Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
24.03.2020 10:51
Росія небезпечніша за будь-яку кризу
Успіх у боротьбі із зовнішніми та внутрішніми викликами можливий лише за наявності чіткої ієрархії пріорітетів держави
Інформаційний простір змінив свій ландшафт і тепер Україна живе виключно новинами про пандемію, яка була оголошена ВООЗ у зв'язку із неконтрольованим розповсюдженням коронавірусу COVID-19 з Китаю на початку цього року.
Люди охоплені панічними настроями на тлі загальної епідемічної проблеми в Італії та ряді інших країн, які економічно розвиненіші та мають набагато кращий рівень медичного сервісу.
І ці переживання є обгрунтованими, оскільки в умовах інтерференції криз, влада України не має відповідей на запитання, які ставлять перед нею медична, економічна та політична кризи.
Але саме головне, що усі ці виклики потроху витіснили основну повістку дня та головний біль України - це анексія АР Крим, окупація Донбасу та війна з Росією в цілому.
А окремі посадовці поза межами своїх повноважень намагаються реалізувати підкилимний договір з ворогом та вивести останнього за дужки конфлікту, таким чином замінивши Росію на т. зв. "ДНР" та "ЛНР" у переговорному процесі з метою їх легітимізації.
Як видно, усі ці проблеми пов'язані з Росією та становлять окрему глобальну кризу, яка умовно може бути названа як перманентний сусідський антагонізм.
Але чому важливо пам'ятати саме про кризу боротьби за існування з Росією, а не перейматися похідними проблемами?
Тому що програш України у цій боротьбі означатиме автоматичне повернення до орбіти Росії з усіма наслідками перебування країни в умовах колоніального режиму.
А це ізоляція у міжнародних відносинах, військово-промисловий занепад та соціально-культурна обструкція, що повністю нівелює геополітичну суб'єктність нашої країни та унеможливлює рух до НАТО та ЄС.
До того ж, боротися з корупцією, захищати права людини та впроваджувати стандарти демократії у незалежній країні - можливо, а у колонії - ні.
Але, повертаючись до похідних криз, не важко помітити, що усі вони мають спільну рису у своєму походженні - це непрофесійність сьогоднішньої влади.
Не дивлячись на існуючі протоколи дій та регламенти, які передбачені на випадки різних позаштатних ситуацій, влада вперто продовжує демонструвати повну розбалансованість дій органів виконавчої влади та неспроможність державних інституцій.
І саме криза у сфері медицини виступить випадковим каталізатором подій, які призведуть до більш серйозної внутрішньої економічної кризи, яка, у свою чергу, до кінця цього року поглибиться в наслідок світової кризи.
І все це відбувається на тлі загальної політичної кризи у країні.
Маючи безпрецедентний кредит довіри, влада двічі поспіль протягом пів року не спромоглася сформувати професійний уряд.
Тому найскладніші часи у нас попереду.
Але з цієї ситуації є вихід.
Це дострокові президентські та парламентські вибори.
Самі по собі вибори гарантовано не призведуть до вирішення всіх проблем в Україні, але в довгостроковій перспективі цей крок може бути більш раціональним та економічно обгрунтованим, ніж сьогоднішнє положення речей.
Але щось мені підказує, що українці ще не до кінця зрозуміли наслідки перебування профанів та популістів у владі і тому повинні тричі пройти всі кола пекла, щоб зрозуміти причинно-наслідковий зв'язок між голосуванням на виборах та благополуччям своєї країни.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? Микола Литвиненко вчора о 19:31
- Дисциплінарна відповідальність за корупцію Анна Макаренко вчора о 13:14
- Гроші в трубі: чому іноземний капітал тихо заходить в українські ПСГ Ростислав Никітенко вчора о 08:50
- Дилема ув’язненого та правовий парадокс Юрій Шуліка 01.02.2026 17:15
- Із колеги в керівники: 7 кроків до справжнього авторитету Олександр Висоцький 31.01.2026 20:35
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська 30.01.2026 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв 30.01.2026 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко 30.01.2026 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар 30.01.2026 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість - а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Чому ви не можете вирішити – навіть коли все вже зрозуміло Валерій Козлов 28.01.2026 14:47
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості Богдан Пулинець 28.01.2026 11:43
Топ за тиждень
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 235
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? 132
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 102
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 95
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно 94
Популярне
-
Таємна зустріч із Януковичем. Уривок з книги Турчинова про події Революції Гідності
2370
-
Китайські торговці металами зазнали збитків на 1 млрд юанів через втечу контрагента з країни
Бізнес 1450
-
"Змова педофілів" виявилася реальністю
Думка 1404
-
Голоси з пекла: чому навіть Стрєлков пророкує Кремлю долю Мілошевича
Думка 1296
-
Комітет Ради не підтримав законопроєкт, який Мінфін просить "хоч тушкою, хоч кусками"
Фінанси 1188
Контакти
E-mail: [email protected]
