Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
02.07.2021 10:25

Заради порятунку бюджету Кабмін посилює тиск на підприємців

Доцент кафедри кримінального права та кримінології в Державному податковому університеті

Малому й середньому бізнесу знову готують підніжку у вигляді нових змін до Податкового кодексу України.

1 липня Верховна Рада на позачерговому засіданні схвалила в першому читанні законопроект 5600, названий також "антиахметівським". Переконаний, що запропоновані зміни – це чергова спроба уряду залатати бюджетні дірки за рахунок найменш захищених категорій підприємців.

Законопроект №5600 зареєстрований ще 2 червня. Серед головних його ініціаторів – Кабінет міністрів і голова профільного комітету парламенту. Протягом місяця у Верховній Раді реєстрацію пройшли 7 альтернативних проектів податкових змін, і робочі групи лише приступили до обговореннях цих документів. Та схоже, Кабміну, кортить якнайшвидше отримати додаткові важелі наповнення державної скарбниці.

Отже, що слід очікувати бізнесу (насамперед, малому й середньому) від запропонованих в урядовому проекті змін? Ось декілька неприємних моментів:

- заборона на виїзд за кордон керівникам підприємств, де є заборгованість за податковими зобов'язаннями (за результатами звернення до суду податкових органів);

- у разі виникнення будь-якої суми податкового боргу (за декларацією платника податку) та за прострочення його оплати хоч на один день - грошові кошти такого платника податку будуть списуватися без рішення суду;

- податкова служба отримає можливість направляти запити на інформацію, керуючись лише підозрою про порушення податкового законодавства (а такі підозри у податкової завжди є або будуть);

- ДПС матиме право на податкову заставу навіть за умови оскарження платником податків у суді спірних рішень податкової служби – аж до моменту винесення рішень судом.

Для громадян автори законопроекту теж передбачили низку «подарунків»:

- для сільських жителів у 4 рази (з 2,0 га до 0,5 га) зменшено розмір земельної ділянки, з якої не потрібно платити податок на доходи фізичних осіб;

-для громадян, які протягом року будуть продавати 3 й більше об'єкта нерухомості, податок на доходи складе 18% від його вартості;

- скасовується пільга зі сплати ПДВ при першому продажі об'єктів житлового фонду (квартир, садових будинків тощо), через що вартість квадратних метрів житла для громадян зросте.

Окремий сюрприз у вигляді мінімального розміру податку на 1 га (в середньому близько 1500 грн. за 1 га) отримають власники земельних ділянок або ті, хто займається їхнім обробітком. Кому цей податок буде не по кишені, матимуть можливість продати свої угіддя на ринку – з 1 липня запрацював ринок землі сільськогосподарського призначення.

«Сюрпризи» для великого бізнесу полягають у збільшенні ренти за користування надрами при видобутку залізної руди й скасуванні пільги з акцизного податку для платників, які здійснюють постачання електроенергії, в т. ч. “зеленої”. І тут постають дуже серйозні питання. Росте податковий тиск, отже мають бути якісь компенсатори — стимули для розвитку зазначених ґалузей? Але їх немає. Як це корелюється із деклараціями про залучення інвесторів в Україну, із заявами про підтримку бізнесу? Аж ніяк. Не дивно, що Європейська Бізнес Асоціація, Американська торговельна палата в Україні та Спілка Українських Підприємців назвали цей законопроект “спробою зійти зі шляху цивілізованого розвитку економіки”.

До інших податкових ініціатив належать зростання акцизів та рентних платежів, екологічного податку тощо. Судячи із запропонованих змін, Кабмін прагне нашвидкуруч залатати дірявий бюджет. Що й зрозуміло, адже на кредити МВФ Україні тепер годі розраховувати. Але робить він це, як завжди, непродумано й несистемно, часом, всупереч здоровому глузду. Адже впровадження цих кроків означатиме додаткові витрати для підприємств, зростання цін на товари й послуги для громадян. І все це відбувається на тлі мільярдних втрат бюджету через різноманітні податкові пільги на кшталт преференцій для організаторів азартних ігор і лотерей. Я не кажу вже про брак системних змін в податковій сфері, судочинстві тощо.

Однак руки опускати не слід – іншого шляху, як стукати в двері владних кабінетів й звертатися до законотворців через медіа, у представників експертного середовища немає. Тим більш, що, схоже, законопроект 5600 піде на доопрацювання. Принаймні, до цього на вчорашньому засіданні парламенту закликав профільний комітет спікер Дмитро Разумков.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи