Росія небезпечніша за будь-яку кризу

Люди охоплені панічними настроями на тлі загальної епідемічної проблеми в Італії та ряді інших країн, які економічно розвиненіші та мають набагато кращий рівень медичного сервісу.

І ці переживання є обгрунтованими, оскільки в умовах інтерференції криз, влада України не має відповідей на запитання, які ставлять перед нею медична, економічна та політична кризи.

Але саме головне, що усі ці виклики потроху витіснили основну повістку дня та головний біль України - це анексія АР Крим, окупація Донбасу та війна з Росією в цілому.

А окремі посадовці поза межами своїх повноважень намагаються реалізувати підкилимний договір з ворогом та вивести останнього за дужки конфлікту, таким чином замінивши Росію на т. зв. "ДНР" та "ЛНР" у переговорному процесі з метою їх легітимізації.

Як видно, усі ці проблеми пов'язані з Росією та становлять окрему глобальну кризу, яка умовно може бути названа як перманентний сусідський антагонізм.

Але чому важливо пам'ятати саме про кризу боротьби за існування з Росією, а не перейматися похідними проблемами?

Тому що програш України у цій боротьбі означатиме автоматичне повернення до орбіти Росії з усіма наслідками перебування країни в умовах колоніального режиму.

А це ізоляція у міжнародних відносинах, військово-промисловий занепад та соціально-культурна обструкція, що повністю нівелює геополітичну суб'єктність нашої країни та унеможливлює рух до НАТО та ЄС.

До того ж, боротися з корупцією, захищати права людини та впроваджувати стандарти демократії у незалежній країні - можливо, а у колонії - ні.

Але, повертаючись до похідних криз, не важко помітити, що усі вони мають спільну рису у своєму походженні - це непрофесійність сьогоднішньої влади.

Не дивлячись на існуючі протоколи дій та регламенти, які передбачені на випадки різних позаштатних ситуацій, влада вперто продовжує демонструвати повну розбалансованість дій органів виконавчої влади та неспроможність державних інституцій.

І саме криза у сфері медицини виступить випадковим каталізатором подій, які призведуть до більш серйозної внутрішньої економічної кризи, яка, у свою чергу, до кінця цього року поглибиться в наслідок світової кризи.

І все це відбувається на тлі загальної політичної кризи у країні.

Маючи безпрецедентний кредит довіри, влада двічі поспіль протягом пів року не спромоглася сформувати професійний уряд.

Тому найскладніші часи у нас попереду.

Але з цієї ситуації є вихід.

Самі по собі вибори гарантовано не призведуть до вирішення всіх проблем в Україні, але в довгостроковій перспективі цей крок може бути більш раціональним та економічно обгрунтованим, ніж сьогоднішнє положення речей.

Але щось мені підказує, що українці ще не до кінця зрозуміли наслідки перебування профанів та популістів у владі і тому повинні тричі пройти всі кола пекла, щоб зрозуміти причинно-наслідковий зв'язок між голосуванням на виборах та благополуччям своєї країни.