Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
24.03.2020 10:51
Росія небезпечніша за будь-яку кризу
Успіх у боротьбі із зовнішніми та внутрішніми викликами можливий лише за наявності чіткої ієрархії пріорітетів держави
Інформаційний простір змінив свій ландшафт і тепер Україна живе виключно новинами про пандемію, яка була оголошена ВООЗ у зв'язку із неконтрольованим розповсюдженням коронавірусу COVID-19 з Китаю на початку цього року.
Люди охоплені панічними настроями на тлі загальної епідемічної проблеми в Італії та ряді інших країн, які економічно розвиненіші та мають набагато кращий рівень медичного сервісу.
І ці переживання є обгрунтованими, оскільки в умовах інтерференції криз, влада України не має відповідей на запитання, які ставлять перед нею медична, економічна та політична кризи.
Але саме головне, що усі ці виклики потроху витіснили основну повістку дня та головний біль України - це анексія АР Крим, окупація Донбасу та війна з Росією в цілому.
А окремі посадовці поза межами своїх повноважень намагаються реалізувати підкилимний договір з ворогом та вивести останнього за дужки конфлікту, таким чином замінивши Росію на т. зв. "ДНР" та "ЛНР" у переговорному процесі з метою їх легітимізації.
Як видно, усі ці проблеми пов'язані з Росією та становлять окрему глобальну кризу, яка умовно може бути названа як перманентний сусідський антагонізм.
Але чому важливо пам'ятати саме про кризу боротьби за існування з Росією, а не перейматися похідними проблемами?
Тому що програш України у цій боротьбі означатиме автоматичне повернення до орбіти Росії з усіма наслідками перебування країни в умовах колоніального режиму.
А це ізоляція у міжнародних відносинах, військово-промисловий занепад та соціально-культурна обструкція, що повністю нівелює геополітичну суб'єктність нашої країни та унеможливлює рух до НАТО та ЄС.
До того ж, боротися з корупцією, захищати права людини та впроваджувати стандарти демократії у незалежній країні - можливо, а у колонії - ні.
Але, повертаючись до похідних криз, не важко помітити, що усі вони мають спільну рису у своєму походженні - це непрофесійність сьогоднішньої влади.
Не дивлячись на існуючі протоколи дій та регламенти, які передбачені на випадки різних позаштатних ситуацій, влада вперто продовжує демонструвати повну розбалансованість дій органів виконавчої влади та неспроможність державних інституцій.
І саме криза у сфері медицини виступить випадковим каталізатором подій, які призведуть до більш серйозної внутрішньої економічної кризи, яка, у свою чергу, до кінця цього року поглибиться в наслідок світової кризи.
І все це відбувається на тлі загальної політичної кризи у країні.
Маючи безпрецедентний кредит довіри, влада двічі поспіль протягом пів року не спромоглася сформувати професійний уряд.
Тому найскладніші часи у нас попереду.
Але з цієї ситуації є вихід.
Це дострокові президентські та парламентські вибори.
Самі по собі вибори гарантовано не призведуть до вирішення всіх проблем в Україні, але в довгостроковій перспективі цей крок може бути більш раціональним та економічно обгрунтованим, ніж сьогоднішнє положення речей.
Але щось мені підказує, що українці ще не до кінця зрозуміли наслідки перебування профанів та популістів у владі і тому повинні тричі пройти всі кола пекла, щоб зрозуміти причинно-наслідковий зв'язок між голосуванням на виборах та благополуччям своєї країни.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Святий Миколай, Санта Клаус та Father Christmas: у чому різниця – і що між ними спільного? Інна Лукайчук 18:46
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі Віталій Соловей 17:54
- Що робити, якщо співробітник вкрав клієнтську базу Олександр Висоцький 17:08
- Переоцінка безпомилковості ШІ студентами: експериментальні докази Олександр Серт 16:32
- Як мислити ефективніше: техніка шести капелюхів Едварда де Боно Олександр Скнар 09:36
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу Валерій Карпунцов вчора о 21:18
- "FPV на арабіці": акцизний податок на каву як інструмент поповнення військового бюджету Кароліна Холявко вчора о 18:58
- Королівство кривих дзеркал: як абсурд став нашою нормою Дана Ярова вчора о 18:19
- Гроші що не сплять, або еволюція хедж-фондів з середини ХХ сторіччя до сьогодення Ольга Ярмолюк вчора о 17:12
- PR Тренди 2026: фокус на розвиток бізнесу та окупність інвестицій Ірина Кононенко вчора о 14:03
- Криза стала рутиною: комерція в умовах постійних змін Наталія Церковникова вчора о 11:17
- Судовий щит проти відключення: кого реально захищають нові правила НКРЕКП Олексій Гнатенко вчора о 08:14
- Метод м’якої сили у перемовинах: як впливати тихо і змінювати правила гри Ангеліна Біндюгіна вчора о 02:01
- ШІ у дитячих книжках: загроза чи інструмент повернення до читання? Віктор Круглов 02.12.2025 14:51
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера Христина Кухарук 02.12.2025 10:23
Топ за тиждень
- ВЛК у військовому квитку відсутня: чи може роботодавець взяти працівника 1455
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль 264
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу 219
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера 162
- Управління ризиками. Чому старі стратегії можуть знищити новий проєкт 140
Популярне
-
"Все під землю". Сухомлин заявив про неминучість використання досвіду Кореї в Україні
Бізнес 3490
-
"Ми слабкі, ситуація ганебна". Який козир у мирних переговорах НАТО лишає для України
2959
-
Попередити ризик: що повинні знати батьки перед лікуванням дитини у стоматолога
Життя 2807
-
"Впевнена на 99%". Рада у 2026 році розгляне підвищення зарплат військовим – Підласа
Бізнес 2744
-
"Планую дожити до 120 років": що їдять мільярдери Тіль, Еллісон й інші та що каже наука
Життя 2171
Контакти
E-mail: [email protected]
