2021